Як не допустити посттравматичного стресового розладу у дитини?

Надзвичайна ситуація чи загроза життю не минає безслідно для дитячої психіки. Адже діти — безпосередні свідки цих жахливих подій і потребують особливої уваги та грамотної допомоги в непрості періоди життя. Кожен знає, що правильно і вчасно надана перша медична допомога може значно знизити згубні наслідки захворювання або травми. Так само і з нашою психікою: якщо грамотно надати першу психологічну допомогу, це запобігатиме формуванню серйозніших психологічних проблем і допоможе подолати наслідки стресових подій. Як треба поводитися з дітьми після травмуючих подій, що краще робити, а чого — ні?

Які події можуть бути травмуючими для дитини
Будь-які, що виходять за межі звичного дитячого досвіду. Наприклад, смерть когось із близьких, психологічне чи фізичне насильство. Або ж дитина стала свідком ДТП, пожежі, тобто пережила стресогенну подію, або ж щось суб’єктивне вплинуло на дитину травмуюче.

Які реакції можуть виникати в дитини
Гостра стресова реакція може вилитися в різноманітні форми: плач, істерику, нервове тремтіння, рухливу збудженість, страхи, агресію, заціпеніння, апатію, порушення сну. В окремих випадках можливі галюцинації та марення — в такому разі слід звернутися до лікаря-психіатра. Важливо пам’ятати: будь-яка з цих реакцій є нормальною реакцією психіки на ненормальні події.

Гостра стресова реакція може тривати до 48 годин, і зазвичай симптоми минають самі собою. Якщо через два дні поведінка дитини все ще не нормалізувалася, можна запідозрити гострий стресовий розлад. Симптоми, що зберігаються більше місяця, можуть свідчити про формування посттравматичного стресового розладу. У різному віці ПТСР проявляється по-різному: від незібраності та тривожності — до небезпечної для життя поведінки та скарг на фізичний біль. Слід зазначити, що сильний стрес або інші драматичні події не обов’язково призводять до виникнення ПТСР. Натомість застосування запобіжних заходів обов’язкове для профілактики посттравматичного синдрому.

Як варто поводитися з дітьми після травмуючих подій
Розмовляйте з дитиною про те, що сталося

Коли ми говоримо про трагічні події з дитиною, ми даємо простір для її переживань і почуттів. Дитина має змогу звільнитися від тягаря травми, а це впливає на психіку найкращим чином. Глибокі порушення формуються внаслідок нерозділених почуттів.

Цілком природно, що в кризових ситуаціях самі дорослі відчувають сильний страх, паніку. Інколи дорослий тремтячим голосом, із очима, повними сліз, намагається переконати дитину, що «то просто салют». Дитина менше сприймає інформаційне наповнення слів, здебільшого для неї важливе емоційне навантаження. Таку невідповідність між словами і почуттями діти переживають важко, але нездатні пояснити й аргументувати. Це лише поглиблює негативні наслідки для психіки. Тому надважливо говорити з дитиною про саму подію, а також про її почуття, але не тиснути й не нав’язувати свого бачення. Допомогти їй висловити свої почуття: «Мабуть, ти дуже злякався, тобі було страшно».

Чи варто говорити, якщо дитина сама нічого не запитує? Чи не травмують її ці розмови?
Так, варто. Діти не завжди можуть висловити те, що їх бентежить, не завжди можуть сформулювати запитання. Важливо запропонувати цю розмову, але не наполягати. Ці розмови не травмують, травмує сама подія, неможливість розділити почуття і самотність.

Як правильно говорити з дитиною
Спочатку треба вибрати відповідний момент: не тоді, коли дитина збуджена, радісна й налаштована отримувати задоволення. А коли вона спокійніша, налаштована на розмову. Слід її підготувати — попередити: я хочу сказати тобі щось важливе... Жодних таємниць і натяків, — це тільки лякає! Говоріть правду без моторошних або зайвих подробиць. Усі ваші формулювання мають відповідати вікові дитини. Інформуйте поступово і доступною мовою, без складних термінів. Не завадить поділитися своїми почуттями з дитиною: «Знаєш, мені теж було страшно. Я сумую, але впораюся й можу захистити тебе». При дитині можна плакати, дякувати за підтримку, але не слід «спиратися» на неї, просити допомоги, покладати на дитину занадто багато відповідальності. Водночас треба формувати позитивний настрій і підтримувати надію.

Як підтримати дитину
Не залишайте дитину наодинці з переживаннями, обіймайте її, але не торсайте. Будьте готові до неввічливої, агресивної поведінки, але категорично заборонено соромити чи звинувачувати дитину після травмуючих подій. Будьте готові раз у раз обговорювати одні й ті самі речі.

Коли варто звертатися до спеціаліста
Реакції нормального реагування дитини на травматичний стрес зазвичай вичерпуються впродовж місяця. Якщо реакції дитини, на вашу думку, надмірні або незрозумілі вам, а її ігри й симптоми повторюються без особливих змін, зверніться по консультацію до фахівця.

Пам’ятайте: підтримка, яку надають дитині впродовж самої події та після неї батьки, близькі, друзі родини. — вирішальний чинник у профілактиці чи подоланні наслідків стресу в дітей.

І останнє. В такий непростий період життя дуже важливо дорослим попіклуватися також і про себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому ми не пам'ятаємо перші кілька років нашого дитинства?

Психологія | 07:30, 25.12.2025

Більшість людей не можуть згадати події перших кількох років свого життя. Цей феномен дослідники назвали дитячою амнезією. І ось що про нього відомо вченим. Наприклад, дослідники довели, що протягом перших кількох днів життя немовлята можуть згадати

5 різдвяних фільмів з двотисячних для хорошого настрою

Сімейні фільми | 23:30, 24.12.2025

На початку нульових виходило дуже багато сімейних різдвяних комедій і мелодрам, про які не варто забувати. Ці фільми можна переглядати щорічно взимку, щоб підіймати настрій.

Прикмети на Різдво Христове 2025

Сімейні справи | 22:30, 24.12.2025

А ви знали, що куплена на Різдво річ прослужить довгий час?

З Різдвом Христовим!

Сімейні справи | 21:30, 24.12.2025

Різдво Христове - це найбільш світле свято у цілому році, його чекають і діти, і дорослі. У Різдвяну ніч не рідко відбуваються неймовірні дива - хворих покидають недуги, до сумних приходять хороші звістки, а в українські оселі - радісні колядки.

Як зрозуміти, що чоловік вас вже не любить?

Мама | 06:30, 21.12.2025

Щоб зрозуміти, що чоловік вас не любить, зверніть увагу на емоційну відстороненість, відсутність ініціативи, не бажання планувати майбутнє та ігнорування ваших потреб і почуттів; це проявляється через зменшення фізичної близькості, часті сварки, пост

8 ознак, що ви більш емоційно зрілі за інших людей

Психологія | 00:30, 19.12.2025

Емоційна зрілість не вимірюється віком чи життєвим досвідом. Це продукт самоаналізу, самосвідомості та готовності нести відповідальність за свої дії. Йдеться про здатність долати життєві злети та падіння з розумінням і стійкістю. Емоційна зрілість пе

Психотерапевт пояснив, чим небезпечні для здоров'я невисловлені емоції

Психологія | 23:30, 16.12.2025

Доктор медичних наук, психотерапевт Олег Чабан розповів про психосоматику як науку і про те, як наше тіло страждає від невисловлених емоцій.