Як відсутність батька впливає на долю дочки в дорослому віці?

Чому жінкам, які виховувались без батька, важко обрати чоловіка? Через що найчастіше виникають «блоки» в стосунках? Як не дійти до розлучень й зберегти сім’ю, коли в тебе її ніколи не було? Про це розповідає психолог Ірина Юськова.

Чому жінки не дозволяють стосункам розвиватися? Звідки береться “блок” після першого побачення?

Часто жінки, яких виховувала лише мати, не бачать зв’язку з батьками, особливо з татом. «До чого тут батько? Я його не знаю, не шукаю, і не хочу знати», — така слідує від них відповідь.

Хтось починає розбиратися й усвідомлювати, що інтерпретує батька очима мами й починає змінювати ставлення до батька. Навіть, якщо батька ніколи не бачила або в дитинстві була свідком насилля, дівчина від початку займає позицію мами (жертви). Дитина завжди буде займати позицію жертви.

Є таке умовне, що відповідає за чоловіче всередині нас, і що відповідає за жіноче всередині нас. І коли жінка не приймає тата, чоловіка, то вона наче не приймає всередині себе частину себе і починає саме цього більше проявляти. Таких жінок, буває, називають «чоловік у спідниці». Вона це заперечує й багато енергії витрачає на те, щоб з цим боротися, а насправді транслює цього ще більше.

Відсутність виховання, як відсутність батька взагалі в житті жінки — збиткова для жінки.

У таких жінок часто спрацьовує неусвідомлена агресія до чоловічого роду, незалежно від професії. Я робила опитування серед чоловіків, які не можуть створити сім’ю.

Зазвичай чоловіки жаліються, що жінки йдуть з побачення незадоволені, і не можна зрозуміти чому. Хоча ці ж жінки вважають свою поведінку природньою й адекватною.

Це неприйняття чоловіків може проявлятися по-різному. Одна з ігор «я докажу, що мені чоловіки не потрібні», «я не хочу, як у моїх батьків, я буду робити все так, як не у них», «я не знаю, як я хочу, але точно не так, як мої батьки». З цим треба працювати й знімати блоки.

Відсутність батька впливає на характер, на вибір професії жінки, чи може це вплинути на її майбутню сім’ю, вибір коханого?

Жінки без батька схильні більше працювати в структурі, де є дисципліна, правила, безпека, наприклад, військові, де багато чоловіків, куди йде неусвідомлено, що отримати цю увагу.

Найчастіше такі жінки виростають з розумінням, що роль батька не така важлива. «Я ж виросла, у мене дві ноги, дві руки, усе ок, значить і я так зможу», — це звучить як аргумент для них самих. Тому такі жінки швидше наважаються на дитину без батька, бо для них усе логічно, і вони не бачать в цьому суттєвої проблеми.

Я б сказала, що проблема сучасних жінок 30+, які не можуть побудувати сім`ю, більше ховається в мамах, що виховували їхніх батьків, ніж в нинішніх чоловіках. Чоловіка, який залишає дітей, так виховали. Так, гіпотетично у чоловіка менше прив’язаності до дитини, ніж у матері, бо він не виношував дитину 9 місяців, але дитину змалку треба вчити, що роль мами й тата однаково важливі.

Чи відрізняються жінки, які росли з батьком, від тих, що без?

Як психолог я це бачу одразу. Навіть під час знайомства в парку, коли вимінюємося з такими жінками кількома фразами. Інші можуть цього не помітити. У розмовах присутня холодність, категоричність, закритість. Це проявляється у поведінці, а не в зовнішньому вигляді. Такі жінки постійно хочуть мірятися силами з чоловіками, принцип «я сама».

Що ви порадите жінкам, які залишилися без чоловіків і виховують дітей самі?

Перше універсальне правило — зберегти в очах дітей батька батьком. Якщо у вас образи на чоловіка, треба їх пропрацювати, але не замилювати дітям очі «батьком звіром». Розуміти, що є роль батька і є роль чоловіка. І якщо розлучення, то це жінка з чоловіком не домовилася, а не чоловік з дитиною. Чоловік може бути поганим чоловіком, але класним батьком. Не перекладайте цю відповідальність на дітей.

Не намагатися бути і мамою і татом для своєї дитини.

У дитини має бути чоловіча фігура. Але не дідусь чи брат, хіба тимчасово, а чоловік, який буде подавати приклад саме, як батько. Не боятися досліджувати психотерапію. Існує багато книг, спеціалістів, які можуть допомогти створити щасливу сім’ю, навіть після невдалих спроб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Батьки з гумором легше знаходять спільну мову з дітьми - дослідження

Сімейні справи | 08:30, 23.02.2026

Американські вчені дійшли висновку, що батьки, які часто жартують зі своїми дітьми, стають для них прикладом гарного виховання.

Як захистити дитину від стресу батьків?

Сімейні справи | 06:30, 23.02.2026

Сучасне життя робить стрес невід’ємною частиною життя батьків по всьому світу. Головний хірург США доктор Вівек Мурті наголошує на важливості турботи про себе, адже нехтування власним станом може негативно вплинути на дітей.

Як правильно реагувати батькам, коли підліток засмучений?

Сімейні справи | 01:20, 23.02.2026

Налагодження взаємин із підлітками — справжній виклик. Особливо складно знайти підхід до них, коли вони перебувають у стані емоційного розладу.

Сучасні батьки витрачають на дітей менше 100 хвилин щодня

Сімейні справи | 00:30, 23.02.2026

У дослідженні, проведеному серед батьків із 11 розвинених країн, було виявлено, що нинішні мами та тати приділяють своїм дітям удвічі більше часу порівняно з показниками 50-річної давнини.

Чому батькам потрібно уникати сварок при дітях?

Сімейні справи | 00:30, 22.02.2026

Конфлікти в сімейному житті – річ неминуча, проте з появою дітей батьки повинні усвідомлювати важливість своїх дій та слів. Кожна негативна емоція чи сказане в пориві сварки слово може суттєво вплинути на психологічний стан дитини та стати причиною в

Як більше ніколи не зриватися на дитині?

Сімейні справи | 08:30, 21.02.2026

Чи можливо виростити дитину без дитячих психічних травм? Ми не маємо на увазі серйозні травми, що виникають у неблагополучних сім’ях. Ми розмовляємо про повсякденні ситуації. Для дитини батьки — цілий світ. Отже, якщо мама, втомлена після роботи, з р

Як батькам зрозуміти, що їхні діти стали самостійними?

Сімейні справи | 00:30, 21.02.2026

Фраза “Якщо любиш – відпусти” чудово передає суть стосунків між батьками та дітьми. Хоча мами й тата прагнуть завжди захищати своїх дітей і оберігати від будь-яких негараздів, надмірна опіка часто стає джерелом конфліктів у родині. Тому, як би важко