Як привчити дитину спати в окремій кімнаті

Нерідко мами, намагаючись забезпечити своїм дитинчам повний спокій, буквально не спускають їх з рук. І малятка потім ніяк не можуть заснути без звичного заколисування. Для багатьох батьків не існує питання, чи можна дітям спати з батьками. Щоб полегшити собі життя, новоспечені тато і мама без всяких сумнівів укладають грудничка на ніч у своєму ліжку. Але найчастіше таке рішення, виправдане в перші місяці життя немовляти, створює згодом масу проблем. І найскладніша з них – як привчити дитину засинати у власному ліжечку.

В першу чергу слід правильно облаштувати дитячу. Наповніть її предметами, які добре знайомі дитині. Ніяких картин які розбурхують на стінах! Тільки світлі шпалери з простими малюнками, що не викликають страх у вразливих дітей. Вночі в кімнаті має бути включений нічник (з мінімальною яскравістю). В ліжечко необхідно покласти улюблену іграшку дитини.

І все ж далеко не завжди малюк згоден спати в своїй кімнаті, не дивлячись на вмовляння дорослих. А результат їх зусиль багато в чому залежить від того, до якого віку дитина спить з батьками і привчений він до власної ліжку. Більшість маленьких діточок, якщо вони звикли до своїх ліжечок, швидко звикають і з новим «місцем проживання». В іншому ж випадку з переселенням доведеться почекати.

Зазвичай свій перший рік дитина спить з батьками, що забезпечує дитині відчуття безпеки. А коли дітки досягають 1-1,5 року, багато тат і мам намагаються переселити їх в окрему кімнату. Адже в цьому віці грудне годування вже припинено; дитя спить всю ніч, практично не прокидаючись; та й режим життя малюка вже давно і чітко сформований.

Однак з однорічним або півторарічним нетяма не можна домовитися, якщо він постійно вередує і плаче: малюк ще не розуміє навіть самі дохідливі пояснення.

У таких ситуаціях педіатри рекомендують починати процес перекладу малюка в його особисту кімнатку, коли йому виповниться 2-2,5 роки. У цьому віці дитина вже здатна сприймати аргументи дорослих, їхні відповіді на його питання.

Підготовка до переселення
Задовго до «переїзду» в дитячу потрібно розмовляти з малюком на тему, чому діти повинні спати окремо. Вкажіть на те, що він росте і йому потрібно більше місця.

Порівняйте дитину з зайчиком з казки, який хотів жити у своїй власній хатинці. Також необхідно частіше підкреслювати те, який ваш карапуз вже дорослий і самостійний.

Можна навіть пообіцяти регулярну винагороду (припустимо, раз на 4 дні або на тиждень), якщо малюк буде спокійно проводити ночі сам.

Вдень грайте з дитиною тільки в його кімнаті, щоб він вважав дитячу своєю власністю, своїми володіннями. Тому радьтеся з ним, де краще розмістити іграшки. Захоплюйтеся тим, що тепер вільно можна розмістити всіх ведмедиків і собачок, паровозики і машинки: адже їх маленький господар живе в окремій кімнаті.

Залучайте дитину в активне облаштування кімнати, обговорюючи з ним форму дитячого столу, колір оббивки стільчиків або постільної білизни. Заодно оглянете разом всі місця, де можуть ховатися всякі чудовиська (якщо у дитини є такі страхи), щоб малюк переконався: монстрів ніде немає.

Подовжите вечірні ритуали, що передують нічному сну: тривалі гігієнічні процедури психологічно налаштовують малюка на те, що він зараз відправиться в своє ліжечко. І під вашу заспокійливу казку дитина швидко засне.

Будьте послідовні
Домовившись з малюком, що відтепер він буде спати тільки у власній кімнаті, ні в якому разі не відступайте від встановленого правила.

А як бути, якщо дитина приходить спати до батьків під тим приводом, що йому сняться страшні сни? Візьміть дитя на руки, приголубити, утіште його і віднесіть назад в дитячу. Покладіть в ліжечко, посидьте поруч, потримайте його за ручку і дочекайтеся, щоб малюк заснув.

Не забувайте: процес привчання крихти спати в окремій кімнаті може затягнутися на довгі місяці. Проявіть до своєї дитини сердечну участь і ніжність, щоб цей період пройшов максимально плавно і безболісно. Однак при цьому залишайтеся наполегливими і терплячими.

І тоді ви зумієте досягти мети, зберігши гармонію стосунків зі своїм улюбленим малюком!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дітей без щеплень не будуть брати в садочки і школу

Дитина | 00:30, 23.06.2026

Верховна Рада готує заміну застарілому законодавству, яка передбачає заборону на відвідування шкіл та садочків невакцинованими дітьми, обов’язкове внесення даних до ЕСОЗ та впровадження відповідальності за порушення.

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.

Чому підлітку байдуже до почуттів батьків і як це виправити?

Школярі | 00:30, 22.06.2026

«Я вкладаю в дитину всю душу, а у відповідь бачу лише холодний егоїзм», — з такою скаргою до сімейних психологів звертаються тисячі виснажених батьків.

Підлітки під тиском хронічного стресу: як вчасно помітити приховану депресію?

Дитина | 08:30, 21.06.2026

Підлітковий вік є складним сам по собі, а накладання тривалої кризи робить психіку підлітка максимально вразливою до депресивних станів та тривожних розладів.

Як навчити дитину мислити критично в епоху інтернету?

Дитина | 00:30, 20.06.2026

Сучасні діти споживають гігабайти інформації з TikTok, YouTube та Instagram, проте вони часто не вміють відрізняти правду від вигадки чи відвертої брехні.

Гормональна перебудова у підлітків, криза ідентичності і зміна авторитетів

Дитина | 19:30, 19.06.2026

Вік 11–13 років — це початок пубертату, коли дитина раптово втрачає емоційну стабільність, а батьківський авторитет перевіряється на міцність.

Формування самооцінки у дитини та важливість внутрішньої мотивації до навчання

Навчання | 08:30, 19.06.2026

У початковій школі змінюється авторитет дитини: думка вчителя та оцінки починають сильно впливати на її внутрішнє сприйняття себе.