Як дитина повинна сприймати свої помилки?

Усі люди припускаються помилок – такий неминучий факт, притаманний самому життю. Звісно, існують помилки, більш значні, ніж інші, а є ті, від яких набагато важче оговтатись, але, так чи інакше, усі вони є частиною нашого життя. Те, як людина справляється зі своїми помилками, має зв'язок з її самооцінкою, безпосередній та двосторонній.

Діти з високою самооцінкою значно краще справляються зі своїми помилками, роблячи це дійсно вражаючим чином. Вони у прямому розумінні підводяться, обтрушують коліна й кажуть: «Так, я зазнав поразку. І що мені тепер треба зробити наступного разу? Що конкретно мені треба змінити?». Вони усвідомлюють, що припустились помилки, й визнають її як факт. Але найголовніше, такі діти розробляють стратегію, щоб виправити свою помилку й не повторювати її знову. Загалом, такий підхід і є навчанням на своїх помилках.

Сам процес навчання на помилках – надзвичайно цінна життєва навичка, тому що навчання передбачає і включає в себе елемент ризику, оскільки кожного разу діти ризикують помилитись. Але оскільки вони постійно пробують якісь нові способи вирішення завдання, завжди є шанс, що в них усе вийде. У свою чергу, кожний новий успіх зміцнює їхню самооцінку. Кожний досвід збільшує бажання пробувати ще, і ще, і ще.

Діти з низькою самооцінкою взаємодіють з помилкою зовсім інакше. Найчастіше вони використовують цей досвід для того, щоб девальвувати свою цінність: «Бачите, я казав вам, що не можу нічого зробити правильно», – так вони реагують на підсумок своєї невдалої спроби. Замість того щоб розглядати помилки як можливість учитись, такі діти інтерпретують свій досвід як причину все кинути і «ніколи не робити це знову». Звісно, такий підхід не сприяє підвищенню самооцінки, він сприяє лише зневірі у власних силах і тим самим завершує хибне коло.

Весь драматизм полягає в тому, що ці діти могли б учитись на власному досвіді. Якби вони знали, що «Припускатися помилок – нормально... на помилках треба вчитись», то цей досвід постав би для них у зовсім іншому світлі. Але не все так погано, ви можете допомогти своїй дитині навчитися справлятися з помилками, запропонувавши певні стратегії, за допомогою яких вона почне перетворювати свої помилки на прекрасну можливість навчитися чогось нового. У процесі ви забезпечите також можливість підвищити її самооцінку.

Існіє безліч способів допомогти своїм дітям позбутись думки, що «помилки – це погано». Майте на увазі, що зміна поведінки вимагає часу, наполегливості та систематичності. Нарешті, пам'ятайте, що ваш власний спосіб взаємодії з помилками – це найважливіший урок, який можна дати дітям.

Далі пропонуються кілька порад про те, як допомогти дитині позбутися страху перед помилкою.

Повторюйте дитині: «Припускатися помилок - це абсолютно нормально». Нажаль, дуже багато дітей страждають від перфекціонізму. Вони прагнуть бути ідеальними й бездоганними в усьому. Коли помилка все ж таки трапляється, дитина відчуває себе спустошеною та інтерпретує її як знак (підтвердження) того, що вона «негідна». Тому частіше нагадуйте дитині, що «Помилки – це нормально. Це відбувається з усіма нами».

Визнавайте свої власні помилки. Батькам важливо визнавати, що вони іноді теж припускаються помилок. Діти вважають вас «всемогутніми та всезнаючими». Звісно, батьки теж припускаються помилок, просто тримають їх при собі. Розкажіть дитині про помилку, якої ви нещодавно припустились, а також обговоріть з нею ті помилки, яких ви припускались у дитячому віці.

Показуйте приклади виправлення помилок, моделюйте правильне ставлення до них. Так, батьки припускаються помилок, але успішні люди, які прагнуть високих досягнень, неухильно вчаться на своїх помилках. Як тільки ви визнали свою помилку, не забудьте сказати дитині, що саме ви плануєте виправити наступного разу, щоб не припуститись її знову. Ви можете сказати: «Я припустилася помилки... і ось що я буду робити...».

Розкажіть дитині про помилки та невдачі відомих і шанованих людей. При будь-якій можливості делікатно вказуйте на їхні помилки, щоб дитина зрозуміла, що помилки трапляються з усіма й зовсім не перешкоджають досягненню успіху й не перекреслюють усе подальше життя, а навпаки. Книги переповнені відповідними прикладами, як і газети, які завжди дають свіжі ідеї. Ось декілька прикладів.

