Як не можна карати дитину?

Діти не завжди слухняні - сумно, але це так. І кожні батьки по-своєму реагують на цю ситуацію: хтось робить зауваження, хтось карає, а хтось і зовсім не реагує. Та нині говоримо про те, як не можна карати дитину за жодних обставин.

Експерт в області сімейної психології Михайло Лабковський впевнений, що у вихованні дитини неприйнятні будь-які фізичні впливи. На цей рахунок психолог виражається однозначно: "категорично не можна бити дітей". Він упевнений, що впливаючи на дитину методом сили, батьки тільки лякають її і наділяють різними неврозами. Лабковський не заперечує ефективність покарань, проте пропонує альтернативні способи впливу на поведінку дітей, наприклад, позбавлення від улюблених іграшок і гаджетів.

Відповідаючи на питання про сенс покарання, психолог зазначає, що іноді карати дітей навіть потрібно, але робити це треба правильно.

Як приклад, Лабковський наводить наступну ситуацію: дитина дала обіцянку, але порушила її. Реакція батьків не повинна бути схожою на стихійне лихо із серії "налетів і понеслося". Важливо розділяти особистість дитини і її вчинки, не забувати про дружність. Спочатку нагадайте дитині про свою любов, а потім повідомте про те, що позбавляєте її від ппланшета на певний термін за непослух.

Але є кілька покарань, які точно не варто практикувати у вихованні дітей.

Ізоляція в темній кімнаті
Щоб "достукатися" до неслухняної дитини, деякі батьки відправляють її в темну кімнату. Однак, усі психологи сходяться в єдиній думці: так не можна чинити. Якщо, звичайно, ви не хочете наділити її фобіями і викликати в неї нічні кошмари.

Вирішивши зупинитися на цьому методі покарання, відправляйте дитину на тимчасову ізоляцію тільки у світлу кімнату з вікнами. І, звичайно, вона не повинна знаходиться в повній самоті занадто довго.

Використання фізичної сили
На думку Лабковського, використання фізичної сили щодо дітей нагадує дресування тварини. Наступного разу дитина вчинить так, як від неї вимагають, але навряд чи вона зрозуміє причину свого покарання через переляк.

При такому методі покарання подальше майбутнє дитини буде розвиватися за двома сценаріями: або вона стане невпевненою і полохливою людиною, або почне сприймати агресивність як щось само собою зрозуміле.

Приниження
Не можна карати дитину, при цьому обзиваючи її образливими словами. Сформувати у дітей низьку самооцінку дуже легко, а ось виправити помилку буде складно. Якщо ви бажаєте дитині хорошої долі, стримуйте всі образливі слова, які так і вириваються з вуст у момент роздратування.

Михайло Лабковський радить батькам перед покаранням нагадувати дітям про свою любов. І тільки потім "виносити вирок", заздалегідь обговоривши терміни його дії.

Покарання на публіці
Не варто влаштовувати публічні з'ясовування стосунків на очах очевидців, навіть якщо дитина сильно розлютила вас. Постарайтеся залишатися незворушними і сказати маленькому порушнику спокою, що його чекає серйозна розмова вдома.

Голосно з'ясовуючи відносини на дитячому майданчику, в магазині або кафе, батьки принижують дитину. Особливо гостро на погрози і крики реагують діти старше чотирирічного віку, які вже навчилися ображатися і вимагати справедливості. Намагайтеся подавати молодшим домочадцям правильний приклад і не "виносити сміття з хати".

Фраза "я тебе не люблю"
Ні за яких умов не можна використовувати в якості покарання емоційне відсторонення. Не карайте дитину фразами "я тебе не люблю" та ігноруванням, оскільки своїми діями ви вселяєте в неї тільки страх. Така поведінка може викликати розгубленість навіть у дорослих людей. Що тут говорити про дітей, які приймають наші слова за чисту монету.

Якщо не хочете, щоб дитина сумнівалася в собі, а заодно і в батьківській любові, ніколи не використовуйте таке емоційне покарання.

Психологи не заперечують корисність покарань, але роблять акцент на адекватній поведінці самих батьків у цей момент. Обов'язково роз'яснюйте причини, обговорюйте терміни покарання і намагайтеся контролювати свої емоції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як батько впливає на розвиток дитини?

Тато | 21:30, 06.11.2025

Батьки — це перші важливі люди для малюка. Вони мають величезний вплив на формування психіки, розвиток і характер дитини. Водночас не можна сказати, що хтось із них важливіший за іншого. Кожен малюк потребує гармонії, яка з’явиться лише за умови одна

Розмова з донькою про місячні

Мама | 20:30, 06.11.2025

Підлітки ростуть дуже швидко. Тому, варто підготуватися до розмови про зміни в її дівочому тілі та про перші місячні заздалегідь. В середньому, місячні у дівчаток починаються в період з 12 до 14 років. Але початок місячних і в 9 років, і в 16 – норма

Перехідний вік: як пережити й не збожеволіти

Психологія | 19:30, 06.11.2025

Цей момент настав — колись рожевощокий радісний малюк віддалився від мами й тата, закрився в кімнаті, слухає дивну музику і гуляє з новими друзями. Саме з таких симптомів може починатися перехідний вік, коли дитина стає підлітком. Якщо ви належите до

Як заохотити дитину чистити зуби?

Дитина | 07:30, 06.11.2025

Кажуть, що на світі існують діти, які самі хочуть чистити зуби, і їхні батьки не прикладали до цього жодних зусиль. Та в більшості випадків для формування звички доглядати за молочними зубками двічі на день дітям потрібна наша мотивація та підтримка.

Чому не потрібно вимагати від дітей видатних талантів?

Виховання | 21:30, 04.11.2025

Як же хочеться нам, батькам, мати привід для гордості та знати, що твоя дитина — найкраща, найрозумніша, найшвидша та найспритніша! І тут головне не втратити ту грань, за якою безумовна любов переходить у любов за досягнення. Як не втратити найважлив

Чи варто «привчати до рук» немовля?

Немовля | 20:30, 04.11.2025

От у вашому домі з’явився новий мешканець — він тільки-но приїхав з пологового будинку. Молоді батьки, зрозуміло, бояться до нього підступитися: дитина дуже тендітна, і страшно навіть брати її на руки… Тому сьогодні розповімо, як бути, якщо він стає

Як допомогти дитині стати самостійною?

Розвиток дитини | 08:30, 04.11.2025

Самостійність починає формуватися у віці півтора-двох років, коли маленька людина починає пізнавати навколишній світ. Завдання батьків – заохочувати розвиток самостійності.