Синдром розсіяної уваги у дітей: що потрібно знати батькам?

Adoption
Date
  • 587 Переглядів
«Ходить на голові», «не може всидіти на місці ані хвилини», «не вміє себе контролювати», «невихований та неслухняний» — так часто говорять про гіперактивних дітей, які, здається, завжди в русі. Вони бігають, стрибають, балакають без зупинки, починають щось робити та швидко перемикаються на іншу дію, не можуть сконцентруватися на простих завданнях, а рішення приймають імпульсивно. Така непосидючість може бути ознакою синдрому розсіяної уваги, який зустрічається у 7% дітей по всьому світу та накладає відбиток на їхню поведінку. Психологи сервісу MOZHNA підготували статтю, яка допоможе батькам вчасно виявити симптоми цього розладу у дитини та навчить методів підтримки для ефективної адаптації вдома та в школі.

8983_0.jpg (29.28 Kb)


Що таке синдром розсіяної уваги
Офіційна назва хвороби — синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ). Це хронічний психологічний стан, який виникає через особливості розвитку мозку. Симптоми СДУГ проявляються у віці до 12 років, хоча у деяких дітей вони помітні вже у 3 роки. Але це не лише дитяча проблема: згідно з дослідженнями, у дорослому житті понад 5% осіб продовжують відчувати прояви розладу.

Синдром розсіяної уваги включає три основні компоненти:

- Гіперактивність: дитина надмірно рухлива, не може довго сидіти на місці.
- Імпульсивність: їй важко стримувати себе, вона часто приймає необдумані рішення.
- Неуважність: проявляється як проблеми з концентрацією уваги та легке відволікання на зовнішні подразники.

У хлопчиків і дівчаток поведінка при СДУГ може бути різною: зазвичай хлопчики більш гіперактивні, а дівчатка спокійні, але неуважні.

Методи лікування СДУГ у дитини

Незалежно від того, які симптоми СДУГ переважають у вашої дитини, вони можуть спричинити багато проблем, якщо їх не лікувати. Нездатність зосередитися та контролювати себе призводить до труднощів у школі та неможливості заводити друзів, що з часом виллється у розчарування, низьку самооцінку, міжособистісні конфлікти та стрес для всієї родини.

Лікування може кардинально змінити життя дитини та допомогти їй успішно долати життєві труднощі. Для цього спеціалісти використовують комплексний підхід, який поєднує поведінкову терапію, медикаментозне лікування, соціальні тренінги та підтримку з боку батьків.

Поведінкова терапія
Це один з найефективніших методів лікування синдрому розсіяної уваги. Для дітей молодшого та середнього шкільного віку робота ведеться з батьками — їм надають інструменти підтримки та допомоги для своєї дитини. Терапія проводиться у групах або індивідуально з кожною сім’єю. Підлітки вже самі можуть брати участь в терапії, але підтримка та участь батьків на всіх етапах все одно знадобиться.

Медикаментозне лікування
У деяких випадках дітям з синдромом розсіяної уваги призначають стимулюючі (зазвичай лише по досягненню 6 років) та нестимулюючі препарати. Оцінка ефективності лікування та корекція дози проводиться за тісної співпраці лікарів, батьків, вчителів і вихователів, які спостерігають за змінами у дитячій поведінці під час приймання ліків.

Соціальні тренінги та підтримка школи
Діти зі СДУГ часто потребують допомоги у розвитку соціальних навичок, що дозволяє їм краще адаптуватися у школі та колі друзів. Таке навчання має відбуватися в групі з однолітками, щоб вони могли практикувати те, що вивчають, у реальному житті.

Вчителі та шкільна адміністрація можуть забезпечити дітей з синдромом розсіяної уваги окремими пільговими місцями для сидіння, давати їм додатковий час на тести та можливість робити перерви й пересуватися по класу під час уроків.

Пам’ятайте, що СДУГ не має нічого спільного з низьким інтелектом чи відсутністю таланту. Навпаки, такі діти бувають надзвичайно творчими та креативними. Задумлива мрійниця з купою думок у голові може стати майстринею розв’язування проблем, а непосидючий неслух — винахідливим художником. Такі діти не зациклюються на одній альтернативі, тому більш відкриті до різних ідей. Їм рідко буває нудно, бо вони цікавляться багатьма речами та мають живий характер. А коли мотивовані та справді зацікавлені в завданні, майже не відволікаються та прагнуть дійти до кінця.

Тому, якщо вашій дитині поставили діагноз синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, не спішіть опускати руки. Завдяки вчасній діагностиці, поведінковій терапії та підтримці сім’ї, вона може успішно адаптуватися до навчання та соціального життя. Головне — це ваша підтримка та віра у неї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: синдром розсіяної уваги у дітей


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Сучасні діти споживають гігабайти інформації з TikTok, YouTube та Instagram, проте вони часто не вміють відрізняти правду від вигадки чи відвертої бре

    Як навчити дитину мислити критично в епоху інтернету?

    Дитина | 00:30, 20.06.2026

    Сучасні діти споживають гігабайти інформації з TikTok, YouTube та Instagram, проте вони часто не вміють відрізняти правду від вигадки чи відвертої брехні.

    Вік 11–13 років — це початок пубертату, коли дитина раптово втрачає емоційну стабільність, а батьківський авторитет перевіряється на міцність.

    Гормональна перебудова у підлітків, криза ідентичності і зміна авторитетів

    Дитина | 19:30, 19.06.2026

    Вік 11–13 років — це початок пубертату, коли дитина раптово втрачає емоційну стабільність, а батьківський авторитет перевіряється на міцність.

    У початковій школі змінюється авторитет дитини: думка вчителя та оцінки починають сильно впливати на її внутрішнє сприйняття себе.

    Формування самооцінки у дитини та важливість внутрішньої мотивації до навчання

    Навчання | 08:30, 19.06.2026

    У початковій школі змінюється авторитет дитини: думка вчителя та оцінки починають сильно впливати на її внутрішнє сприйняття себе.

    Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної з

    Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

    Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

    Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

    У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

    Молодший дошкільний вік: ера рольових ігор та перші кроки у світ соціалізації

    Ігри та іграшки | 06:30, 19.06.2026

    У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

    Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

    Ранній вік (1–3 роки): чому предметна гра та самостійність важливіші за вивчення літер?

    Дошкільнята | 01:20, 19.06.2026

    Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

    У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі

    Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

    Немовля | 00:30, 19.06.2026

    У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.

    Коментарі до новини