Як говорити з дитиною про смерть домашнього улюбленця?

Adoption
Date
  • 4562 Переглядів
Смерть улюбленої домашньої тварини - це завжди важка і сумна подія для всіх членів сім'ї, особливо якщо тварина прожила з вами не один рік.
Для дітей такий досвід може стати не лише сумним, а й корисним, головне тут правильно до нього підійти.

1037_630_360_1581517368-632.jpg (30 Kb)


Більшість дітей вперше зіштовхуються зі смертю, коли вмирає їхній кіт, собака або хом'ячок — до цього поняття смерті знайоме їм лише з чуток, іноді — з книг та мультиків. Нерідко батьки намагаються уникати розмов про смерть, вважаючи, що зайві розмови про кінець життя можуть налякати чи засмутити дітей.

Однак це не так — до теми смерті треба підходити так само відкрито і спокійно, як і до інших складних тем на кшталт грошей — чим більше діти дізнаються від батьків, тим менше помилок та тривог у них буде.

Як маленькі діти сприймають смерть?

Залежно від віку діти можуть по-різному розуміти, що таке смерть, і що відбувається з їхнім вихованцем, коли він вмирає. Так, наприклад, діти у віці трьох-п'яти років часто сприймають смерть як щось тимчасове та оборотне. Вони можуть думати, що улюбленого собаку вдасться повернути до життя, якщо відвезти його до лікаря або дати йому правильні ліки.

Також діти в цьому віці можуть вірити в те, що вони прямо чи опосередковано пов'язані зі смертю тварини — наприклад, тому, що потай мріяли про грайливе кошеня замість старого невдоволеного кота, або тому, що одного разу згодували собаці макаронину зі своєї тарілки, коли ніхто не бачив.

Діти віком від шести до восьми років, як правило, вже розуміють незворотність смерті, однак їм ще складно уявити, що вона може статися з кимось, кого вони знають. Діти у цьому віці розуміють, коли хтось помирає у книгах чи фільмах, але при цьому ще не співвідносять подію з реальністю. При цьому саме в цьому віці у дітей зазвичай виникає найбільше запитань про смерть — їм цікаво, як вона відбувається, і куди потрапляють люди та тварини після смерті.

У віці 9–11 років діти усвідомлюють, що смерть не лише незворотня, а й те, що вона рано чи пізно чекає на кожного — і їхніх батьків, і їх самих. Однак навіть у цьому віці деякі діти можуть вірити в те, що їхні дії могли якимось чином вплинути на смерть вихованця.

Одні діти приходять до розуміння концепції смерті і в більш ранньому віці, ніж інші — це залежить від їхнього особистого досвіду, від того, що їм відомо про смерть, і чи стикалися вони з нею в книгах чи мультиках.

Як допомогти дитині впоратися зі смертю вихованця?

Говоріть правду

Розуміємо, що новина про смерть домашнього улюбленця — це далеко не та новина, яку ви хотіли б повідомити дитині, але зробити це треба обов'язково.

Дотримуйтесь фактів

Не варто обрушувати на дитину всі подробиці останніх годин життя вихованця, але і від дуже розпливчастих пояснень теж краще утриматися.

Розповідайте чітко і зрозуміло: «На жаль, наш песик помер. У нього було хворе серце, і сьогодні вранці воно перестало битися» або «Мені дуже шкода, але нашого кота збила машина, його більше з нами немає». При необхідності дайте відповідь на запитання дитини — спокійно, доступно і відповідно до віку.

Відмовтеся від евфемізмів

Намагайтеся не використовувати фрази і словосполучення на кшталт "собаку приспали", "ми відправили котика на ферму" або "хом'ячок втік по веселці". Діти можуть зрозуміти ваші метафори буквально, і вони можуть їх або налякати, або ввести в оману. Називайте речі своїми іменами та переконайтеся, що дитина вас розуміє.

Дозвольте дитині висловлювати свої почуття

Дізнавшись про смерть вихованця, дитина може відчувати смуток, тугу, відчай і навіть злість. Обговоріть з дитиною переживання, переконайте, що будь-які емоції, нормальні, і їх мона висловлювати у будь-який прийнятний спосіб.

Втім, не дивуйтеся, якщо ваша дитина не виявлятиме тих самих емоцій, що і ви, або поставиться до смерті вихованця набагато спокійніше або навіть байдуже — маленьким дітям, погано знайомим з концепцією смерті, може бути складно повністю усвідомити, що стоїть за фразою "Наш котик помер".

Не приховуйте свої емоції

Покажіть дитині на особистому прикладі, що сумувати за вихованцем - це нормально. Звичайно, не варто невтішно плакати або повністю втрачати над собою контроль, але можна розповісти про те, що вам теж сумно, або навіть поплакати разом з дитиною.

Попрощайтеся з вихованцем

Якщо ваша домашня тварина померла не раптово, а, наприклад, ви збираєтеся її приспати через невиліковну хворобу або поганий фізичний стан, надайте дитині можливість попрощатися з ним. Запропонуйте йому сказати вихованцю добрі слова на прощання, обійняти його, погладити, сходити на останню прогулянку разом.

Збережіть пам'ять

Запропонуйте дитині зробити щось, що допоможе йому запам'ятати померлого домашнього улюбленця. Це може бути альбом з фотографіями, виріб, малюнок або невеликий меморіал з улюбленими іграшками та особистими речами тварини. Сам процес створення пам'ятного об'єкта – це вже добрий ритуал прощання з вихованцем та збереження доброї пам'яті про нього.

Не поспішайте заводити нового вихованця

Перш ніж взяти в будинок нову тварину, чекайте достатньо часу, поки скорбота і туга за померлим вихованцем не вщухнуть (цей проміжок кожна сім'я визначає індивідуально).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: мама, сайт для мам, вагітність, дитина, пологи, дієта, смерть, можуть, смерті, дитині, вихованця, вихованцем, навіть, тварини, улюбленця


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Зазвичай проблема поганого апетиту малюків вперше підіймається бабусями. Це саме їм завжди здається, що дитина погано їсть, що вона дуже худа або зана

    Чи варто змушувати дитину їсти?

    Дитяче харчування | 00:30, 12.11.2025

    Зазвичай проблема поганого апетиту малюків вперше підіймається бабусями. Це саме їм завжди здається, що дитина погано їсть, що вона дуже худа або занадто бліда. У більшості випадку, це й справді їм тільки здається, але в результаті страждає той самий

    Які тільки методи не використовують люблячі батьки, для того, щоб виростити гідну людину. Інколи в хід йдуть не найкращі прийоми, такі як покарання та

    Там Бабай: чим ми лякаємо своїх дітей?

    Дитина | 22:30, 10.11.2025

    Які тільки методи не використовують люблячі батьки, для того, щоб виростити гідну людину. Інколи в хід йдуть не найкращі прийоми, такі як покарання та залякування. Бабайка, сіренький вовчик та страшний дядя міліціонер стають вірними помічниками у вих

    Не рідко діти переносять дорогу тривожно: вже через 20-30 хвилин поїздки їм зазвичай стає нудно, вони починають вередувати та щохвилини питати: «Ну ск

    Чим зайняти дитину в дорозі?

    Дитина | 20:30, 10.11.2025

    Не рідко діти переносять дорогу тривожно: вже через 20-30 хвилин поїздки їм зазвичай стає нудно, вони починають вередувати та щохвилини питати: «Ну скоро вже?», «Ну коли приїдемо?». В результаті, початок відпустки стає суцільним жахом як для дітей, т

    Не дарма кажуть, що як день почнеш – так його і проведеш. У період навчання ранок є чи не найважливішим часом доби. Адже саме вранці необхідно отримат

    З чого починати ранок перед школою?

    Школярі | 19:30, 10.11.2025

    Не дарма кажуть, що як день почнеш – так його і проведеш. У період навчання ранок є чи не найважливішим часом доби. Адже саме вранці необхідно отримати заряд бадьорості та енергії і позитивно налаштуватись на продуктивний день.

    Деякі батьки вважають це абсолютно нормальним явищем, тому рідко вживають якісь радикальні дії. З іншої сторони, психологи стверджують, що ця нестрашн

    Дитина гризе нігті: як допомогти їй позбутися цієї звички?

    Дитина | 19:00, 10.11.2025

    Деякі батьки вважають це абсолютно нормальним явищем, тому рідко вживають якісь радикальні дії. З іншої сторони, психологи стверджують, що ця нестрашна на перший погляд звичка може бути симптомом серйозних проблем зі здоров’ям. Хто ж насправді має ра

    Раніше вважалося, якщо дитина активна – то вона безперечно здорова та щаслива. Але часом трапляється і так, що ця зайва енергійність починає дратувати

    Гіперактивність у дитини – це риса характеру чи хвороба?

    Дитина | 18:22, 10.11.2025

    Раніше вважалося, якщо дитина активна – то вона безперечно здорова та щаслива. Але часом трапляється і так, що ця зайва енергійність починає дратувати не тільки маму з татом, а й самого маленького непосиду. З віком у дитини формується неможливість ск

    Ми вчимо дітей правильній гігієні буквально з народження. Мити руки після прогулянки та перед їжею, щоденно купатись, слідкувати за охайністю власного

    Коли занадто: Чому гігієна має бути в міру?

    Здоров'я | 08:30, 10.11.2025

    Ми вчимо дітей правильній гігієні буквально з народження. Мити руки після прогулянки та перед їжею, щоденно купатись, слідкувати за охайністю власного одягу – все це прості правила, з якими живуть більшість людей. Але зустрічаються й такі матусі, для

    Коментарі до новини