Як відсутність батька впливає на долю дочки в дорослому віці?

Чому жінкам, які виховувались без батька, важко обрати чоловіка? Через що найчастіше виникають «блоки» в стосунках? Як не дійти до розлучень й зберегти сім’ю, коли в тебе її ніколи не було? Про це розповідає психолог Ірина Юськова.

Чому жінки не дозволяють стосункам розвиватися? Звідки береться “блок” після першого побачення?

Часто жінки, яких виховувала лише мати, не бачать зв’язку з батьками, особливо з татом. «До чого тут батько? Я його не знаю, не шукаю, і не хочу знати», — така слідує від них відповідь.

Хтось починає розбиратися й усвідомлювати, що інтерпретує батька очима мами й починає змінювати ставлення до батька. Навіть, якщо батька ніколи не бачила або в дитинстві була свідком насилля, дівчина від початку займає позицію мами (жертви). Дитина завжди буде займати позицію жертви.

Є таке умовне, що відповідає за чоловіче всередині нас, і що відповідає за жіноче всередині нас. І коли жінка не приймає тата, чоловіка, то вона наче не приймає всередині себе частину себе і починає саме цього більше проявляти. Таких жінок, буває, називають «чоловік у спідниці». Вона це заперечує й багато енергії витрачає на те, щоб з цим боротися, а насправді транслює цього ще більше.

Відсутність виховання, як відсутність батька взагалі в житті жінки — збиткова для жінки.

У таких жінок часто спрацьовує неусвідомлена агресія до чоловічого роду, незалежно від професії. Я робила опитування серед чоловіків, які не можуть створити сім’ю.

Зазвичай чоловіки жаліються, що жінки йдуть з побачення незадоволені, і не можна зрозуміти чому. Хоча ці ж жінки вважають свою поведінку природньою й адекватною.

Це неприйняття чоловіків може проявлятися по-різному. Одна з ігор «я докажу, що мені чоловіки не потрібні», «я не хочу, як у моїх батьків, я буду робити все так, як не у них», «я не знаю, як я хочу, але точно не так, як мої батьки». З цим треба працювати й знімати блоки.

Відсутність батька впливає на характер, на вибір професії жінки, чи може це вплинути на її майбутню сім’ю, вибір коханого?

Жінки без батька схильні більше працювати в структурі, де є дисципліна, правила, безпека, наприклад, військові, де багато чоловіків, куди йде неусвідомлено, що отримати цю увагу.

Найчастіше такі жінки виростають з розумінням, що роль батька не така важлива. «Я ж виросла, у мене дві ноги, дві руки, усе ок, значить і я так зможу», — це звучить як аргумент для них самих. Тому такі жінки швидше наважаються на дитину без батька, бо для них усе логічно, і вони не бачать в цьому суттєвої проблеми.

Я б сказала, що проблема сучасних жінок 30+, які не можуть побудувати сім`ю, більше ховається в мамах, що виховували їхніх батьків, ніж в нинішніх чоловіках. Чоловіка, який залишає дітей, так виховали. Так, гіпотетично у чоловіка менше прив’язаності до дитини, ніж у матері, бо він не виношував дитину 9 місяців, але дитину змалку треба вчити, що роль мами й тата однаково важливі.

Чи відрізняються жінки, які росли з батьком, від тих, що без?

Як психолог я це бачу одразу. Навіть під час знайомства в парку, коли вимінюємося з такими жінками кількома фразами. Інші можуть цього не помітити. У розмовах присутня холодність, категоричність, закритість. Це проявляється у поведінці, а не в зовнішньому вигляді. Такі жінки постійно хочуть мірятися силами з чоловіками, принцип «я сама».

Що ви порадите жінкам, які залишилися без чоловіків і виховують дітей самі?

Перше універсальне правило — зберегти в очах дітей батька батьком. Якщо у вас образи на чоловіка, треба їх пропрацювати, але не замилювати дітям очі «батьком звіром». Розуміти, що є роль батька і є роль чоловіка. І якщо розлучення, то це жінка з чоловіком не домовилася, а не чоловік з дитиною. Чоловік може бути поганим чоловіком, але класним батьком. Не перекладайте цю відповідальність на дітей.

Не намагатися бути і мамою і татом для своєї дитини.

У дитини має бути чоловіча фігура. Але не дідусь чи брат, хіба тимчасово, а чоловік, який буде подавати приклад саме, як батько. Не боятися досліджувати психотерапію. Існує багато книг, спеціалістів, які можуть допомогти створити щасливу сім’ю, навіть після невдалих спроб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

3 породи собак, які не варто заводити, якщо у домі є дитина

Здоров'я | 06:30, 20.01.2026

Відомий кінолог Will Atherton попередив підписників про певні породи собак, які можуть бути небезпечними для дітей. Хоча кожна собака індивідуальна, у деяких порід є природні інстинкти, які роблять їхнє перебування на одній території з дітьми майже н

Як батьківська поблажливість шкодить дітям?

Сімейні справи | 19:30, 18.01.2026

У сучасному світі, де турбота про дитину дедалі частіше асоціюється з намаганням зробити її життя максимально комфортним, багато батьків потрапляють у пастку поблажливого виховання. Здається, що любов — це потурання всім бажанням, уникнення «ні» та с

Цікава правда про батьків, які звикли кричати на своїх дітей

Сімейні справи | 07:30, 18.01.2026

Невже підвищений тон автоматично робить вас «поганим» батьком або матір’ю? На це запитання спробувала відповісти клінічна психологиня Emily Edlynn.

5 ознак токсичних стосунків між мамою і донькою

Психологія | 00:30, 17.01.2026

Варто відрізняти тимчасові конфлікти та кризові моменти розвитку від токсичних моделей поведінки, які руйнують довіру та завдають шкоди.

Чим спільна сімейна трапеза корисна для дітей?

Харчування | 20:30, 07.01.2026

Доведено: діти, які їдять зі своїми родинами принаймні тричі на тиждень, отримують фізичні, емоційні, соціальні переваги та мають кращу академічну успішність, вони вироблять здорові звички, які залишаться з ними на все життя, каже лікар-гастроентнрол

Підлітковий гнів: як бути батькам і підтримати дитину?

Школярі | 08:30, 06.01.2026

У підлітків, які переживають період статевого дозрівання, природно загострюються емоції. Тому така поведінка не обов’язково пов’язана з тим, що батьки зробили або не зробили. Незалежно від того, наскільки хорошими є мама і тато, все одно можуть бути

«Дитина зводить з розуму»: як батькам і підліткам пережити вік бунтарства?

Виховання | 06:30, 06.01.2026

«Ці шпалери потворні. Ти що, не могла щось нормальне купити?» або «Нафіга ти перераховуєш гроші в незрозумілий котячий притулок?» Якщо ви чуєте таке від своєї дитини все частіше — не засмучуйтесь. Адже протест у підлітковому віці — це не погано!