Що потрібно зробити батькам одразу після того, як вони забрали дитину з дитячого садка?

Adoption

Date: 14:50, 15.05.2024 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

472 Переглядів

Традиційно, з садочку дитину забирає мама, якщо вона не ходить на роботу, або бабуся. У більшості випадків, до садочку ходять діти, чиї батьки працюють. Отже, забираючи дитину, як почуваються мама і тато? Вони втомлені, можливо, знервовані і їм буває не до розмов. Але так не правильно. Батьки повинні присвятити час дитині, щоб поспілкуватися з чадом.

9006_15_.png (351.76 Kb)

Фахівці вважають, що перші кілька хвилин після розлуки, навіть невеликої, виявляються важливішими за цілий день — і емоційно, і інформативно. Згідно з правилом "трьох хвилин", момент зустрічі з дитиною має бути наповнений такою радістю, наче ви давно не бачилися. І не важливо, повернулися ви з магазину/з роботи, чи прийшли забирати своє дитя з дитячого садка. Підлітку теж потрібні ці хвилини: обіймайте, цілуйте, говоріть щось миле й ласкаве — показуйте, що дуже раді його бачити.

Після обіймів і поцілунків дитина вихлюпує батькам практично всю зафіксовану в її пам'яті інформацію. І навіть підлітки, бачачи таке радісне прийняття, можуть поділитися тим, що за інших обставин не розповіли б, вважаючи це неважливим для батьків.

У перші хвилини зустрічі постарайтеся бути з дитиною на одному рівні, щоб ваші погляди зустрілися. Наприклад, якщо прийшли, щоб забрати малюка з дитячого садка, присядьте і обійміть його, дивлячись в очі. Контакт "очі в очі" сприяє більшій довірі.

Вислухайте чадо, не перебиваючи, поки воно сповнене ентузіазму та бажання розповісти про події свого дня. Якщо пошлетеся на зайнятість: "Давай поговоримо потім", то ризикуєте втратити унікальний момент для подальшого вибудовування довірчих стосунків із донькою чи сином. Дитина вважатиме, що її проблеми батькам не цікаві, і ділитися з ними своїми переживаннями нема чого.

Намагайтеся не вимовляти формальних односкладових відповідей на запитання сина чи доньки — "так", "добре", "ні", "молодець". У неї може скластися враження, що батьків не особливо цікавить її життя. У міру дорослішання дитина так само автоматично спілкуватиметься і з вами, не виявляючи інтересу до життя батьків.

Не треба сприймати буквально назву цього методу. Вона зовсім не означає, що час для спілкування з дитиною під час зустрічі обмежується трьома хвилинами, після яких ви займаєтеся своїми справами. Цей психологічний прийом спрямований на встановлення між дітьми та батьками довірчих стосунків, які не обмежуються часовими рамками.

Починайте застосовувати "правило трьох хвилин" з раннього віку дитини, не чекаючи поки ваше "сонечко" стане йоржистим підлітком, адже тоді встановлювати близькі та довірливі стосунки буде набагато складніше, а інколи й узагалі неможливо, якщо донька чи син від вас сильно віддалилися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: