Часто сором і збентеження є емоційною реакцією на деяке уявне несхвалення або засудження, а не на реальну поведінку дитини. Коли ваш малюк влаштовує істерики в магазині, а інші батьки при цьому дивляться на вас, вам здається, що вони вас засуджують або вважають поганими батьками, і від цього ви відчуваєте збентеження. Насправді найчастіше вони думають: «О боже, я пам'ятаю, як мій син раніше робив те ж саме» або «Як добре, що моя донька більше так не робить». Тому перше правило в боротьбі зі збентеженням говорить:
Правило № 1. Ви не можете читати думки інших людей
Коли дитина поводиться імпульсивно, а ви відчуваєте осуд тих, хто вас оточує, зрозумійте, що ви не можете читати думки інших людей. Якщо ви постійно намагаєтеся уявити, що думають інші люди, зазвичай ви бачите негатив. Коли ми мислимо негативно, то й думки інших ми інтерпретуємо в негативному світлі. У подібних ситуаціях ми не намагаємося знайти підтримку в тих, хто нас оточує, ми шукаємо в їх думках несхвалення, особливо, коли щось не так. Тому, якщо ви намагаєтеся здогадатися, що думають ваші сусіди, родичі або друзі, просто скажіть собі: «Я не вмію читати думки й не знаю, що думають інші». Зупиняйте свої думки про те, що вас засуджують. Це важливий крок на шляху до того, щоб спокійніше ставитися до неприємних ситуацій.
Правило № 2. Не приймайте погану поведінку дитини на свій рахунок
Пам'ятайте про те, що коли ваша дитина погано поводиться, то це її проблеми, а не ваші. Якщо ви збентежені, перелякані або роздратовані, постарайтеся зрозуміти потребу дитини в цей момент. Те, що думають інші, неважливе. Запитайте себе: «Що зараз потрібно моїй дитині?» Це питання дуже важливе для батьків, коли справа стосується поганої поведінки.
Сфокусуйте свою увагу на дитині. Коли вона поводиться імпульсивно, зазвичай це означає, що їй потрібна допомога. Ви знаєте свою дитину як ніхто інший, тому не бійтеся дати їй те, чого вона потребує. Іноді їй необхідна просто ваша увага, іноді – спокійна обстановка або ваше керівництво. В окремих випадках дитині потрібна ваша підтримка. Як би там не було, звертайте увагу на потреби малюка, а не на те, що думають про вас друзі, родичі чи знайомі.
Правило № 3. Не звинувачуйте себе й не вибачайтеся
Постарайтеся не звинувачувати себе, не вибачатися за погану поведінку дитини. Не дозволяйте іншим виступати з критикою на її адресу. Припустимо, ви в гостях, і дитина починає погано поводитися, кричить у відповідь на ваші зауваження. Не залучайте інших людей, щоб закликати малюка до адекватної поведінки. Якщо вони висловлюють дитині свою думку, скажіть їм: «Вибачте, але зараз дитина потребує моєї уваги» або «Зараз вона намагається привернути мою увагу». Використовуючи подібні фрази, ви не виправдовуєтеся й не захищаєтеся, а висловлюєте позитивні твердження.
Правило № 4. Сплануйте свою реакцію на поведінку дитини
Якщо ви заздалегідь поясните дитині наслідки її поганої поведінки, це вбереже вас від почуття збентеження й дозволить контролювати ситуацію. Припустимо, ви всією сім'єю йдете в гості. Перед виходом з дому скажіть: «Запам'ятай, якщо ти будеш сваритися, кричати або поводитися зухвало, ми негайно підемо додому, і ти будеш покарана за свою поведінку». Дитина відповідає, що зрозуміла вас, але в гостях все одно поводиться погано.
Перш за все, визнайте, що такі ситуації вас бентежать. Ви не можете нехтувати вашими почуттями, ви можете тільки навчити дитину поводитися добре, встановити їй правила та стежити за тим, щоб вона їх дотримувалася. Подивіться на це з такої позиції: ви можете займатися єдиноборствами й носити з собою газовий балончик, щоб захистити себе. Але якщо ви будете йти вночі безлюдною вулицею, ви все одно будете відчувати страх. Так само й у випадку поганої поведінки дитини: ви відчуваєте збентеження, але у вас повинен бути план того, як навчити її правильної поведінки.
