Як привчити дитину спати в окремій кімнаті

Нерідко мами, намагаючись забезпечити своїм дитинчам повний спокій, буквально не спускають їх з рук. І малятка потім ніяк не можуть заснути без звичного заколисування. Для багатьох батьків не існує питання, чи можна дітям спати з батьками. Щоб полегшити собі життя, новоспечені тато і мама без всяких сумнівів укладають грудничка на ніч у своєму ліжку. Але найчастіше таке рішення, виправдане в перші місяці життя немовляти, створює згодом масу проблем. І найскладніша з них – як привчити дитину засинати у власному ліжечку.

В першу чергу слід правильно облаштувати дитячу. Наповніть її предметами, які добре знайомі дитині. Ніяких картин які розбурхують на стінах! Тільки світлі шпалери з простими малюнками, що не викликають страх у вразливих дітей. Вночі в кімнаті має бути включений нічник (з мінімальною яскравістю). В ліжечко необхідно покласти улюблену іграшку дитини.

І все ж далеко не завжди малюк згоден спати в своїй кімнаті, не дивлячись на вмовляння дорослих. А результат їх зусиль багато в чому залежить від того, до якого віку дитина спить з батьками і привчений він до власної ліжку. Більшість маленьких діточок, якщо вони звикли до своїх ліжечок, швидко звикають і з новим «місцем проживання». В іншому ж випадку з переселенням доведеться почекати.

Зазвичай свій перший рік дитина спить з батьками, що забезпечує дитині відчуття безпеки. А коли дітки досягають 1-1,5 року, багато тат і мам намагаються переселити їх в окрему кімнату. Адже в цьому віці грудне годування вже припинено; дитя спить всю ніч, практично не прокидаючись; та й режим життя малюка вже давно і чітко сформований.

Однак з однорічним або півторарічним нетяма не можна домовитися, якщо він постійно вередує і плаче: малюк ще не розуміє навіть самі дохідливі пояснення.

У таких ситуаціях педіатри рекомендують починати процес перекладу малюка в його особисту кімнатку, коли йому виповниться 2-2,5 роки. У цьому віці дитина вже здатна сприймати аргументи дорослих, їхні відповіді на його питання.

Підготовка до переселення
Задовго до «переїзду» в дитячу потрібно розмовляти з малюком на тему, чому діти повинні спати окремо. Вкажіть на те, що він росте і йому потрібно більше місця.

Порівняйте дитину з зайчиком з казки, який хотів жити у своїй власній хатинці. Також необхідно частіше підкреслювати те, який ваш карапуз вже дорослий і самостійний.

Можна навіть пообіцяти регулярну винагороду (припустимо, раз на 4 дні або на тиждень), якщо малюк буде спокійно проводити ночі сам.

Вдень грайте з дитиною тільки в його кімнаті, щоб він вважав дитячу своєю власністю, своїми володіннями. Тому радьтеся з ним, де краще розмістити іграшки. Захоплюйтеся тим, що тепер вільно можна розмістити всіх ведмедиків і собачок, паровозики і машинки: адже їх маленький господар живе в окремій кімнаті.

Залучайте дитину в активне облаштування кімнати, обговорюючи з ним форму дитячого столу, колір оббивки стільчиків або постільної білизни. Заодно оглянете разом всі місця, де можуть ховатися всякі чудовиська (якщо у дитини є такі страхи), щоб малюк переконався: монстрів ніде немає.

Подовжите вечірні ритуали, що передують нічному сну: тривалі гігієнічні процедури психологічно налаштовують малюка на те, що він зараз відправиться в своє ліжечко. І під вашу заспокійливу казку дитина швидко засне.

Будьте послідовні
Домовившись з малюком, що відтепер він буде спати тільки у власній кімнаті, ні в якому разі не відступайте від встановленого правила.

А як бути, якщо дитина приходить спати до батьків під тим приводом, що йому сняться страшні сни? Візьміть дитя на руки, приголубити, утіште його і віднесіть назад в дитячу. Покладіть в ліжечко, посидьте поруч, потримайте його за ручку і дочекайтеся, щоб малюк заснув.

Не забувайте: процес привчання крихти спати в окремій кімнаті може затягнутися на довгі місяці. Проявіть до своєї дитини сердечну участь і ніжність, щоб цей період пройшов максимально плавно і безболісно. Однак при цьому залишайтеся наполегливими і терплячими.

І тоді ви зумієте досягти мети, зберігши гармонію стосунків зі своїм улюбленим малюком!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

У дітей байдужих і суворих батьків виникають проблеми з вагою

Психологія | 01:30, 07.02.2026

За даними британських медиків, діти суворих батьків, як і ті, яким не приділяють достатньо уваги, частіше мають надмірну вагу. Статистика свідчить, що в сім’ях, де батьки або занадто строго виховують своїх дітей, або, навпаки, майже не проявляють інт

Психологи виявили основний секрет виховання щасливих дітей

Виховання | 07:30, 06.02.2026

Радість дитини формується під впливом багатьох факторів, що присутні у її вихованні: середовища, цінностей, та батьківського світогляду.

Чи може дитяча травма стати причиною вживання алкоголю?

Дитина | 00:30, 05.02.2026

Дитячі травми — це досвід, який залишає слід у житті кожної людини. Однак, коли йдеться про жорстоке поводження або нехтування, їхній вплив може мати довгострокові наслідки, зокрема зловживання алкоголем у дорослому віці.

Як розпорядок дня впливає на розвиток дитини?

Дитина | 07:30, 03.02.2026

Стабільний розпорядок дня допомагає дітям відчувати себе захищеними та впевненими. Вони знають, чого очікувати, що зменшує рівень тривожності і створює відчуття стабільності та безпеки. Це особливо важливо для малечі, яка ще не розуміє концепції часу

Як родина програмує майбутнє дитини з перших років життя?

Сімейні справи | 06:30, 03.02.2026

Перші роки життя дитини – це час, коли закладається основа всього, що формує її як особистість. І саме сім’я в цей період виконує ключову роль. Навіть не помічаючи цього, батьки щодня передають дитині набір цінностей, звичок і уявлень, які супроводжу

Як батькам позбутися відчуття провини перед дитиною?

Сімейні справи | 01:20, 03.02.2026

Почуття провини перед дитиною може бути дуже складним і викликати значний емоційний стрес.

Якщо у дитини виявили сірчану пробку?

Дитина | 00:30, 03.02.2026

Сірчані пробки у дітей – поширене явище, яке може спричиняти дискомфорт, погіршення слуху та навіть біль у вухах. Батькам важливо знати, як правильно реагувати, щоб не нашкодити малюку.