Що відчуває дитина, якщо батьки їх постійно контролюють

Ось мати волає на дитину: «Будь вдома о 20:00!», «Де шапка?», «Що ти там отримав з математики?..» Все це, по суті, захисний механізм. Для такої матері застуда дитини, навіть найвипадковіша або цілком закономірна, відповідно до пори року і тієї кількості застуд, якою зазвичай хворіють діти, — це привід для докорів.

Дитині не забороняли їсти десерт після обіду — а тепер вона повненька. Це, звичайно ж, величезна провина матері, з якою вона не впорається. Я пишу «мати», тому що це досить популярний сценарій, але це абсолютно не заважає татам поводитися точно так само. Дитину скривдили в школі? Так це батьки винні, що не в ту школу її віддали. І так далі. ⠀

Щоб уникнути почуття провини, батьки посилюють контроль і роблять його гіпертрофованим. У кінцевому підсумку він стає просто неадекватним. Люди, які виросли з контролюючими батьками, відчувають інше почуття — страх. Тепер вони надані самі собі і мало що може трапитися? Ось так проблема контролю і починає свій шлях через покоління. Страшно? Значить, контроль над собою треба посилити. П’ятнадцять разів перевірити ще раз кран, посмикати ручку від вхідних дверей — раптом відкриті. І так далі і тому подібне.

Вся ця нездорова конструкція може призвести і до обсесивно-компульсивного розладу, коли людина просто з розуму сходить, перевіряючи все, що трапляється їй на очі. Звичайно, щоб цей розлад з’явився, треба мати до нього схильність. Але типова схема виглядає саме так. ⠀

Контролюючі батьки — це величезна проблема. Багато матерів і батьків, на жаль, не здатні припинити контролювати дитину, тим самим передаючи проблему контролю у спадок. ⠀⠀

У чому тут основні проблеми?

По-перше, в порушенні особистих кордонів ⠀
Якщо ви лізете в щоденник, переписки в Мережі, повідомлення в телефоні і намагаєтеся вивідати про дитину всю інформацію, ваш спадкоємець виростає з не дуже адекватним уявленням про те, де закінчується «моє» і починається чуже. По-перше, само собою порушення особистих кордонів травмує. Коли тато з мамою знають все про твої закоханості, симпатії, невдачі і перемоги, якими ти не мав наміру з ними ділитися, у тебе виникає відчуття страху. У дитини пропадає почуття власної цілісності, виникає почуття, що за нею постійно стежать. Це надалі може призвести до страхів і тривог, а в найгіршому разі — до генералізованого тривожного розладу (прочитайте про це в медичних довідниках, сподіваюся, після цього працювати з контролем вам точно захочеться).

А по-друге, виростаючи, дитина не матиме свого власного уявлення про межі. Вона не буде їх дотримуватися у встосунках з партнером/партнеркою (привіт сімейним аб’юзерам і «пилам»). Відносно вже своїх дітей він стане поводитися вкрай контролююче.

І ще: саме така модель поведінки може перешкодити їй у роботі, у встановленні інших міжособистісних контактів і так далі. Ось ця звичка ділитися всім — навіть тим, чим ділитися не хочеться, зазвичай людей відштовхує. ⠀

Проблема друга — тривожність⠀
Батьки контролюють не на зло. Вони щиро бояться за дитину, але їхній страх не зовсім адекватний, тому і проявляється у вигляді гіперконтролю. ⠀

Діти добре читають батьківські емоції.
Вони розуміють, що батьки не диктатори, а просто за них турбуються. Але ж тато з мамою не стоятимуть у дитини за спиною, коли вона здаватиме контрольну в школі, коли піде на робочу співбесіду, коли почне зав’язувати перші стосунки. ⠀

І тоді дитина відчуватиме страх. ⠀

Вона відчуватиме, що світ повний жахів і небезпек. Їй буде дуже складно з проявом ініціативи, з почуттям відповідальності. ⠀⠀

І, нарешті, інфантилізм
Коли тебе весь час контролюють, тобі не треба нести за себе відповідальність. Не треба робити самостійний вибір, проявляти себе, приймати рішення. ⠀

Але як же бути, якщо людина, яка виросла на таких установках, стала вже зовсім дорослою? Як їй впоратися з побутовими завданнями, з елементарним життям? ⠀

Такі люди стають вкрай безпорадними, а в гіршому випадку — знаходять тих «катів», які візьмуть цей контроль на себе. І, як ви прекрасно розумієте, такі «контролюючі партнери» — це зовсім не здорова історія.

Часто жінки, які виросли у гіперконтролюючих батьків, стають жертвами домашнього насильства. Чоловіки теж, і часом вони страждають ще більше, адже в нашому суспільстві на чоловіках лежить негласна заборона скаржитися на те, що з ним поводяться агресивно і пригнічують.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Що робити, якщо у вас агресивна дитина: поради психолога
  
• 5 помилок у вихованні хлопчиків
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

Правила, яких має дотримуватися кожен батько

Тато | 06:20, 30.05.2025

Не всі татусі знають, як правильно виховувати малюків. До прикладу, чи розуміють вони, що має робити турботливий батько в родині, яким він має бути? Секретами батьківського виховання ділиться психотерапевт і батько чотирьох дітей Дем’ян Попов.

Через що чоловіки страждають у шлюбі?

Сімейні справи | 00:30, 30.05.2025

1. Дружина - трудоголікЄ жінки, яким, по суті, і не потрібно стільки працювати, чоловік цілком здатний забезпечити сім’ю, але тяга підніматися все вище кар’єрними сходами – не дає спокою. Такі жінки часом забувають, що у них взагалі є сім’я, і чолові

Що зробить чоловіка добрим татом?

Тато | 10:30, 28.05.2025

Стати батьком можна й формально, але якщо ви хочете стати зразковим батьком для своєї дитини, то вам треба наслідувати декілька простих, але дуже дієвих правил.

Чим батьки сильно ображають свою дитину?

Сімейні справи | 10:30, 28.05.2025

Дитина, котра росте в довірі – вчиться довіряти іншим, але є страшні помилки, які дорослі роблять під впливом гніву або байдужості, не замислюючись про наслідки.

Що батькам не можна робити при дітях за жодних обставин?

Сімейні справи | 07:40, 28.05.2025

Для маленької дитини батьки – це найголовніші і найважливіші люди. Вони не можуть помилятися, вони завжди захистять і підкажуть, як зробити краще. Діти хочуть наслідувати батьків, тому не варто робити це у присутності дитини.

Що ніколи не пробачить вам ваша дитина?

Психологія | 06:20, 28.05.2025

Дитяча психіка дуже вразлива. Батькам варто знати, як не треба поводитися у присутності дітей. Ба більше, дії у деяких випадках можуть призвести до того, що дитина запам'ятає їх на все життя і буде таїти образу на вас.

Що не можна пробачати навіть своїм дітям

Сімейні справи | 01:30, 28.05.2025

Настають моменти, коли необхідно проявити твердість характеру щодо дитини, яка дозволяє собі непрощенні речі. Якщо цього не зробити, то ви ризикуєте виростити егоїста і деспота, котрий буде зневажати батьків з раннього віку.

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: