Як навчити дитину протистояти глузуванням у школі?

Психологиня Наталія Сідорьонок каже, що якщо дитина реагує на глузування надто болісно і важко переживає, то це ще більше розбурхує дітей, і вони починають навмисно доводити малечу до сліз та істерик.

За її словами, дитину потрібно навчити правильно реагувати на образи та глузування.

Так, для початку потрібно зрозуміти, наскільки серйозна ситуація. Якщо насмішки супроводжуються погрозами, стусанами, підніжками та ще й виходять від старших дітей, то це вже справжній булінг і потрібно негайно повідомити про це директора школи.

А якщо це просто глузування, які не несуть реальної загрози дитині, а лише засмучують і злять її, то можна використовувати дієві методики поведінки, які допоможуть дитині постояти за себе.

Перше, що треба порадити дитині, – не показувати, як їй прикро і як вона страждає від глузування. Зрозуміло, що це нелегко, але цьому важливо навчитися.

Наприклад, почувши чергове глузування, дитина може робити глибоке зітхання, яке допоможе опанувати свої емоції або порахувати до десяти. Такі тренування потрібно практикувати вдома, коли дитина спокійна.

Школяр повинен запам'ятати, що якщо він не буде подавати знаку, що глузування її зачіпають, то кривдникам буде нецікаво його дражнити надалі, і з часом вони відчепляться.

Також дуже важливо, щоб дитина не мала пригнічений і наляканий вигляд. Скажіть, що не можна опускати голову і ховатися від кривдників, бо саме таких дітей найбільше кривдять. Навпаки – треба підняти голову, випрямити плечі і набути незалежного вигляду, який каже: "я тебе не боюся".

Так, вдома можна відпрацювати погляд і вираз обличчя, яке має приборкати насмішників. Допоможіть дитині уявити себе таким же супергероєм, якого не зачіпають глузування та образи. Поясніть, що сильна людина вміє володіти своїми емоціями та нікого не боїться.

Для початку можна просто ігнорувати задираку. Нехай дитина вдає, що вона просто не чує і не бачить його. Якщо це не допомагає, то у відповідь на насмішку можна просто знизати плечима, мовляв, не розумію, про що йдеться, і одразу піти.

Або можна додати: "Діставай когось іншого" або "Мені це не цікаво". Потрібно вміти різко відповісти на хамство чи глузування. Це не завжди допомагає, проте оточення зрозуміє, що цю дитину не так просто образити.

"Якщо ж дитина чує, як її обговорюють за спиною, їй потрібно озирнутися і впевнено запитати: "Ти щось хотів мені сказати?". А якщо образливі слова висловлені голосно і за всіх, то можна уточнити: "Що ти сказав?". Зазвичай задирака не наважується ще раз повторити", – каже психологиня.

А якщо дражнять через окуляри, наприклад, то можна сказати: "Так, я ношу окуляри і що в цьому такого?". Тобто батьки разом із дитиною мають продумати загальну стратегію спілкування з кривдником та планомірно боротися з цим.

Один з ефективних способів протистояти нахабі – це сміх. Він обеззброює і збиває з пантелику. Адже зазвичай кривдник очікує від дитини сліз, а вона – сміється. Якщо все сприймати з гумором і перетворювати на жарт, це завжди добре працює.

Тож, дитині варто спробувати на образливі слова реагувати хоча б легкою усмішкою і потисканням плечей. Мовляв, що ти таке кажеш? Або, дивлячись у вічі кривднику, усміхнутися і запитати: "Ну що ще цікавого ти розкажеш?"

Що можуть зробити батьки?
Батькам потрібно не лише допомогти дитині впоратися з кривдником, а й підвищити її самооцінку. Хвалити її, більше говорити про успіхи та досягнення. Допомогти познайомитися з хорошими доброзичливими дітьми, щоб дитина не була самотньою.

А ще допомогти впоратися із тими недоліками, через які дитині доводиться вислуховувати неприємні слова:

- Якщо у дитини є зайві кілограми, то почніть всією сім'єю правильно харчуватися.
- Якщо дитина страждає від того, що на обличчі з'явилися акне або висипання, сходіть до дерматолога, купіть необхідну косметику і допоможіть впоратися з проблемою.
- Якщо дитина слабша за всіх хлопчиків у класі, запишіть її до спортивної секції, разом бігайте і качайте прес. Це зближує дітей та батьків, надає дітям сили та віри в себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Булінг з боку вчителів: чому це відбувається і що робити?

Школярі | 19:30, 14.12.2025

Психолог Катерина Клюшниченко повідомила, що булери – це аб’юзери, маніпулятори, тирани. Вони, як правило, отримують задоволення від заподіяння болю комусь. Таких людей може штовхати на прояв агресії чи приниження іншої людини.

Чому бабусі такі важливі у вихованні дітей?

Сімейні справи | 06:30, 14.12.2025

Вчені Університету Еморі в США вперше просканували мозок бабусь, коли ті переглядали фотографії своїх маленьких онуків, і отримали нейронний знімок особливого зв’язку між поколіннями.

Як не втратити контакт з «токсичними» підлітками?

Сімейні справи | 06:30, 13.12.2025

Що ж відбувається з нашими дітьми в період їх дорослішання? Чому вони часом стають такими нестерпними? Як правильно спілкуватися з підлітками, щоб не втратити з ними контакт? На ці та інші запитання відповіла психологиня Вікторія Островська.

Вчені з'ясували, як насильство на екрані позначається на розвитку дітей

Ігри та іграшки | 06:30, 12.12.2025

Вчені Університету Монреаля під час дослідження з’ясували, що перегляд дітьми дошкільного віку телевізійних відео зі сценами насильства може привести в подальшому до психічних порушень і шкільної неуспішності.

Спроба заспокоїти істерику за допомогою гаджетів небезпечна для дитячої психіки

Ігри та іграшки | 01:20, 12.12.2025

Команда вчених Медичного університету Мічигану в США під час дослідження з’ясувала, що відволікати дитину гаджетами шкідливо для її психіки. Повідомляється, що в експерименті взяли участь 422 батьки, які звикли відволікати своїх дітей за допомогою пл

Науковці виявили, як фізичні покарання впливають на дитину

Виховання | 00:30, 11.12.2025

Відповідно до огляду майже 70 досліджень, проведених у США, Канаді, Китаї, Колумбії, Греції, Японії, Швейцарії, Туреччині та Великій Британії, фізичне покарання не покращує позитивну поведінку або соціальну компетентність дитини з плином часу.

Стрес для дітей небезпечніший, ніж травма голови

Дитина | 00:30, 10.12.2025

Команда американських учених Університету штату Орегона під час дослідження на тваринах з’ясувала, що стрес у ранньому віці змінює більше генів у мозку, ніж травма голови.