Як навчити дитину протистояти глузуванням у школі?

Психологиня Наталія Сідорьонок каже, що якщо дитина реагує на глузування надто болісно і важко переживає, то це ще більше розбурхує дітей, і вони починають навмисно доводити малечу до сліз та істерик.

За її словами, дитину потрібно навчити правильно реагувати на образи та глузування.

Так, для початку потрібно зрозуміти, наскільки серйозна ситуація. Якщо насмішки супроводжуються погрозами, стусанами, підніжками та ще й виходять від старших дітей, то це вже справжній булінг і потрібно негайно повідомити про це директора школи.

А якщо це просто глузування, які не несуть реальної загрози дитині, а лише засмучують і злять її, то можна використовувати дієві методики поведінки, які допоможуть дитині постояти за себе.

Перше, що треба порадити дитині, – не показувати, як їй прикро і як вона страждає від глузування. Зрозуміло, що це нелегко, але цьому важливо навчитися.

Наприклад, почувши чергове глузування, дитина може робити глибоке зітхання, яке допоможе опанувати свої емоції або порахувати до десяти. Такі тренування потрібно практикувати вдома, коли дитина спокійна.

Школяр повинен запам'ятати, що якщо він не буде подавати знаку, що глузування її зачіпають, то кривдникам буде нецікаво його дражнити надалі, і з часом вони відчепляться.

Також дуже важливо, щоб дитина не мала пригнічений і наляканий вигляд. Скажіть, що не можна опускати голову і ховатися від кривдників, бо саме таких дітей найбільше кривдять. Навпаки – треба підняти голову, випрямити плечі і набути незалежного вигляду, який каже: "я тебе не боюся".

Так, вдома можна відпрацювати погляд і вираз обличчя, яке має приборкати насмішників. Допоможіть дитині уявити себе таким же супергероєм, якого не зачіпають глузування та образи. Поясніть, що сильна людина вміє володіти своїми емоціями та нікого не боїться.

Для початку можна просто ігнорувати задираку. Нехай дитина вдає, що вона просто не чує і не бачить його. Якщо це не допомагає, то у відповідь на насмішку можна просто знизати плечима, мовляв, не розумію, про що йдеться, і одразу піти.

Або можна додати: "Діставай когось іншого" або "Мені це не цікаво". Потрібно вміти різко відповісти на хамство чи глузування. Це не завжди допомагає, проте оточення зрозуміє, що цю дитину не так просто образити.

"Якщо ж дитина чує, як її обговорюють за спиною, їй потрібно озирнутися і впевнено запитати: "Ти щось хотів мені сказати?". А якщо образливі слова висловлені голосно і за всіх, то можна уточнити: "Що ти сказав?". Зазвичай задирака не наважується ще раз повторити", – каже психологиня.

А якщо дражнять через окуляри, наприклад, то можна сказати: "Так, я ношу окуляри і що в цьому такого?". Тобто батьки разом із дитиною мають продумати загальну стратегію спілкування з кривдником та планомірно боротися з цим.

Один з ефективних способів протистояти нахабі – це сміх. Він обеззброює і збиває з пантелику. Адже зазвичай кривдник очікує від дитини сліз, а вона – сміється. Якщо все сприймати з гумором і перетворювати на жарт, це завжди добре працює.

Тож, дитині варто спробувати на образливі слова реагувати хоча б легкою усмішкою і потисканням плечей. Мовляв, що ти таке кажеш? Або, дивлячись у вічі кривднику, усміхнутися і запитати: "Ну що ще цікавого ти розкажеш?"

Що можуть зробити батьки?
Батькам потрібно не лише допомогти дитині впоратися з кривдником, а й підвищити її самооцінку. Хвалити її, більше говорити про успіхи та досягнення. Допомогти познайомитися з хорошими доброзичливими дітьми, щоб дитина не була самотньою.

А ще допомогти впоратися із тими недоліками, через які дитині доводиться вислуховувати неприємні слова:

- Якщо у дитини є зайві кілограми, то почніть всією сім'єю правильно харчуватися.
- Якщо дитина страждає від того, що на обличчі з'явилися акне або висипання, сходіть до дерматолога, купіть необхідну косметику і допоможіть впоратися з проблемою.
- Якщо дитина слабша за всіх хлопчиків у класі, запишіть її до спортивної секції, разом бігайте і качайте прес. Це зближує дітей та батьків, надає дітям сили та віри в себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що робити батькам, якщо їх дратує дитина-підліток?

Сімейні справи | 00:30, 10.04.2026

Це цілком нормальна ситуація, хоча про неї не прийнято говорити голосно. Підлітковий вік — це період "великого розриву", коли дитина намагається стати окремою особистістю, часто через суперечки та знецінення батьків. Ось короткий план дій, як зберегт

Як реагувати батькам, якщо дитина агресивно сприймає будь-які спроби їй допомогти?

Сімейні справи | 19:30, 09.04.2026

Агресія дитини у відповідь на допомогу — це зазвичай захисна реакція. Дитина відчуває провину, сором або страх бути «недостатньо хорошою», і виплескує ці почуття назовні, щоб відгородитися від болю. Ось стратегія для батьків, як поводитися в такі мом

Список фраз-підтримок, коли дитина засмучена через чергову невдачу

Дитина | 08:30, 09.04.2026

Ось добірка фраз, які допоможуть дитині пережити невдачу, не втративши віри в себе. Головна мета цих слів — переключити увагу з результату (оцінки) на процес і зусилля.

Дитина приносить лише «двійки»: інструкція з виживання для батьків

Школярі | 07:30, 09.04.2026

Низькі оцінки часто сприймаються батьками як особиста поразка або сигнал, що дитина «лінива». Проте хронічна успішність на рівні «двійки» — це не вирок, а симптом. Це сигнал тіла або психіки про те, що дитині десь «тисне».

Список фраз, якими можна підбадьорити дитину вранці перед школою чи садочком

Дитина | 06:30, 09.04.2026

Вони допоможуть дитині відчути підтримку, знизити тривогу та знайти мотивацію вийти з дому.

Що робити батькам, коли дитина симулює хворобу, бо не хоче в садок чи школу?

Дитина | 01:20, 09.04.2026

Ситуація, коли дитина «раптово» відчуває біль у животі чи горлі перед виходом з дому, знайома багатьом батькам. Це явище називають «соматизацією» — коли психологічний дискомфорт перетворюється на реальні фізичні симптоми.

Як говорити з донечкою про вагу: інструкція з дбайливого ставлення

Дитина | 19:30, 08.04.2026

Психологи стверджують: діти бачать своє тіло вашими очима. Якщо ви хочете вберегти дитину від розладів харчової поведінки (РХП) та комплексів, варто змінити фокус із «зовнішнього вигляду» на «здоров’я та функціональність».