Наслідки війни: як метал впливає на розвиток дитини?

Adoption

Date: 01:30, 12.06.2022 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1049 Переглядів

Зони бойових дій призводять до значного впливу металів і сполук з зброї. Вплив деяких антропогенних сполук у навколишньому середовищі може бути особливо шкідливим для зростаючих плодів і дітей раннього віку, оскільки метали можуть порушити процеси нервового розвитку в критичні періоди внутрішньоутробного та дитячого розвитку. Це негативно впливає на структуру та функції нервової системи.

4622_158266-1_large.jpg (16.66 Kb)

В інтернеті часто випливають статті про те, як війна впливає на наше емоційне здоров'я, але мало хто звертає увагу на те, як саме зброя впливає на фізичний стан (тут не йде мова про поранення). Ми повинні більше зосередитися на згубному впливі, який воєнна зброя, ймовірно, має на розвиток важливих нейронних структур і патологій для населення, яке живе в місцях постійних бойових дій.

Дослідження, проведені в інших країнах під час війни
Наприклад, в іракському місті Фаллуджа, після вторгнення в Ірак, було зафіксовано значне збільшення дефектів нервової трубки в дітей. Було знайдено багато небезпечних сполук і елементів, одним з яких є збіднений уран, який широко використовується у військовій зброї. Існують дослідження на лабораторних тваринах, які демонструють зв’язок між впливом урану та нейротоксичністю, можливо, через порушення окисного фосфорилювання в мітохондріях мозку під дією урану, що призводить до окислювального стресу.

Іншою сполукою, яка причетна до згубних неврологічних ефектів, є титан, який також широко використовується в системах зброї та кулеметах. В іншому дослідженні дітей в іракському місті Хавіджа зразки титану були в 1,3 рази вищими у дітей, які страждають на порушення нервової системи, такі як епілепсія, безперервні судоми та затримка нервового розвитку, ніж у дітей без розладів нервового розвитку. Існує гіпотеза, яка припускає, що внутрішньоутробне опромінення наночастинок титану пов’язане з некрозом клітин мозку, апоптозом клітин гіпокампу та нейротоксичними ефектами у нащадків. Це лише два з багатьох причетних сполук.

Інше дослідження було проведено на 502 вагітних палестинських жінках, щоб оцінити вплив металевого навантаження на подальшу емоційну регуляцію немовлят. Це дослідження було проведено незабаром після війни в Газі 2014 року. Автори проаналізували п’ять важких металів, пов’язаних із зброєю, а саме уран, стронцій, хром, ртуть і ванадій за допомогою мас-спектроскопії із зразків волосся матері під час пологів. Ці матері були також оцінені на наявність посттравматичного стресового розладу ( ПТСР ), а немовлят оцінювали на емоційний розвиток у віці від шести до семи місяців за допомогою опитувальника поведінки немовлят. Вплив хрому та урану був значущим провісником емоційного розвитку немовлят із збільшенням негативної емоційності, зниженням позитивної афективності та ранні порушення емоційної регуляції. Слід зазначити, що неминучий посттравматичний стресовий синдром, який виник у деяких матерів під час війни, не перекривив вплив цих важких металів на емоційний розвиток їхніх немовлят.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: