Комплекс неповноцінності у дитини: розпізнаємо і попереджуємо

Adoption

Date: 13:00, 05.10.2016 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

2257 Переглядів

Іноді дитина може явно не проявляти своїх переживань і комплексів. Але в той же час батьки повинні пам'ятати, що об'єктивна самооцінка і відсутність комплексу неповноцінності - мінімальні складові успішного майбутнього людини.
4762_80.jpg (201.93 Kb)

Тому завдання батьків вчасно виявити і постаратися максимально м'яко викорінити такий вкрай руйнівний і стримуючий розвиток стан у дитини як комплекс неповноцінності.

1. Відсутність своєї думки.
Дитина з комплексом неповноцінності завжди спирається на чужу думку, у неї рідко проявляється своя власна. І навіть, якщо в якийсь момент малюк наважиться висловити свої пропозиції або думки, то тут же може забрати свої слова назад, коли почує інші варіанти щодо обговорюваного предмета. Особливо якщо вони прозвучать від когось більш впевнено або від того, хто володіє великим авторитетом у колі спілкування дитини.

2. Хочу як у Даші ...
Комплекс неповноцінності може проявлятися ще і як отримання такої ж речі як у кого-то в класі або відвідування такого ж гуртка, як відвідує хтось. Дитина не бажає прислухатися до себе і відвідувати ті секції, які їй цікаві. Малюк думає, що це погані секції і там збираються тільки невдахи, а ось «Даша» завжди вибирає тільки найкраще, значить, і я так хочу.

3. Страх спілкування з іншими дітьми.
Часто діти з комплексом неповноцінності бояться бути з іншими дітьми, тому що вважають себе негідними спілкування з лідерами класу або школи, вважають себе гірше за інших. Щоб не відчувати дискомфорту, вони взагалі намагаються всіляко уникати будь-якого спілкування, або знаходять собі подібних і разом «страждають» від обставин, що склалися, іноді попутно обговорюючи і навіть дорікаючи популярних дітей в школі, вишукуючи якісь вади в їх поведінці або зовні вигляді . Хоча в таємниці вони дуже б хотіли зайняти їх місце.

4. Дитину часто ображають в школі або у дворі.
Нерідко діти з комплексом неповноцінності вважають себе гіршими за інших, а також у них може виявлятися синдром жертви, вони самі починають провокувати навколишніх, щоб ті їх ображали, намагаючись тим самим довести, що «ось я такий нещасний, мене всі ображають, я не вартий хороших друзів і веселій компанії, я заслуговую тільки образ і синців ».

5. Дитина боїться суперечити дорослим.
Дорослі далеко не завжди бувають праві, але навіть якщо дитина це бачить і розуміє, вона боїться їм заперечити і висловити свою думку. У цьому випадку малюк також вважає, що не сміє перечити дорослим, він не гідний того, щоб взагалі комусь заперечити. Більш того, в таких ситуаціях він навіть може почати вважати, що його думка є хибною, а дорослий на 100% правий.

Що робити і як допомогти дитині викорінити комплекс меншовартості?

Комплекс неповноцінності, на жаль, частіше за все впроваджується з дитинства і багато в чому залежить від виховання і поведінки батьків та інших людей в оточенні дитини (родичів, вчителів, однокласників, інших учнів, тренерів секцій). Дуже важливо те, наскільки батьки підтримували і підтримують дитину, як часто кричать на неї і лають у справі і без діла.

Дуже важливо розвивати свою дитину, водити на заняття, хвалити і заохочувати його, підтримувати і завжди бути поруч, в тому числі і при складних обставинах і навіть в тих випадках, коли малюк буває неправий.

Комплекс неповноцінності часто виникає тоді, коли дитина відчуває себе самотньою і нікому не потрібною, коли до неї пред'являють завищені вимоги і малюк відчуває пресинг і відповідальність перед батьками, які очікують від нього занадто багато чого.

Такий підхід тільки погіршує ситуацію. Адже діти приходять в цей світ зі своїми здібностями та вміннями, і не їх вина, що вони не в змозі реалізувати очікування своїх батьків. Та й не для цього вони народжуються.

Підтримуйте своїх дітей, намагайтеся завжди бути поруч, приділяйте їм увагу, цікавтеся їхнім життям і тоді комплекс неповноцінності вашій дитині навряд чи буде загрожувати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: