Як привчити дитину спати в окремій кімнаті

Нерідко мами, намагаючись забезпечити своїм дитинчам повний спокій, буквально не спускають їх з рук. І малятка потім ніяк не можуть заснути без звичного заколисування. Для багатьох батьків не існує питання, чи можна дітям спати з батьками. Щоб полегшити собі життя, новоспечені тато і мама без всяких сумнівів укладають грудничка на ніч у своєму ліжку. Але найчастіше таке рішення, виправдане в перші місяці життя немовляти, створює згодом масу проблем. І найскладніша з них – як привчити дитину засинати у власному ліжечку.

В першу чергу слід правильно облаштувати дитячу. Наповніть її предметами, які добре знайомі дитині. Ніяких картин які розбурхують на стінах! Тільки світлі шпалери з простими малюнками, що не викликають страх у вразливих дітей. Вночі в кімнаті має бути включений нічник (з мінімальною яскравістю). В ліжечко необхідно покласти улюблену іграшку дитини.

І все ж далеко не завжди малюк згоден спати в своїй кімнаті, не дивлячись на вмовляння дорослих. А результат їх зусиль багато в чому залежить від того, до якого віку дитина спить з батьками і привчений він до власної ліжку. Більшість маленьких діточок, якщо вони звикли до своїх ліжечок, швидко звикають і з новим «місцем проживання». В іншому ж випадку з переселенням доведеться почекати.

Зазвичай свій перший рік дитина спить з батьками, що забезпечує дитині відчуття безпеки. А коли дітки досягають 1-1,5 року, багато тат і мам намагаються переселити їх в окрему кімнату. Адже в цьому віці грудне годування вже припинено; дитя спить всю ніч, практично не прокидаючись; та й режим життя малюка вже давно і чітко сформований.

Однак з однорічним або півторарічним нетяма не можна домовитися, якщо він постійно вередує і плаче: малюк ще не розуміє навіть самі дохідливі пояснення.

У таких ситуаціях педіатри рекомендують починати процес перекладу малюка в його особисту кімнатку, коли йому виповниться 2-2,5 роки. У цьому віці дитина вже здатна сприймати аргументи дорослих, їхні відповіді на його питання.

Підготовка до переселення
Задовго до «переїзду» в дитячу потрібно розмовляти з малюком на тему, чому діти повинні спати окремо. Вкажіть на те, що він росте і йому потрібно більше місця.

Порівняйте дитину з зайчиком з казки, який хотів жити у своїй власній хатинці. Також необхідно частіше підкреслювати те, який ваш карапуз вже дорослий і самостійний.

Можна навіть пообіцяти регулярну винагороду (припустимо, раз на 4 дні або на тиждень), якщо малюк буде спокійно проводити ночі сам.

Вдень грайте з дитиною тільки в його кімнаті, щоб він вважав дитячу своєю власністю, своїми володіннями. Тому радьтеся з ним, де краще розмістити іграшки. Захоплюйтеся тим, що тепер вільно можна розмістити всіх ведмедиків і собачок, паровозики і машинки: адже їх маленький господар живе в окремій кімнаті.

Залучайте дитину в активне облаштування кімнати, обговорюючи з ним форму дитячого столу, колір оббивки стільчиків або постільної білизни. Заодно оглянете разом всі місця, де можуть ховатися всякі чудовиська (якщо у дитини є такі страхи), щоб малюк переконався: монстрів ніде немає.

Подовжите вечірні ритуали, що передують нічному сну: тривалі гігієнічні процедури психологічно налаштовують малюка на те, що він зараз відправиться в своє ліжечко. І під вашу заспокійливу казку дитина швидко засне.

Будьте послідовні
Домовившись з малюком, що відтепер він буде спати тільки у власній кімнаті, ні в якому разі не відступайте від встановленого правила.

А як бути, якщо дитина приходить спати до батьків під тим приводом, що йому сняться страшні сни? Візьміть дитя на руки, приголубити, утіште його і віднесіть назад в дитячу. Покладіть в ліжечко, посидьте поруч, потримайте його за ручку і дочекайтеся, щоб малюк заснув.

Не забувайте: процес привчання крихти спати в окремій кімнаті може затягнутися на довгі місяці. Проявіть до своєї дитини сердечну участь і ніжність, щоб цей період пройшов максимально плавно і безболісно. Однак при цьому залишайтеся наполегливими і терплячими.

І тоді ви зумієте досягти мети, зберігши гармонію стосунків зі своїм улюбленим малюком!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

З якого віку можна давати дитині полуницю?

Дитяче харчування | 00:30, 02.06.2026

Полуницю можна вводити в раціон дитини з 6 місяців, тобто з самого початку введення прикорму.

Чому дитина часто плаче уві сні?

Дитина | 08:30, 01.06.2026

Частий плач дитини уві сні найчастіше пов'язаний із незрілістю її нервової системи, яка бурхливо реагує на події дня, етапами активного розвитку або нічними жахами. У більшості випадків такий плач є тимчасовим явищем, проте він завжди свідчить про те

Чому дитина дуже неуважна?

Дитина | 07:30, 01.06.2026

Надмірна неуважність у дитини найчастіше викликана перевтомою, дефіцитом сну або хронічним стресом через надмірні навантаження. Батькам часто здається, що дитина просто лінується чи вередує, проте здатність концентруватися напряму залежить від зрілос

Чому дитину болить спина?

Дитина | 06:30, 01.06.2026

Біль у спині в дітей найчастіше викликаний м'язовим перенапруженням через важкі наплічники, тривале сидіння за гаджетами або різкі рухи під час спорту. На відміну від дорослих, у яких спина зазвичай болить через вікові зміни хребта, у дітей цей симпт

Чи можна дітям робити МРТ?

Дитина | 01:20, 01.06.2026

Дітям можна і безпечно робити МРТ (магнітно-резонансну томографію). Це обстеження не використовує радіацію чи рентгенівське випромінювання, тому воно не завдає шкоди дитячому організму і його можна проводити навіть немовлятам з перших днів життя.

Які продукти, що діти їдять щодня, шкідливі для їхнього здоров'я?

Дитяче харчування | 00:30, 01.06.2026

Найбільш шкідливими для дітей є ультраоброблені продукти, що містять надлишок доданого цукру, солі, штучних консервантів та трансжирів. Оскільки дитячий організм активно росте, щоденне вживання такої їжі перевантажує внутрішні органи та веде до хроні

Тривала відсутність апетиту у дитини: чи варто хвилюватися?

Дитяче харчування | 08:30, 31.05.2026

Тривала відсутність апетиту у дитини протягом кількох тижнів — це серйозний сигнал, який вказує на прихований хронічний процес в організмі, психологічний дискомфорт або дефіцит важливих мікроелементів. На відміну від ситуативного зниження апетиту (на