- Альберт Ейнштейн не розмовляв до 4-х років, погано вчився у школі. Батьки і вчителі думали, що він недорозвинений. Його виключили зі школи. А після він провалив іспити в політехнічну школу Цюріха.
- Томасу Едісону вчителі казали, що він занадто дурний, щоб чогось навчитись. На перших двох роботах у нього справи йшли кепсько, і з обох його звільнили за непродуктивність. Винаходячи лампочку, він провів більше тисячі невдалих дослідів.
- Генрі Форд п'ять разів безуспішно починав свій бізнес.
- Уолта Діснея звільнили з газети за відсутність фантазії та креативних ідей. Після цього він неодноразово починав бізнес, який закінчувався банкрутством.
- Брати Райт сімдесят разів безуспішно намагались підняти в повітря свій славнозвісний літак.

​Учіть дитину позитивного внутрішнього діалогу. Якщо ви помічаєте, що ваша дитина надто напружена та стурбована своїми помилками, допоможіть їй навчитись казати самій собі позитивні слова і твердження, такі як: «Я спокійна і тримаю емоції під контролем» або «Я докладу всіх зусиль і досягну успіху». Чим частіше вона буде звертатись до себе подібним чином, тим швидше почне вірити в це.

Допоможіть дитині побачити в помилці цікаву задачу, а не звинувачувати себе в ній. Сенс помилки часто полягає не в самій помилці, а в тому, як дитина інтерпретує її. Допоможіть дитині визнати, що вона припустилася помилки («Я зробила це неправильно»), а потім допоможіть визначити подальше завдання («Я забула назву столиці Франції»).

Сплануйте стратегію на майбутнє. Після того як дитина визнає свою помилку і зрозуміє задачу, яка потребує вирішення (та припинить звинувачувати себе в припущені помилки), розробіть план виправлення помилок на майбутнє: «Ось як я підготуюсь до вступу наступного разу. Я буду повторювати назву столиць країн світу щовечора по десять хвилин протягом двох наступних тижнів».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Білок чи жовток: необхідна складова дитячого харчування

Дитяче харчування | 07:40, 06.09.2025

Яйця відіграють ключову роль у харчуванні дітей. Проте не рідко буває, що діти воліють з’їдати тільки одну частину яйця – або жовток, або білок. Але яка з цих частин є більш корисною для їхнього здоров’я?

Дитячий себорейний дерматит: як допомогти малюкові?

Хвороби | 06:20, 06.09.2025

Діагноз себорейного дерматиту у дітей означає хронічне запалення шкіри, яке частіше виникає на ділянках з великою концентрацією сальних залоз, наприклад, на шкірі голови. Характерними ознаками є поява червоної висипки з лущенням або наявність жирних

Немовля закидає голову назад: норма чи патологія?

Немовля | 14:50, 05.09.2025

Всі функції, емоції і рух новонародженої дитини отримують контроль нервової системи з боку підкіркових центрів. Тому у такого малюка переважають безумовні інстинкти і рефлекси. Це проявляється в підвищеному тонусі, тонусі м’язів згиначів кінцівок, хр

Чи корисно включати яйця у раціон дітей?

Дитяче харчування | 09:30, 05.09.2025

Яйця становлять важливу складову харчування дітей, що є природним джерелом білків, вітамінів та мінералів, необхідних для забезпечення їхнього фізичного розвитку.

Дослідження показало, що діти, які живуть ближче до природи, мають міцніші кістки

Здоров'я | 08:30, 05.09.2025

Діти, які живуть у місцевості, де є багато зелених насаджень, мають значно міцніші кістки, ніж їхні однолітки, які мешкають в урбанізованому середовищі.

Чому насправді дитина хамить своїм батькам?

Дитина | 07:40, 05.09.2025

Зазвичай, коли дорослі чують нові висловлення від своїх дітей, вони часто обирають неправильну тактику: піднімають брови до максимальної висоти і шиплять: “Знову повтори, що ти сказав!”. Насправді ніхто не бажає зіткнутися з грубістю вдруге. Інна При

Чи безпечно робити кілька щеплень дитині в один день?

Щеплення | 06:20, 05.09.2025

Які вакцини можна безпечно поєднувати?