Як проявляється тривожність у дітей до року

Adoption

Date: 19:00, 22.02.2022 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1150 Переглядів

Ми часто чуємо про те, як стрес негативно впливає на здоров'я. Це стосується не лише батьків, а й дітей. Що робити, якщо дитина ще занадто мала, щоб продемонструвати дорослим весь спектр своїх почуттів? Як визначити: завмирає малюк від задоволення чи жаху?

0715_ee20410-marchibas-depositphotos.jpg (31.78 Kb)

0715_ee20410-marchibas-depositphotos.jpg (31.78 Kb)

Доведено: постійне збільшення в організмі гормону стресу, кортизолу, що негативно впливає на розвиток немовлят. Зокрема, тривалі тривоги та страх можуть загальмувати зріст дитини, а також уповільнити розвиток мозку.

У побуті вважається, якщо дитині погано, вона починає плакати. Однак деякі діти мовчки переносять стрес - це називається реакцією завмирання. Вперше про таку поведінку немовлят заговорили наприкінці 90-х років.

Завмирання так само природне, як і крик. У разі загрози заціпеніння — це нормальна реакція, яку практикують як люди, так і тварини. Деякі помилково приймають таку поведінку за спокій і навіть за релаксацію. Однак якщо у дитини в цей момент почастішало дихання і пульс, сильно б'ється серце і напружені м'язи — швидше за все, малюк завмер від страху.

Згідно з дослідженням 2015 року, часте завмирання у дитинстві може призвести до тривожних розладів у підлітковому віці.

Найкращий спосіб заспокоїти малюка в такій ситуації взяти його на руки. «Є така штука — тонічне об'єднання, — каже клінічний психолог Матвій Готліб, — це властиво мамі та дитині, коли психічний стан жінки передається немовляті та навпаки. Якщо мама розслаблена, малюк це відчує та заспокоїться». Батько у такій ситуації також може допомогти. Наприклад, можна поговорити з малюком спокійним голосом, спробувати його відволікти і втішити — загалом зробити все, щоб переключити його увагу на себе.

Існують ще як мінімум чотири не очевидні ознаки стресу у немовлят. У книзі 2015 року Examination of the Newborn. An evidence based guide», складеною дванадцятьма британськими лікарями, виділяються додаткові ознаки занепокоєння в дітей віком до року.

Їх треба враховувати, якщо вони йдуть у сукупності. Батькам варто насторожитися, якщо немовля виявляє дві або більше цих реакцій:

Позіхання. Ще один прояв занепокоєння. Воно зустрічається не тільки у людей, а й інших ссавців, у тому числі у котів та собак. Фактично цей рефлекс сприяє якнайшвидшому проникненню повітря в мозок. Це необхідно для кращої переробки інформації, що накопичилася. Щось подібне відбувається з комп'ютером, який перегрівся, і його потрібно швидко остудити. Батькам у таких випадках потрібно зберігати спокій, приглушити світло та забезпечити немовляті тактильний контакт, наприклад, покласти руку на голову. Крім стресу позіхання може означати, що малюк голодний, або найочевидніше - він втомився і хоче спати.

Харчові розлади. Відрижки, нудота, гикавка – всі ці ознаки можуть бути наслідком не тільки порушення травлення та/або не налагодженої поки роботи ШКТ, але й стресу. Це довели дослідження вчених із інституту мозку при університеті в Піттсбурзі. Вони знайшли нейронні шляхи, якими інформація передається з голови в шлунок і назад. Масаж живота у такій ситуації не тільки допоможе краще переварити їжу, але й дасть дитині відчуття безпеки.

Чихання. До кінця цей рефлекс ще не вивчений. Швидше за все, він так само, як і позіхання, дістався нам від спільних предків із тваринного світу. За однією з теорій, цей симптом пов'язаний з імної системою, яка видає таку «алергічну» реакцію на стрес.

У цьому випадку британські педіатри радять покласти руку на груди малюку і дати йому відчути тепло. Таким чином, дитина відчує захист і зможе заспокоїтися.

Зміни стану шкіри. Цю ознаку стресу можна спостерігати і у дорослих, і у малюків. Надмірна блідість та інші зміни покриву можуть свідчити про занепокоєння дитини. Особливу увагу приділіть дитині в ті моменти, коли червоніє її тіло. Перше, що варто зробити в такій ситуації - це спробувати зловити на собі погляд малюка. Після 10 секунд зорового контакту, можна з ним поговорити ще через 10 секунд, потрібно покласти йому руку на живіт і продовжити бесіду.

Причини всіх цих реакцій в дітей віком індивідуальні. Тригером для занепокоєння можуть стати як очевидні для дорослих фактори (напружена обстановка в сім'ї, зміна температур, самотність), так і незрозумілі ситуації саме для малюка (купання, перевдягання, знайомство з новими родичами та друзями, поїздка у громадському транспорті, огляд у лікаря). Тут батькам потрібно спробувати поглянути на світ очима немовляти, для якого будь-який новий досвід схожий на виходу в космос. Він поки що не розуміє навіщо з ним проводять усі ці дивні маніпуляції.

Уникнути зайвого стресу допоможуть превентивні заходи. Психологи радять таке:

Не відмовляйте малюкові у тактильному контакті. Зрештою, це задоволення і для дітей, і батьків.
Намагайтеся не порушувати зв'язок між матір'ю та дитиною. І навіть якщо контакт переривався, наприклад, через депресію або ранній вихід на роботу, переживати не варто. Спілкування з малюком і ваш щирий і теплий контакт із ним важливіше, ніж просто тривала, але байдужа присутність.
Підтримуйте гарний настрій мами. Приховувати свої негативні емоції в цьому випадку марно — у віці до року діти зчитують не лише інтонацію, а й мову тіла.
Довіряйте своїй дитині. Діти навіть у молодому віці можуть відчувати і голод, і холод, і страх. Вони обов'язково покажуть своє занепокоєння батькам.
Проведіть межу між своїми переживаннями та потребами малюка. Зайві утеплення, сповивання, насильницьке годування - все це більше відноситься до занепокоєння батьків, ніж до реальних бажань немовляти.

Насправді прибрати зайві негативні емоції з життя немовляти просто. Спостерігайте за ним та відповідайте на його потреби. Трохи емпатії, трохи уваги, та розуміння поведінки малюка обов'язково прийде. Пильніше придивляйтеся до дитини в нових і незвичних йому ситуаціях. І якщо він відчуватиме поруч із собою вашу руку і вашу підтримку, замість зайвого стресу ваш малюк набуде нових знань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: