Всі новини про: виховання

Скарга № 1. На втому
Скаржачись на втому, дитина констатує факт і чекає від вас відповідної реакції. Якщо ви занадто захоплені якоюсь справою - таким чином, вона може намагатися привернути вашу увагу. Якщо ви навпаки надмірно завантажуєте його - скаржачись на втому, малюк увазі «дай мені спокій». А ось стогнати малюк починає кожен раз, коли ви даєте йому неприємне завдання - це всього лише спосіб маніпулювати вами. З'ясуйте, від чого малюк втомився, і якої саме допомоги він від вас чекає: поспівчувати, посидіти поруч або навпаки зникнути з поля його зору. Якщо дитина вами маніпулює, не потрібно демонструвати, що ви знаєте справжню причину її примх. Краще наступного разу перед тим, як що-небудь попросити, поцікавтеся її самопочуттям. Тоді у малюка не буде можливості симулювати, прикриваючись втомою.

"Наша Мама" пропонує рейтинг найважливіших правил, які донька повинна засвоїти від матері.

Від порядку народження, як стверджують авторитетні психологи, залежать особливості характеру.

1. Неупередженість та неемоційність
Не секрет, що чоловіки неохоче висловлюють і переживають різні емоції, особливо негативні: смуток, тугу, розчарування, страх, горе. Чоловік у будь-якій ситуації намагається тримати себе в руках, не дає собі волю. Чоловік не піддається миттєвим настроям і намагається тримати одну лінію поведінки, що, безумовно, дисциплінує дітей.

Дівчаток не треба хвалити за зроблене. Ви сприяйте їхній деградації. Якщо дівчинку хвалити за те, що вона зробила: дуже смачно, дуже красиво - в результаті у дитини формується таке враження, що батьки люблять її тільки за заслуги, а не за те, ким вона є. Це знищує дівчинку.

Кожна дитина починає непристойно лаятися у різному віці. Якщо малюк сказав непристойне слово у віці від 1 до 3 років, не варто звертати на це особливу увагу, то швидше за все, він чув погані слова від батьків. У віці 4-6 років - в дитсадку. на вулиці, від сусідів тощо. Що стосується дітей старших 10 років, то у віці до 16 лайливі слова вважаються в їх товаристві «крутими». І ті, хто їх вимовляє, дуже яскраво сприймаються однолітками.

Статистика показує, що в рік жінка відповідає на 105120 дитячих питань. Чим дорослішою дитина, тим складніші її запитання. 82% мам зізналися, що часто не знають відповіді на питання 9-10-річної дитини. А що ж меншими дітлахами? Наскільки цікавляться усім маленькі дослідники?

Ольги Гударєва, директор психолого-медико-соціального центру «Малюк», педагог-психолог першої категорії, старший викладач кафедри вікової психології склала список порад, надзвичайно цікавих та корисних для батьків. У цих порад йде мова про те, за що батькам ніколи не можна карати своїх дітей.

1. Мами, які виховують хлопчиків, вдягаються, здебільшого, у так звані "функціональні" плаття та прості джинси. Бо за малими бешкетниками іноді слід добряче набігатися. На відміну від них, мами дівчаток виглядають більш романтично, бо їхній ритм життя спокійніший. Іноді маленьких синів-шибайголів доводиться наздоганяти, бо вони постійно потрапляють у якісь дивні місця, забруднюються, щось досліджують.

b]1) Зав'язувати краватку, голитися, прасувати сорочку[/b]
Якщо ви не навчите сина цим основоположним чоловічим рутинним діям, він скористається підказкою з Інтернету. Але хіба Інтернет краще тата?

1. Позбавлення задоволення. Це цілком дієво. Але застосовуючи цей спосіб, батьки повинні доступно і докладно пояснити дитині причини свого рішення.Такий спосіб повинен використовуватися з першого року життя дитини.

Перше правило, яке повинні пам'ятати батьки: потрібно постаратися чітко зрозуміти причину дитячого гніву. Іноді вона справді виправдана.

1. Не змушуйте дитину брехати
Якщо ви вимагаєте від свого малюка чесності, то повинні бути абсолютно послідовні - зокрема, не можна вимагати, щоб він завжди говорив вам правду, але при цьому час від часу брехав бабусі, наприклад, або комусь із ваших знайомих. Тобто, в дитини з юного віку слід виховувати любов до правди.

1. У ранньому віці, й навіть пізніше, близнюки майже ніколи не розлучаються, носять однаковий одяг, грають в однакові ігри, читають одні й ті ж книги. Насправді, якщо батьки заохочують таку поведінку дітей, у дорослому житті цій малечі буде складно. Адже не зможе розвиватися їхня індивідуальність, діти стануть своєрідними клонами одне одного. також важко буде побудувати кар'єру та влаштувати своє особисте життя.

Чи можна стати справді ідеальною мамою або хоч наблизитися до цього ідеалу? Мабуть, так, якщо дуже постаратися, відмовитися від своїх амбіцій, егоїзму і зрозуміти відповідальність, яку ми несемо за наших дітей. Серед голлівудських знаменитостей є мами, які виховують своїх дітей на принципах любові, поваги і щирості.

Психологи стверджують, що виховати дівчинку в такій ситуації набагато складніше. Чому ж так?

Виховання підлітків - справа невдячна. Батьки повинні дуже постаратися, щоб впоратися із норовом своєї дитини у цей важкий період. Тому для цього є кілька правил, які варто виконувати.

Всі батьки знають, що сваритися у присутності дітей не можна. Але сімейне життя неможливе без сварок і конфліктів, хіба що ви абсолютно не будете бачитися і спілкуватися зі своїм чоловіком. Не буває ідеальних пар, які ніколи не сваряться. І ось, що робити в такій ситуації, коли вдома діти, і назрівають серйозні розборки? Піти в іншу кімнату?

Уже традиційно батьки вважають, що у вихованні дівчаток головне - це навчити їх піклуватися про інших, розвивати в них поступливість і м'якість, бажання і вміння займатися домашнім господарством. Але чи актуальні такі принципи нині?

Противники занадто близьких відносин між мамами та їх синами пояснюють свою позицію думкою, що хлопчик, прив'язаний до мами з ранніх років - виростає слабким і безхарактерним, і буде вічно триматися за мамину спідницю, у відносинах з майбутньою дружиною буде «підкаблучником».
І, хоча жодне з досліджень у цій області досі не підтвердило такої думки щодо виховання, психологи рекомендують матерям, які побоюються, що їх дитина може вирости дуже м'якою і слабохарактерною від надмірно близького спілкування з мамою, не забувати, що хлопчики і дівчатка відрізняються в психології і в підходах до вирішення проблем. Звідси і деякі відмінності в підходах до виховання.