Як привчити дитину спати в окремій кімнаті

Нерідко мами, намагаючись забезпечити своїм дитинчам повний спокій, буквально не спускають їх з рук. І малятка потім ніяк не можуть заснути без звичного заколисування. Для багатьох батьків не існує питання, чи можна дітям спати з батьками. Щоб полегшити собі життя, новоспечені тато і мама без всяких сумнівів укладають грудничка на ніч у своєму ліжку. Але найчастіше таке рішення, виправдане в перші місяці життя немовляти, створює згодом масу проблем. І найскладніша з них – як привчити дитину засинати у власному ліжечку.

В першу чергу слід правильно облаштувати дитячу. Наповніть її предметами, які добре знайомі дитині. Ніяких картин які розбурхують на стінах! Тільки світлі шпалери з простими малюнками, що не викликають страх у вразливих дітей. Вночі в кімнаті має бути включений нічник (з мінімальною яскравістю). В ліжечко необхідно покласти улюблену іграшку дитини.

І все ж далеко не завжди малюк згоден спати в своїй кімнаті, не дивлячись на вмовляння дорослих. А результат їх зусиль багато в чому залежить від того, до якого віку дитина спить з батьками і привчений він до власної ліжку. Більшість маленьких діточок, якщо вони звикли до своїх ліжечок, швидко звикають і з новим «місцем проживання». В іншому ж випадку з переселенням доведеться почекати.

Зазвичай свій перший рік дитина спить з батьками, що забезпечує дитині відчуття безпеки. А коли дітки досягають 1-1,5 року, багато тат і мам намагаються переселити їх в окрему кімнату. Адже в цьому віці грудне годування вже припинено; дитя спить всю ніч, практично не прокидаючись; та й режим життя малюка вже давно і чітко сформований.

Однак з однорічним або півторарічним нетяма не можна домовитися, якщо він постійно вередує і плаче: малюк ще не розуміє навіть самі дохідливі пояснення.

У таких ситуаціях педіатри рекомендують починати процес перекладу малюка в його особисту кімнатку, коли йому виповниться 2-2,5 роки. У цьому віці дитина вже здатна сприймати аргументи дорослих, їхні відповіді на його питання.

Підготовка до переселення
Задовго до «переїзду» в дитячу потрібно розмовляти з малюком на тему, чому діти повинні спати окремо. Вкажіть на те, що він росте і йому потрібно більше місця.

Порівняйте дитину з зайчиком з казки, який хотів жити у своїй власній хатинці. Також необхідно частіше підкреслювати те, який ваш карапуз вже дорослий і самостійний.

Можна навіть пообіцяти регулярну винагороду (припустимо, раз на 4 дні або на тиждень), якщо малюк буде спокійно проводити ночі сам.

Вдень грайте з дитиною тільки в його кімнаті, щоб він вважав дитячу своєю власністю, своїми володіннями. Тому радьтеся з ним, де краще розмістити іграшки. Захоплюйтеся тим, що тепер вільно можна розмістити всіх ведмедиків і собачок, паровозики і машинки: адже їх маленький господар живе в окремій кімнаті.

Залучайте дитину в активне облаштування кімнати, обговорюючи з ним форму дитячого столу, колір оббивки стільчиків або постільної білизни. Заодно оглянете разом всі місця, де можуть ховатися всякі чудовиська (якщо у дитини є такі страхи), щоб малюк переконався: монстрів ніде немає.

Подовжите вечірні ритуали, що передують нічному сну: тривалі гігієнічні процедури психологічно налаштовують малюка на те, що він зараз відправиться в своє ліжечко. І під вашу заспокійливу казку дитина швидко засне.

Будьте послідовні
Домовившись з малюком, що відтепер він буде спати тільки у власній кімнаті, ні в якому разі не відступайте від встановленого правила.

А як бути, якщо дитина приходить спати до батьків під тим приводом, що йому сняться страшні сни? Візьміть дитя на руки, приголубити, утіште його і віднесіть назад в дитячу. Покладіть в ліжечко, посидьте поруч, потримайте його за ручку і дочекайтеся, щоб малюк заснув.

Не забувайте: процес привчання крихти спати в окремій кімнаті може затягнутися на довгі місяці. Проявіть до своєї дитини сердечну участь і ніжність, щоб цей період пройшов максимально плавно і безболісно. Однак при цьому залишайтеся наполегливими і терплячими.

І тоді ви зумієте досягти мети, зберігши гармонію стосунків зі своїм улюбленим малюком!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дитячі шкірні висипання: як відрізнити небезпечні від безпечних?

Дитина | 07:30, 25.04.2026

Дитячі висипання зазвичай безпечні, якщо дитина активна, без температури, а висип блідне при натисканні склянкою (проба стакана). Небезпечні висипання (менінгіт, сепсис) — це дрібні фіолетові плями, що не зникають під склом, супроводжуються високою т

Немовля не набирає вагу: коли це дійсно проблема?

Немовля | 06:30, 25.04.2026

Немовля дійсно має проблему з набором ваги, якщо воно не повертає вагу при народженні до 14-го дня життя, втрачає вагу після 2-х тижнів, набирає менше 150-200 г на тиждень (у перші місяці) або стає млявим/зневодненим. Головна причина — недостатнє хар

Аптечка у відпустку: що взяти з собою для дитини?

Профілактика і лікування | 01:20, 25.04.2026

Ми зібрали для вас перелік необхідного — для різних ситуацій у дорозі, на морі чи в горах. Нічого зайвого. І все важливе.

Укуси комах у дітей: що робити та коли звертатися до лікаря?

Здоров'я | 19:30, 24.04.2026

Весна й літо — чудовий час для прогулянок, пікніків і відпочинку на природі. Але разом із сонцем і зеленню активізуються й комахи. Особливо чутливі до їхніх укусів — діти: їхня шкіра ніжніша, а реакції організму — яскравіші.

Як депресія мами може вплинути на інтелект дитини?

Мама | 06:30, 24.04.2026

Депресія матері може негативно впливати на інтелект і вербальні навички її дитини. Такого висновку дійшли психологи з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.

Температура у дитини: як правильно збивати і коли звертатися до лікаря?

Дитина | 19:30, 23.04.2026

Підвищення температури — це не хвороба, а захисна реакція організму й частина запального процесу. На температуру впливають вік, час доби (орієнтовно верхня межа норми — до 37,2°C вранці та 37,7°C увечері), рівень активності, харчування, а у підлітків

Червоні прапорці у розвитку дитини до року

Дитина | 08:30, 23.04.2026

Перший рік життя — це період неймовірних змін. Малюк щодня вчиться новому: тримати голову, тягнутися до іграшок, посміхатися, вимовляти перші звуки. Для батьків це подорож, сповнена радості й відкриттів. Водночас інколи розвиток може відхилятися від