Виховання за методом покарань і заохочень неефективне - психологи

Сучасні книги про виховання дітей суттєво відрізняються від тих, які читали наші батьки. У сучасних публікаціях дедалі частіше висловлюються ідеї щодо відмови від звичної системи покарань і заохочень та пошуку альтернативного способу виховання. Наприклад, у таких популярних у наш час книгах із виховання дітей, як «Дисципліна без драм» Деніела Сігела й Тіни Брайсон, а також «Вибухова дитина» Росса Гріна йдеться про те, що батькам час змінити принципи виховання дітей, щоб виростити їх здоровими й самостійними. Але що ми можемо використовувати замість традиційних принципів виховання?

По-перше, з’ясуймо, які саме принципи виховання сучасні автори вважають неправильними. Насамперед, вони наголошують на необхідності відмовитися від авторитарного стилю виховання. Авторитарні батьки схильні у всьому контролювати дитину, бути до неї вимогливими, не виявляючи емоційної теплоти.

Авторитарні батьки можуть використовувати покарання й заохочення як спосіб контролювати поведінку дитини. Багатьом учителям і батькам старшого покоління такий підхід здається ефективним. Однак, із точки зору розвитку дитини, цей метод не тільки неефективний, але здебільшого контрпродуктивний.

Сучасні дитячі психологи критикують стратегії виховання, засновані на заохоченні й покаранні. По суті, це дві сторони однієї медалі, призначені лишень для контролю над дітьми та задоволення потреб батьків. Зокрема, виховання за допомогою покарань і заохочень позбавляє дітей можливості ризикувати, розвивати творчі здібності та вчитися саморегуляції.

Отже, якщо метод покарань і заохочень контрпродуктивний, яку альтернативу можна запропонувати батькам? Експерти з розвитку дитини вважають співпрацю батьків і дитини найкращим способом вирішення проблем, пов'язаних із дитячою поведінкою. Коли дитина погано поводиться, батьки мають не карати її, а поспілкуватися з нею, щоб краще зрозуміти причини такої поведінки й потреби, які за нею стоять, а потім знайти спільно з дитиною кращий спосіб задовольнити її потребу.

Розгляньмо приклад. Семирічний Мишко взяв гроші з батьківського гаманця й купив на них солодощів. Коли батько Михайла дізнався про те, що трапилося, він насамперед зауважив, що відчуває гнів і розчарування. Тому він витримав невелику паузу, аби заспокоїтися, перш ніж почати говорити з Мишком. Розмовляючи із сином, він сказав, що знає про його небайдужість до солодощів і запитав, чи є якийсь інший спосіб задовольнити цю потребу, не вдаючись до крадіжок. Михайлик вибачився за свій вчинок і сказав, що проситиме батьків купувати йому солодощі, коли йому їх дуже кортітиме, і тоді в нього не виникне бажання красти гроші. Батько обійняв Мишка, і вони поговорили про чесність і довіру та дійшли спільного висновку, що краще говорити про свої потреби й бажання, ніж задовольняти їх нечесним способом.

На основі цього прикладу може здатися, що знайти спільну мову з дитиною досить просто. Але це не так. Перехід від традиційного стилю виховання до спільних обговорень дитячої поведінки потребує часу, терпіння й енергії. Для деяких батьків цей процес може минути легко, а для інших становитиме певні труднощі. І, зрозуміло, немає єдиного рецепту для батьків, як швидше й легше здолати цей шлях. Утім, співпраця батьків із дитиною набагато краще допомагає досягти довгострокових цілей її розвитку. У результаті співпраці дитина розуміє, що позитивна поведінка потрібна не для того, щоб уникнути покарання або отримати заохочення, а просто через необхідність робити правильний вибір.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як допомогти дитині навчитися чекати, не перебиваючи вас?

Дитина | 07:30, 11.02.2026

Майже кожен з батьків стикався з ситуацією, коли дитина починає активно щось розповідати чи просити саме тоді, коли ви розмовляєте з іншою людиною — по телефону, з другом або навіть з касиром у магазині. Перебивання — це не прояв невихованості чи нав

Чому дітям важливо вміти казати «ні»?

Дитина | 01:20, 11.02.2026

Виховання дитини — це не лише про розвиток навичок, знань і слухняності. Одним із найважливіших, але часто недооцінених аспектів є формування емоційних кордонів. Це здатність розуміти, що для тебе комфортно, а що — ні, вміти висловлювати свої почуття

Як допомогти хлопчику стати чоловіком без присутності батька?

Дитина | 00:30, 11.02.2026

Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до

Тривожний настрій чи крик про допомогу: що стоїть за поведінкою дитини?

Дитина | 07:30, 10.02.2026

Іноді дитина стає замкнутою, дратівливою або втрачає інтерес до улюблених занять. Для батьків важливо розуміти: це може бути не просто примха, а серйозний емоційний стан. Як відрізнити справжні психологічні труднощі від спроб маніпулювати — питання,

Чому байдужість у дитинстві не минає безслідно?

Дитина | 06:30, 10.02.2026

Дитинство — це фундамент, на якому вибудовується вся особистість людини. Саме любов, підтримка та прийняття батьків формують відчуття безпеки, довіри до світу й власної цінності. Та що стається, коли цих складових бракує?

Чому надто слухняна дитина — це не завжди добре?

Виховання | 00:30, 10.02.2026

Діти, які поводяться чемно, не сперечаються з дорослими, завжди виконують вказівки та не створюють проблем, здаються втіленням мрії для багатьох батьків. Але за цією зразковою поведінкою можуть ховатися речі, які заслуговують на увагу та переосмислен

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.