У подібних ситуаціях не звинувачуйте себе. Скажіть господарям будинку, що вам необхідно піти, і йдіть додому. Не вибачайтеся перед ними за поведінку дитини. Якщо вона не завдала їм ніякої шкоди, її поведінка їх не стосується. Просто скажіть, що ви зателефонуєте пізніше, коли залагодите ситуацію.
Коли ми відчуваємо збентеження, ми відразу ж хочемо вибачитися перед тими, хто нас оточує. Це – нездорова реакція. Замість цього постарайтеся задовольнити потреби дитини, а господарям скажіть: «Мені шкода, що мій малюк так поводиться, але я буду вживати заходів».
Акцентуйте свою увагу на тому, що хоче від вас дитина, а не на тому, що від неї хочуть усі, хто вас оточує. Іноді вона просто вимагає вашої уваги. Чим більш уважні ви будете до неї в таких ситуаціях, тим менш сприйнятливі ви будете до критики інших.
Коли ви повертаєтеся додому після того, що сталося, уникайте розмов про те, що про вас подумали навколишні. Батьки зазвичай говорять: «На мене всі дивилися, як на божевільну! Тепер про мене будуть говорити!» Але це лише погіршить ситуацію. Необхідно бути обережними з такими негативними думками, тому що вони не дають нам сфокусуватися на дитині. Краще скажіть собі: «Я не можу змінити те, що трапилося, але я роблю все можливе, щоб це не повторилося в майбутньому». Подумки повторіть це кілька разів, що допоможе вам сфокусуватися на теперішньому моменті.
Правило № 5. Використовуйте стратегії уникнення та догляду
Якщо дитина схильна до імпульсивної поведінки, використовуйте стратегії уникнення та догляду. Це означає, що вам потрібно уникати людей і ситуацій, з якими малюк ще не навчився справлятися, а також уникати ситуацій, перед якими він виявляється безсилим.
У вихованні дітей, що мають проблеми з поведінкою, перед батьками стоять два важливі завдання: закінчувати кожен день без конфліктів і навчити дитину справлятися з важкими ситуаціями й вирішувати проблеми. Стратегія уникнення та догляду спрямована на вирішення першого завдання.
Ми уникаємо ситуацій, до яких дитина не готова, ми йдемо від ситуацій, в яких вона приголомшена настільки, що не може з ними впоратися. Не плутайте це з ситуаціями, коли ви вчите малюка справлятися з проблемами. Якщо дитина відчуває негативні емоції в супермаркеті, не беріть її з собою, поки вона не навчиться поводитися належним чином. Так само діє і стратегія відходу. Якщо в магазині в дитини трапляється істерика, виведіть її звідти, але при цьому навчіть її долати свої емоції в подібних ситуаціях.
Розглянемо на прикладі, як працюють стратегії уникнення та догляду. Уявіть, що ви з дитиною в гостях і не впевнені, чи зможете ви уникнути складної ситуації. Ви продумуєте план виходу на випадок поганої поведінки дитини. Це позбавить вас збентеження, оскільки ви будете готові до всього.
Головне – задовольнити потребу малюка на той момент і не втрачати контроль над ситуацією. Маючи у своєму арсеналі вищезгадані стратегії, ви більше не будете турбуватися про те, що думають інші, і сфокусуєте свою увагу на поведінці дитини.
Якщо з вами трапляються подібні ситуації, зрозумійте, що ви не можете уникнути своїх почуттів, але можете навчитися ними керувати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, поведінка дитини, виховання
Цікаво також:
Новини по темі
Які батьківські дії шкодять дитині?
Сімейні справи | 19:30, 13.03.2026
Чому коти розминають господарів лапками?
Сімейні справи | 01:20, 13.03.2026
Як впливає розлучення батьків на психологію дітей?
Сімейні справи | 19:30, 11.03.2026
7 типів обіймів і що вони означають?
Психологія | 07:30, 10.03.2026
Як відновити стосунки після сварки?
Сімейні справи | 19:30, 09.03.2026
Головне покликання жінки в житті — це народити дітей — соцопитування
Сімейні справи | 06:30, 08.03.2026
Як зробити розрив шлюбу менш болісним для дитини?
Дитина | 06:30, 07.03.2026
