Не носи дитину на руках, бо звикне: правда чи ні?

Старші люди потійна сварять молодих батьків через те, що ті часто носять на руках немовля, привчаючи дитину до рук. Чи правда, що діти звикають до цього і потім не хочуть спати самі?

Немовлята проводять дев’ять місяців в матці мами, і після народження вони все ще незрілі, і їхнє виживання повністю залежить від матері. Відданість матері – це спосіб гарантувати своїй дитині щастя від народження до зрілості. А любов буде важливою силою все життя.

Чи можна довго тримати дитину на руках?
Інстинкт матері – виховувати свою дитину і проводити з нею якомога більше часу. Однак, замість того, щоб підтримувати свого малюка, часто ми дозволяємо іншим впливати на власні думки. Багато хто каже, що якщо ви берете дитину на руки щоразу, коли вона плаче, вона навчиться маніпулювати вами. Крім того, як дитина навчиться бути незалежною в майбутньому? Однак це означає, що дитина розуміє, що таке маніпуляція або незалежність. Дитина є ссавцем і тому залежить від своєї матері, щоб вижити і вирости. Любов – це найкращий стимул для створення емоційних зв’язків з дитиною та спосіб, щоб допомоги їй розвиватися. Дитина завжди хоче бути на руках, тому що любов є основною потребою, як і їжа або гігієна.

Дитина потребує турботу матері
Дитина завжди хоче бути на руках і повинна бути разом зі своєю матір’ю протягом принаймні перших дев’яти місяців життя. Це дозволяє дітям адаптуватися до життя поза маткою. Це єдиний спосіб гарантувати, що з’явиться зв’язок між мамою та дитиною.

Дитина визнає материнську любов через близькі стосунки і фізичний контакт. Дитина плаче не просто тому, що вона голодна, у неї брудний підгузок або вона хоче спати. Немовлята завжди хочуть бути на руках у матері, тому що її шкіра є основним способом відчуття любові. Крім того, кожна дитина має інстинкт – бути близькою до своєї матері, і тому кожна дитина завжди хоче бути на руках. Водночас, дитина активізує інстинкти захисту і турботи у своєї матері, тому що природа також змушує матерів мати інстинкти.

На жаль, багато хто досі наполягає на тому, що дитина має спати в окремій кімнаті, дотримуватися строгого графіка харчування та її не потрібно заспокоювати, коли вона плаче. Ми не усвідомлюємо, що протягом дев’яти місяців дитина перебуває в матці і спить близько до нашого серця. Ми постійно годували її через пуповину і завжди були на її боці.

Відсутність фізичного контакту
У 1940-х роках, д-р Рене Шпіц, австрійський психоаналітик, провів дослідження, яке показало, що велика кількість смертей у дитячих будинках пов’язана з відсутністю любові. У ньому порівнювалися діти, які були самі в колисках в лікарнях, з немовлятами, які виховувалися матерями у в’язниці. Немовлята, яких виховували матері, зростали швидше і мали краще здоров’я. З іншого боку, діти, які були ізольовані, виросли з фізичними та психічними недоліками. На жаль, 37% дітей у дитячих будинках, яких не обіймали і про яких не піклувалися матері, не вижили.

Цю роботу доктора Шпіца жорстоко критикували і ставили під сумнів її вірогідність десятиліттями. Однак у 2007 році журнал Science опублікував есе з Румунії, щоб довести справедливість цієї теорії.

Вони врахували всі клінічні огляди, зроблені з посиланням на австрійське дослідження. Результати були однаковими. Любов є основою для щастя і розвитку дитини.

Немовлята, виховані в румунських дитячих будинках, які не були близькими зі своїми матерями, мали більше проблем з виживанням, ніж діти, яких виховували вдома.

Любов – це природно
“Так само, як моя дитина хоче бути на руках, так і я хочу завжди тримати дитину на руках”, – це природний інстинкт матері. Таким чином, мати тримає дитину близько до свого тіла, тому що це природно. Це правда, що не можна виховувати дітей залежними від батьків. Вони будуть не здатні вирішити для себе, що робити зі своїм життям. Однак важко чекати, поки вони пройдуть кожну стадію зрілості. Ми живемо в швидкому ритмі, і подобається це нам чи ні, ми прискорюємо зростання своїх дітей. Дев’ять місяців зв’язку з матір’ю готують дітей до самостійності. Однак цей процес починається з 2 років. Дитина проходить різні стадії самостійності в дитинстві і юності, а закінчується це через 15 – 18 років.

Якщо ви будете тримати дитину на руках, ви зможете краще висловлювати свою любов до неї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Вплив матері на жіночий вибір материнства

Мама | 06:30, 12.02.2026

Дитинство — це не лише колискова й запах маминих рук. Це також слова, які болять десятиліттями, тиша, яка лякає більше за крик, і досвід, який формує фундамент рішень на все життя. Особливо — рішень, пов’язаних із материнством.

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж