Як вирішувати дитячі примхи?

1. "Я втомилась/вся"

Звичайно, якщо це насправді каприз, а не правда, то його частіше слід сприймати як бажання дитини привернути увагу. Або ж вона, навпаки, хоче, щоб її не чіпали, ні до чого не залучали.

Що робити? Присядьте з нею і запитайте, чому вона втомилась, чого б вона хотіла, але не показуйте, що ви розумієте її хитрість. Дитині з вашими запитаннями буде складніше симулювати свою втому. Запропонуйте їй невеликий відпочинок, а потім план її подальшої діяльності. Тільки обов'язково через обумовлений час підійдіть до дитини і нагадайте, що пора продовжити.

2. "Не буду малювати - у мене не виходить!"

Це не стільки відмова від дії, скільки скарга на те, що у дитини з чимось проблеми. Нерідко часті подібні скарги можуть вказати на найбільші пріоритети дитини в інтересах і заняттях, з якими їй так і не вдається впоратися.

Що робити? Детально розпитайте дитину з приводу всіх цих скарг. Проявляйте інтерес і співчуття до всього, що буде розповідати дитина. Не кажіть дитині, що це "дрібниці життя". Вам не потрібні насправді подробиці (тільки не показуйте цього), головне - допомогти дитині відновити впевненість у собі. Запропонуйте дитині варіанти вирішення проблем.

3. "Діма в мене все забирає", "Саша мене весь час б'є" і т.д.

Скарги такого плану вимагають особливого підходу тільки після 5 років дитини. Вони свідчать про те, що дитина не може знайти спільну мову з іншими, що шукає винних тільки серед інших, звикла вдома до виконання всіх її бажань.

Що робити? Спробуйте пояснити дитині мотиви поведінки інших дітей, наскільки були правильні її реакції. І не ізолюйте дитину, а, навпаки, включайте в дитячі колективи, вчіть виходити з конфліктів. Але просто звинувачувати дитину або інших дітей - це не рішення.

Якщо ваша вередлива дитина озвучує скарги на здоров'я, на голод і спрагу або скаржиться на страх, то не залишайте це без участі. Не виходить справитися самому - зверніться до експерта.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Матусі в Інстаграм, які мають чим здивувати
Як виховати з сина чудового чоловіка?
Поради психологів: Як зрозуміти чоловіка

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Слова, які допомагають дитині рости впевненою і щасливою

Дитина | 20:48, 13.02.2026

Те, що ми говоримо своїм дітям щодня, впливає на їхній розвиток, самооцінку та емоційний стан. Декілька простих фраз можуть зміцнити зв’язок із дитиною та зробити її впевненішою.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли дитина каже «мені нудно»: що вона має на увазі насправді?

Дитина | 20:30, 12.02.2026

Фраза «Мені нудно» часто звучить у дитячому віці. Та це не завжди про відсутність занять — частіше це сигнал, який варто розшифрувати.

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато