Садок і школа: як допомогти дитині з адаптацією?

Коли віддавати дитину до дитячого садочку? У якому віці дитині краще йти до першого класу? Такі питання завжди хвилюють батьків. І більшість дитячих лікарів та психотерапевтів переконані, що діткам до двох років краще бути поряд з мамою, а деякі лікарі навіть сходяться на думці, що імунна система діток з трьох років набагато сильніша, ніж на рік молодших чад. А тому, логічно, найкращий варіант – йти в садок з трирічного віку.

А як щодо школи? Тут все залежить від емоційної готовності дитини до школи. Адже школа – це не лише нові друзі і перша вчителька, це навчання, домашні завдання, труднощі з адаптацією, ранні підйоми, втома і перші розчарування та складнощі, які доводиться вирішувати без допомоги батьків. І саме стресостійкість або відсутність цього навику вирішують, чи можна дитині відвідувати навчальний заклад з шести років.

Дуже багато батьків кажуть, що сімейні лікарі радили їм віддавати своїх синочків і донечок у перший клас з семи років… і не помилилися! Адже дітки в цьому віці більш адаптовані до «самостійного» життя. Та якщо вашому чаду важко зібратися, дитина часто нервує перед відвідуванням школи чи дошкільного закладу, лікарі радять приймати дітям гліцисед інструкція, який показаний як дорослим, так і діткам від трьох років при підвищеній збудливості, неврозах, черепно-мозкових травмах, емоційній нестабільності, зниженій розумовій працездатності і порушеннях сну.

Як ще батьки можуть допомогти дитині адаптуватися до садочку чи школи? Перш за все, люблячі тато і мама повинні якомога більше часу проводити з дитиною поза навчанням і роботою. Це не означає, що у випадку, коли ви знаходитесь з дитиною в одному приміщенні, то ви вже проводите час вдвох. Це передбачає спільні ігри, розмови, виконання домашніх завдань з вашою допомогою. Дитина повинна відчувати, що мама і тато її дуже люблять і завжди підтримають. Особливо це стосується дошкільнят – ви маєте вселити дитині думку, що батьки віддали її в садок не тому, що більше не хочете з нею бути, а тому, що мамі з татом потрібно працювати, аби мати можливість купувати сину чи доньці подарунки, смаколики, разом їздити на море і таке інше; а в садочку дитинці буде добре, бо там з нею турботливі вихователі і гарні друзі, які засмутяться, якщо (ваш син чи дочка) перестануть ходити до садочку.

Зі школою те саме – потрібно пояснити новоспеченому школярику, що спочатку усім складно звикнути до нового ритму життя, що багато дітей не одразу навчились читати і писати, і те, що йому чи їй щось не виходить, не означає, що дитина – поганий учень. Просто потрібен час і кілька спроб, щоб усе вийшло. Тобто, ви повинні бути для школяра підтримкою, а не сварити його за кожен промах. Адже нема дорослих, які не помиляються.

Любіть своїх дітей і все у них буде добре!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як підтримати дитину, яка постійно переживає?

Дитина | 20:30, 09.02.2026

Тривожність у дітей — це не просто емоційна реакція на певну ситуацію. У деяких випадках це сигнал про глибші внутрішні переживання, які дитина не завжди може висловити словами. Вчасно помічені симптоми та правильна реакція дорослих можуть змінити си

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання

Самотні в дитинстві люди більш схильні до деменції

Патологія | 01:20, 09.02.2026

Самотність у дитинстві виявилася фактором ризику швидшого занепаду розумових здібностей і навіть деменції у старшому віці. При цьому самотність у дорослому віці частково опосередковувала цей зв’язок, однак не впливала на його силу. Тому ранні втручан

Чому діти усе сують в ніс: науковий погляд на дитячу допитливість

Дитина | 00:30, 09.02.2026

Мабуть, у кожного є сімейна історія про те, як малеча запхнула собі в ніс квасолину, деталь від LEGO чи кісточку від черешні. А може, цим допитливим дослідником були ви самі — помітили, що предмет якраз поміщається в ніздрю, та й вирішили перевірити,

Патологічна прокрастинація частково передалася від батьків дітям

Психологія | 21:00, 08.02.2026

Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий рівень успадкування має більшість фізіологічних рис людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфе

Які вони негативні батьківські установки для дітей

Сімейні справи | 08:30, 07.02.2026

Батьки часто несвідомо передають дітям негативні установки, які можуть суттєво вплинути на їх розвиток та самооцінку.