Виховання за методом покарань і заохочень неефективне - психологи

Сучасні книги про виховання дітей суттєво відрізняються від тих, які читали наші батьки. У сучасних публікаціях дедалі частіше висловлюються ідеї щодо відмови від звичної системи покарань і заохочень та пошуку альтернативного способу виховання. Наприклад, у таких популярних у наш час книгах із виховання дітей, як «Дисципліна без драм» Деніела Сігела й Тіни Брайсон, а також «Вибухова дитина» Росса Гріна йдеться про те, що батькам час змінити принципи виховання дітей, щоб виростити їх здоровими й самостійними. Але що ми можемо використовувати замість традиційних принципів виховання?

По-перше, з’ясуймо, які саме принципи виховання сучасні автори вважають неправильними. Насамперед, вони наголошують на необхідності відмовитися від авторитарного стилю виховання. Авторитарні батьки схильні у всьому контролювати дитину, бути до неї вимогливими, не виявляючи емоційної теплоти.

Авторитарні батьки можуть використовувати покарання й заохочення як спосіб контролювати поведінку дитини. Багатьом учителям і батькам старшого покоління такий підхід здається ефективним. Однак, із точки зору розвитку дитини, цей метод не тільки неефективний, але здебільшого контрпродуктивний.

Сучасні дитячі психологи критикують стратегії виховання, засновані на заохоченні й покаранні. По суті, це дві сторони однієї медалі, призначені лишень для контролю над дітьми та задоволення потреб батьків. Зокрема, виховання за допомогою покарань і заохочень позбавляє дітей можливості ризикувати, розвивати творчі здібності та вчитися саморегуляції.

Отже, якщо метод покарань і заохочень контрпродуктивний, яку альтернативу можна запропонувати батькам? Експерти з розвитку дитини вважають співпрацю батьків і дитини найкращим способом вирішення проблем, пов'язаних із дитячою поведінкою. Коли дитина погано поводиться, батьки мають не карати її, а поспілкуватися з нею, щоб краще зрозуміти причини такої поведінки й потреби, які за нею стоять, а потім знайти спільно з дитиною кращий спосіб задовольнити її потребу.

Розгляньмо приклад. Семирічний Мишко взяв гроші з батьківського гаманця й купив на них солодощів. Коли батько Михайла дізнався про те, що трапилося, він насамперед зауважив, що відчуває гнів і розчарування. Тому він витримав невелику паузу, аби заспокоїтися, перш ніж почати говорити з Мишком. Розмовляючи із сином, він сказав, що знає про його небайдужість до солодощів і запитав, чи є якийсь інший спосіб задовольнити цю потребу, не вдаючись до крадіжок. Михайлик вибачився за свій вчинок і сказав, що проситиме батьків купувати йому солодощі, коли йому їх дуже кортітиме, і тоді в нього не виникне бажання красти гроші. Батько обійняв Мишка, і вони поговорили про чесність і довіру та дійшли спільного висновку, що краще говорити про свої потреби й бажання, ніж задовольняти їх нечесним способом.

На основі цього прикладу може здатися, що знайти спільну мову з дитиною досить просто. Але це не так. Перехід від традиційного стилю виховання до спільних обговорень дитячої поведінки потребує часу, терпіння й енергії. Для деяких батьків цей процес може минути легко, а для інших становитиме певні труднощі. І, зрозуміло, немає єдиного рецепту для батьків, як швидше й легше здолати цей шлях. Утім, співпраця батьків із дитиною набагато краще допомагає досягти довгострокових цілей її розвитку. У результаті співпраці дитина розуміє, що позитивна поведінка потрібна не для того, щоб уникнути покарання або отримати заохочення, а просто через необхідність робити правильний вибір.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

5 порад від психологів, як батькам краще зрозуміти дитину

Сімейні справи | 21:30, 22.01.2026

Психологи наголошують: ефективне батьківство не зводиться до контролю чи постійних заборон. Воно будується на довірі, уважності та щирому контакті з дитиною.

Як батькам не зіпсувати стосунки з дітьми-підлітками?

Сімейні справи | 23:30, 21.01.2026

Більшість батьків підлітків зізнаються в тому, що їм важко спілкуватися зі своїми дітьми, а процес виховання перетворився на велику проблему: підлітки не хочуть нікого слухати, огризаються, не терплять зауважень, порад і настанов. Часто у відповідь п

Як допомогти дитині подолати сором і замкнутість?

Виховання | 22:30, 21.01.2026

У будь-якому класі є діти, які дуже сором'язливі, невпевнені в собі, бояться навіть слово сказати вголос, і тому вважають за краще мовчати і нічим не виділятися. Таких називають "тихими мишками". Вчителі ніколи не роблять їм зауваження, тому що ці ді

Як привчити дитину збирати іграшки?

Ігри та іграшки | 21:30, 21.01.2026

Як це зробити, розповіла психологиня Наталія Сидоренок.

Чому насправді діти кричать і б'ються?

Дитина | 01:20, 21.01.2026

Агресивна поведінка дитини – це доволі частий запит, і яким батьки звертаються до психологів. А під час великої війни таких звернень лише побільшало. Насправді ж запит, з яким батькам найчастіше треба працювати – це причини, які спонукають дитину до

Про що говорить погана поведінка дитини?

Виховання | 19:30, 20.01.2026

Коли дитина грубіянитьДіти не завжди проявляють неповагу, коли поводять себе грубо. Зазвичай це сигнал того, що вони відчувають себе непочутими та безсилими.Що робити:Скажіть дитині: "Тепер, будь ласка, повтори те саме, але ввічливою, так, як до тебе

4 слова, які заспокоять знервовану дитину

Дитина | 08:30, 20.01.2026

Усього чотири слова — "Я розумію, тобі важко" — можуть змінити ситуацію та надати дитині відчуття підтримки.