Як навчити дитину протистояти глузуванням у школі?

Психологиня Наталія Сідорьонок каже, що якщо дитина реагує на глузування надто болісно і важко переживає, то це ще більше розбурхує дітей, і вони починають навмисно доводити малечу до сліз та істерик.

За її словами, дитину потрібно навчити правильно реагувати на образи та глузування.

Так, для початку потрібно зрозуміти, наскільки серйозна ситуація. Якщо насмішки супроводжуються погрозами, стусанами, підніжками та ще й виходять від старших дітей, то це вже справжній булінг і потрібно негайно повідомити про це директора школи.

А якщо це просто глузування, які не несуть реальної загрози дитині, а лише засмучують і злять її, то можна використовувати дієві методики поведінки, які допоможуть дитині постояти за себе.

Перше, що треба порадити дитині, – не показувати, як їй прикро і як вона страждає від глузування. Зрозуміло, що це нелегко, але цьому важливо навчитися.

Наприклад, почувши чергове глузування, дитина може робити глибоке зітхання, яке допоможе опанувати свої емоції або порахувати до десяти. Такі тренування потрібно практикувати вдома, коли дитина спокійна.

Школяр повинен запам'ятати, що якщо він не буде подавати знаку, що глузування її зачіпають, то кривдникам буде нецікаво його дражнити надалі, і з часом вони відчепляться.

Також дуже важливо, щоб дитина не мала пригнічений і наляканий вигляд. Скажіть, що не можна опускати голову і ховатися від кривдників, бо саме таких дітей найбільше кривдять. Навпаки – треба підняти голову, випрямити плечі і набути незалежного вигляду, який каже: "я тебе не боюся".

Так, вдома можна відпрацювати погляд і вираз обличчя, яке має приборкати насмішників. Допоможіть дитині уявити себе таким же супергероєм, якого не зачіпають глузування та образи. Поясніть, що сильна людина вміє володіти своїми емоціями та нікого не боїться.

Для початку можна просто ігнорувати задираку. Нехай дитина вдає, що вона просто не чує і не бачить його. Якщо це не допомагає, то у відповідь на насмішку можна просто знизати плечима, мовляв, не розумію, про що йдеться, і одразу піти.

Або можна додати: "Діставай когось іншого" або "Мені це не цікаво". Потрібно вміти різко відповісти на хамство чи глузування. Це не завжди допомагає, проте оточення зрозуміє, що цю дитину не так просто образити.

"Якщо ж дитина чує, як її обговорюють за спиною, їй потрібно озирнутися і впевнено запитати: "Ти щось хотів мені сказати?". А якщо образливі слова висловлені голосно і за всіх, то можна уточнити: "Що ти сказав?". Зазвичай задирака не наважується ще раз повторити", – каже психологиня.

А якщо дражнять через окуляри, наприклад, то можна сказати: "Так, я ношу окуляри і що в цьому такого?". Тобто батьки разом із дитиною мають продумати загальну стратегію спілкування з кривдником та планомірно боротися з цим.

Один з ефективних способів протистояти нахабі – це сміх. Він обеззброює і збиває з пантелику. Адже зазвичай кривдник очікує від дитини сліз, а вона – сміється. Якщо все сприймати з гумором і перетворювати на жарт, це завжди добре працює.

Тож, дитині варто спробувати на образливі слова реагувати хоча б легкою усмішкою і потисканням плечей. Мовляв, що ти таке кажеш? Або, дивлячись у вічі кривднику, усміхнутися і запитати: "Ну що ще цікавого ти розкажеш?"

Що можуть зробити батьки?
Батькам потрібно не лише допомогти дитині впоратися з кривдником, а й підвищити її самооцінку. Хвалити її, більше говорити про успіхи та досягнення. Допомогти познайомитися з хорошими доброзичливими дітьми, щоб дитина не була самотньою.

А ще допомогти впоратися із тими недоліками, через які дитині доводиться вислуховувати неприємні слова:

- Якщо у дитини є зайві кілограми, то почніть всією сім'єю правильно харчуватися.
- Якщо дитина страждає від того, що на обличчі з'явилися акне або висипання, сходіть до дерматолога, купіть необхідну косметику і допоможіть впоратися з проблемою.
- Якщо дитина слабша за всіх хлопчиків у класі, запишіть її до спортивної секції, разом бігайте і качайте прес. Це зближує дітей та батьків, надає дітям сили та віри в себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чи давати дитині кишенькові гроші?

Дитина | 08:30, 09.05.2026

Давати дитині кишенькові гроші — це один із найкращих способів навчити її фінансової грамотності на практиці. Це не просто «видача готівки», а навчальний інструмент.

Як мотивувати чоловіка більше часу проводити з дітьми?

Сімейні справи | 07:30, 09.05.2026

Щоб чоловік хотів проводити більше часу з дітьми, важливо змінити стратегію з «вимог та критики» на «довіру та підтримку». Часто татусі дистанціюються не через брак любові, а через страх зробити щось не так або відчуття, що вони «на підхваті», а не г

Що робити, якщо дитина постійно вимагає щось купити?

Дитина | 00:30, 09.05.2026

Це знайома ситуація для багатьох батьків, і вона часто сигналізує не про жадібність, а про те, що дитина ще не вміє опановувати свої імпульси або потребує емоційної уваги. Ось кілька кроків, як впоратися з цим спокійно та з користю для виховання.

Як вибрати спортивну секцію для дитини на літо?

Дитина | 18:38, 08.05.2026

Вибір спортивної секції на літо — це чудова можливість для дитини спробувати щось нове без шкільного навантаження. Оскільки влітку спекотно, пріоритет зазвичай надають активностям на свіжому повітрі або у воді.

Діти успадковують спортивні звички від мами - дослідження

Дитина | 01:20, 08.05.2026

Дослідження показують, що частина витривалості, сили та рівня енергії може передаватися по материнській лінії. Це пов’язано з мітохондріальна ДНК - особливим типом генетичного матеріалу, який ми отримуємо саме від матері.

Лікарі пояснили, навіщо треба обіймати дітей

Дитина | 08:30, 07.05.2026

Лікарі та психологи одностайні: обійми — це не просто прояв ніжності, а життєво необхідний процес для фізичного та психічного здоров'я дитини. Ось головні медичні та психологічні причини, чому це важливо.

Як повернути дитині інтерес до навчання?

Дитина | 07:30, 07.05.2026

Повернення інтересу до навчання — це не про примус, а про пошук причин втрати мотивації та створення підтримуючого середовища. Психологи наголошують, що дитина не «лінується» просто так — за цим завжди стоїть втома, страх або нерозуміння сенсу.