Як привчити дитину спати в окремій кімнаті

Нерідко мами, намагаючись забезпечити своїм дитинчам повний спокій, буквально не спускають їх з рук. І малятка потім ніяк не можуть заснути без звичного заколисування. Для багатьох батьків не існує питання, чи можна дітям спати з батьками. Щоб полегшити собі життя, новоспечені тато і мама без всяких сумнівів укладають грудничка на ніч у своєму ліжку. Але найчастіше таке рішення, виправдане в перші місяці життя немовляти, створює згодом масу проблем. І найскладніша з них – як привчити дитину засинати у власному ліжечку.

В першу чергу слід правильно облаштувати дитячу. Наповніть її предметами, які добре знайомі дитині. Ніяких картин які розбурхують на стінах! Тільки світлі шпалери з простими малюнками, що не викликають страх у вразливих дітей. Вночі в кімнаті має бути включений нічник (з мінімальною яскравістю). В ліжечко необхідно покласти улюблену іграшку дитини.

І все ж далеко не завжди малюк згоден спати в своїй кімнаті, не дивлячись на вмовляння дорослих. А результат їх зусиль багато в чому залежить від того, до якого віку дитина спить з батьками і привчений він до власної ліжку. Більшість маленьких діточок, якщо вони звикли до своїх ліжечок, швидко звикають і з новим «місцем проживання». В іншому ж випадку з переселенням доведеться почекати.

Зазвичай свій перший рік дитина спить з батьками, що забезпечує дитині відчуття безпеки. А коли дітки досягають 1-1,5 року, багато тат і мам намагаються переселити їх в окрему кімнату. Адже в цьому віці грудне годування вже припинено; дитя спить всю ніч, практично не прокидаючись; та й режим життя малюка вже давно і чітко сформований.

Однак з однорічним або півторарічним нетяма не можна домовитися, якщо він постійно вередує і плаче: малюк ще не розуміє навіть самі дохідливі пояснення.

У таких ситуаціях педіатри рекомендують починати процес перекладу малюка в його особисту кімнатку, коли йому виповниться 2-2,5 роки. У цьому віці дитина вже здатна сприймати аргументи дорослих, їхні відповіді на його питання.

Підготовка до переселення
Задовго до «переїзду» в дитячу потрібно розмовляти з малюком на тему, чому діти повинні спати окремо. Вкажіть на те, що він росте і йому потрібно більше місця.

Порівняйте дитину з зайчиком з казки, який хотів жити у своїй власній хатинці. Також необхідно частіше підкреслювати те, який ваш карапуз вже дорослий і самостійний.

Можна навіть пообіцяти регулярну винагороду (припустимо, раз на 4 дні або на тиждень), якщо малюк буде спокійно проводити ночі сам.

Вдень грайте з дитиною тільки в його кімнаті, щоб він вважав дитячу своєю власністю, своїми володіннями. Тому радьтеся з ним, де краще розмістити іграшки. Захоплюйтеся тим, що тепер вільно можна розмістити всіх ведмедиків і собачок, паровозики і машинки: адже їх маленький господар живе в окремій кімнаті.

Залучайте дитину в активне облаштування кімнати, обговорюючи з ним форму дитячого столу, колір оббивки стільчиків або постільної білизни. Заодно оглянете разом всі місця, де можуть ховатися всякі чудовиська (якщо у дитини є такі страхи), щоб малюк переконався: монстрів ніде немає.

Подовжите вечірні ритуали, що передують нічному сну: тривалі гігієнічні процедури психологічно налаштовують малюка на те, що він зараз відправиться в своє ліжечко. І під вашу заспокійливу казку дитина швидко засне.

Будьте послідовні
Домовившись з малюком, що відтепер він буде спати тільки у власній кімнаті, ні в якому разі не відступайте від встановленого правила.

А як бути, якщо дитина приходить спати до батьків під тим приводом, що йому сняться страшні сни? Візьміть дитя на руки, приголубити, утіште його і віднесіть назад в дитячу. Покладіть в ліжечко, посидьте поруч, потримайте його за ручку і дочекайтеся, щоб малюк заснув.

Не забувайте: процес привчання крихти спати в окремій кімнаті може затягнутися на довгі місяці. Проявіть до своєї дитини сердечну участь і ніжність, щоб цей період пройшов максимально плавно і безболісно. Однак при цьому залишайтеся наполегливими і терплячими.

І тоді ви зумієте досягти мети, зберігши гармонію стосунків зі своїм улюбленим малюком!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Коли дитина починає агукати?

Дитина | 06:30, 15.05.2026

Агукання — це перший «розмовний» звук немовляти. Воно ще не знає слів, але вже хоче спілкуватися. У цей момент з’являються знайомі нам «а-а», «гу-у», «агу». Часто це трапляється, коли дитина в хорошому настрої — наприклад, після сну або годування.

Харчування дитини під час хвороби: що корисно їсти?

Дитяче харчування | 01:20, 15.05.2026

Хвора дитина — найбільший стрес для батьків. Поки педіатр призначає лікування, виникає практичне питання: чим годувати, щоб не нашкодити та допомогти організму швидше впоратися з хворобою. Апетит при температурі знижується, шлунок працює повільніше,

Зелені соплі у дитини: що робити?

Хвороби | 00:30, 15.05.2026

Нежить у дитини найчастіше викликаний вірусами (ГРВІ), переохолодженням або алергією, що потребує зволоження повітря, промивання носа сольовими розчинами та використання аспіратора. Основна мета — полегшити дихання, розріджити слиз та запобігти ускла

Анти-шерентинг: чому обличчя дитини — це не контент для соцмереж

Дитина | 21:07, 14.05.2026

Сьогодні камери смартфонів стали частиною нашого побуту, а перші кроки малюка часто збирають лайки швидше, ніж він вчиться впевнено ходити. Ми щодня бачимо, як мами-блогерки чи відомі зірки виставляють кожен момент життя своїх дітей. І чесно? Це викл

Хронічна втома у дітей: таке буває?

Дитина | 08:30, 14.05.2026

Хронічна втома у дітей — це стан тривалого (понад 6 місяців) виснаження, що не зникає після відпочинку, супроводжується слабкістю, порушенням сну та зниженням концентрації. Основні причини включають дефіцит вітамінів (залізо, В12, D), стрес, перевант

Чому не можна трусити дитиною?

Дитина | 06:30, 14.05.2026

Лікарі ізраїльського МОЗ попереджають батьків: тряска дітей може привести до серйозних пошкоджень їх мозку.

Як виховати самостійну дитину: правила американських мам

Виховання | 01:20, 14.05.2026

Американські мами виділили ключові моменти у вихованні, що сприяють розвитку самостійності дитини, які не можна упускати батькам.