Ситуації, коли дитина виводить вас із себе, але це не так

Adoption

Date: 00:30, 01.12.2021 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

2151 Переглядів

Чому дитина починає скандалити на рівному місці? За істерикою «з нічого» можуть ховатися об'єктивні причини. Знайдіть їх і спробуйте не сварити, а зрозуміти малюка.

Дитячі істерики – найголовніша страшилка для батьків тоддлерів. Часто вони спалахують буквально з нічого. За хвилину золота дитина перетворюється на вогнедишного дракона, який наводить страх не лише на маму з татом, а й на сусідів чи мимовільних свідків скандалу на вулиці. Перша думка будь-якого дорослого в такій ситуації: за що?! Після марних спроб заспокоїти дитину приходить друга: «та вона знущається!» Однак насправді 99% дитячих істерик мають цілком зрозумілі причини, докопатися до яких не складе труднощів. Можливо, ці причини не допоможуть вам швидко купірувати сльози та крики, але точно допоможуть зрозуміти, що малюк скандалить не спеціально.

Причина 1. Перезбудження
Всі ми знаємо: якщо немовля «перегуляти», втома перейде в перевтому, і справа закінчиться істерикою. Так ось, таке саме правило працює у дітей як мінімум, до 8 років. Великий потік інформації чи нових вражень легко перевантажує непідготовлений мозок дитини. Не в змозі впоратися з емоційним навантаженням, малюк шукатиме вихід у найдоступнішому для нього способі – у плачі. Чим більше ви намагаєтеся зайняти день дитини розвиватками, плаванням, англійською та іншими корисними речами, тим більш збудливою вона стає до вечора. Запам'ятайте: у малюка має бути час отримувати інформацію та час її спокійно обробляти. Причому часу на обробку має бути вдвічі більше.

Причина 2. Вітальні потреби
Ви йдете з прогулянки, і дитина канючить, що вона хоче пити. Або гірше - ви їдете в транспорті, і малюк раптом усвідомлює, що зголодніла. У різних дітей чутливість до потреб (їжа, спрага, сон) різна. Хтось може почекати, а комусь треба «тут і зараз». Не порівнюйте свою дитину з іншими, адже дискомфорт, який він відчуває з голоду, абсолютно реальний. Впоратися з ним і усвідомити, що цей стан тимчасовий, малюк поки що не здатний. Чим більше триває дискомфорт, тим більше дитині здається, що це «назавжди».

Причина 3. Відсутність самоконтролю
Одна з головних причин, яку батьки тлумачать неправильно, і часто впевнені, що дитина може робити «на зло». Ви забороняєте дитині якусь дію (лізти на паркан, співати в автобусі, стрибати по дивані чи кидатися піском на майданчику), а вона з безневинним поглядом продовжує повторювати заборонений вчинок. Дитину обсмикнули двічі, тричі, і ось назріває скандал. «Ти маєш розуміти все з першого разу!», волає розлючений батько. Так от: не винен. І тому є медичне пояснення. Лобові частки мозку, які відповідають за самоконтроль та прийняття рішень, розвиваються у дитини в останню чергу. До 3-4 років малюк ще фізично не здатний чинити опір бажанню щось зробити. У такому віці краще не пояснювати кілька разів, а потім бити по попі, а сказати один раз і швидко переключити увагу.

Причина 4. Сильні емоції
Злість, образа, невдоволення, розчарування - все це сильні емоції, з якими не під силу впоратися навіть дорослим. Дитина не може придушити в собі це бажання (пам'ятаємо про лобові частки), і так: вона «рватиме і метатиме» так, як вона це вміє.

Причина 5. Копіювання батьків
Психологи кажуть, що до трьох років дитина – це дзеркало батьків. Вона вбирає інформацію, але при цьому набагато більше розуміє і сприймає на рівні спостереження, а потім відображає те, що звикла спостерігати щодня.

Причина 6. Рамки дозволеного
Ще Петранівська казала, що хороша мама – це передбачувана мама. І до речі, до батька це правило теж відноситься. Батьки у вихованні дитини встановлюють рамки та заборони, які в ідеалі мають бути незмінними. Якщо ви не даєте дитині солодкого до їжі, не потрібно робити поблажок на честь того, що у вас гарний настрій. Якщо забороняєте дивитися мультики перед сном, не робіть разові акції тому, що втомилися на роботі. Абсолютно всі діти люблять і цінують стабільність: ситуації «як завжди» дають їм почуття спокою та впевненості у собі та в оточуючих. Якщо ви вирішите розсунути рамки дозволеного (навіть із кращих спонукань), дитина спочатку зазнає невеликого стресу.

Причина 7. Розвиток самостійності
Як би вам не хотілося законсервувати період ідеального послуху (зазвичай він триває від 1 до 2 років), обов'язково настане криза третього року життя, в ході якої дитина почне випробовувати вас на міцність. Вона вимагатиме суп замість улюблених макаронів, відмовиться дивитися свою улюблену передачу, у розпал осені захоче взути на вулицю сандалії, і всю цю вакханалію завершить переможним «мамо, ти погана!» Це не спроби довести вас до ручки, а лише період заперечення. Він має глибинний сенс: малюк вперше намагається приймати рішення самостійно. Від того, наскільки гнучкими виявляться батьки у цьому процесі, залежить самооцінка дитини на майбутнє. Сандалії у жовтні діставати, звичайно, не потрібно, проте треба постаратися і дати дитині трохи більше простору у самовираженні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: