Як привчити дитину спати в окремій кімнаті

Нерідко мами, намагаючись забезпечити своїм дитинчам повний спокій, буквально не спускають їх з рук. І малятка потім ніяк не можуть заснути без звичного заколисування. Для багатьох батьків не існує питання, чи можна дітям спати з батьками. Щоб полегшити собі життя, новоспечені тато і мама без всяких сумнівів укладають грудничка на ніч у своєму ліжку. Але найчастіше таке рішення, виправдане в перші місяці життя немовляти, створює згодом масу проблем. І найскладніша з них – як привчити дитину засинати у власному ліжечку.

В першу чергу слід правильно облаштувати дитячу. Наповніть її предметами, які добре знайомі дитині. Ніяких картин які розбурхують на стінах! Тільки світлі шпалери з простими малюнками, що не викликають страх у вразливих дітей. Вночі в кімнаті має бути включений нічник (з мінімальною яскравістю). В ліжечко необхідно покласти улюблену іграшку дитини.

І все ж далеко не завжди малюк згоден спати в своїй кімнаті, не дивлячись на вмовляння дорослих. А результат їх зусиль багато в чому залежить від того, до якого віку дитина спить з батьками і привчений він до власної ліжку. Більшість маленьких діточок, якщо вони звикли до своїх ліжечок, швидко звикають і з новим «місцем проживання». В іншому ж випадку з переселенням доведеться почекати.

Зазвичай свій перший рік дитина спить з батьками, що забезпечує дитині відчуття безпеки. А коли дітки досягають 1-1,5 року, багато тат і мам намагаються переселити їх в окрему кімнату. Адже в цьому віці грудне годування вже припинено; дитя спить всю ніч, практично не прокидаючись; та й режим життя малюка вже давно і чітко сформований.

Однак з однорічним або півторарічним нетяма не можна домовитися, якщо він постійно вередує і плаче: малюк ще не розуміє навіть самі дохідливі пояснення.

У таких ситуаціях педіатри рекомендують починати процес перекладу малюка в його особисту кімнатку, коли йому виповниться 2-2,5 роки. У цьому віці дитина вже здатна сприймати аргументи дорослих, їхні відповіді на його питання.

Підготовка до переселення
Задовго до «переїзду» в дитячу потрібно розмовляти з малюком на тему, чому діти повинні спати окремо. Вкажіть на те, що він росте і йому потрібно більше місця.

Порівняйте дитину з зайчиком з казки, який хотів жити у своїй власній хатинці. Також необхідно частіше підкреслювати те, який ваш карапуз вже дорослий і самостійний.

Можна навіть пообіцяти регулярну винагороду (припустимо, раз на 4 дні або на тиждень), якщо малюк буде спокійно проводити ночі сам.

Вдень грайте з дитиною тільки в його кімнаті, щоб він вважав дитячу своєю власністю, своїми володіннями. Тому радьтеся з ним, де краще розмістити іграшки. Захоплюйтеся тим, що тепер вільно можна розмістити всіх ведмедиків і собачок, паровозики і машинки: адже їх маленький господар живе в окремій кімнаті.

Залучайте дитину в активне облаштування кімнати, обговорюючи з ним форму дитячого столу, колір оббивки стільчиків або постільної білизни. Заодно оглянете разом всі місця, де можуть ховатися всякі чудовиська (якщо у дитини є такі страхи), щоб малюк переконався: монстрів ніде немає.

Подовжите вечірні ритуали, що передують нічному сну: тривалі гігієнічні процедури психологічно налаштовують малюка на те, що він зараз відправиться в своє ліжечко. І під вашу заспокійливу казку дитина швидко засне.

Будьте послідовні
Домовившись з малюком, що відтепер він буде спати тільки у власній кімнаті, ні в якому разі не відступайте від встановленого правила.

А як бути, якщо дитина приходить спати до батьків під тим приводом, що йому сняться страшні сни? Візьміть дитя на руки, приголубити, утіште його і віднесіть назад в дитячу. Покладіть в ліжечко, посидьте поруч, потримайте його за ручку і дочекайтеся, щоб малюк заснув.

Не забувайте: процес привчання крихти спати в окремій кімнаті може затягнутися на довгі місяці. Проявіть до своєї дитини сердечну участь і ніжність, щоб цей період пройшов максимально плавно і безболісно. Однак при цьому залишайтеся наполегливими і терплячими.

І тоді ви зумієте досягти мети, зберігши гармонію стосунків зі своїм улюбленим малюком!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

«Дитина зводить з розуму»: як батькам і підліткам пережити вік бунтарства?

Виховання | 06:30, 06.01.2026

«Ці шпалери потворні. Ти що, не могла щось нормальне купити?» або «Нафіга ти перераховуєш гроші в незрозумілий котячий притулок?» Якщо ви чуєте таке від своєї дитини все частіше — не засмучуйтесь. Адже протест у підлітковому віці — це не погано!

5 причин, чому дитина не хоче робити домашнє завдання

Навчання | 01:20, 06.01.2026

А ваші діти теж не хочуть робити домашнє завдання? Для цього є щонайменше 5 причин. Дитячий психолог Олена Шамрай розповідає, чому діти тягнуть із домашкою і що із цим робити батькам.

«Нічого не хочу і не буду»: як повернути дітям мотивацію?

Виховання | 00:30, 06.01.2026

Сучасні батьки все частіше звертаються до психологів із запитом «Моя дитина нічого не хоче, нічим не цікавиться і ні до чого не проявляє інтересу. Що робити?» У підліткового «не хочу» є чимало прихованих причин: розповідаємо та пояснюємо, що з цим ро

Замість «як справи?»: 10 ненудних запитань до дитини

Дитина | 23:30, 05.01.2026

10 запитань дитині, на які їй буде цікаво відповідати, та які дадуть батькам купу нової інформації і змусять задуматися.

Непосидюча чи невихована: як зрозуміти, що - про вашу дитину?

Виховання | 22:30, 05.01.2026

Батьки розповідають безліч історій про «нестерпну непосидючість» дітей, що змушує змінювати плани чи розгрібати гучні істерики на рівному місці. І в той час, як більшість дорослих шукають чарівні методи для привиття дітям навички терплячості, знаний

Як говорити з дітьми про інвалідність і чого точно не треба казати?

Розвиток дитини | 21:30, 05.01.2026

Для того, щоб змінювати в нашому суспільстві ставлення до людей з інвалідністю, у тому числі ветеранів, потрібно починати з наших дітей. Адже вони і є рушієм змін. Для цього потрібно покращувати обізнаність наших дітей у темі інвалідності. Бо що стар

Як відучити дітей битися між собою?

Дитина | 20:30, 05.01.2026

Що робити, якщо стосунки між маленькими братами і сестрами перетворюються на безкінечні війни? Коли батьки постійно чують: «Він перший розпочав»? Дитячі бійки — норма чи невихованість? Дитяча психологиня Олена Шамрай переконана: корені проблеми криют