Психологи розповіли, як пояснити дитині, що мама з татом розлучаються

Від поведінки батьків залежить те, як дитина переживатиме цю подію. Перед дорослими постає важливе завдання – надати дитині необхідну підтримку та допомогти безболісно пережити розставання батьків.

Чесно поясніть дитині, що відбувається
Якщо батьки вирішили розлучитися, важливо підготувати до цього дитину. Це є основним терапевтичним заходом для неї. Часто батьки допускаються помилки та вдають, що все добре, коли насправді це не так.

Діти відчувають, коли стосунки між батьками напружені. Втім, якщо дитина вербально отримує інформацію, що все добре, від невизначеності в неї виникає тривога. Дитина думає: «Я бачу, що щось не так. Мої очі, слух, відчуття мене не обманюють». А коли батьки дають їй хибну інформацію та запевняють у тому, що все добре, вона доходить до висновку, що не може спиратися на свої думки та переживання. Це впливає на можливу травму, стрес і те, як дитина переживатиме розлучення батьків.

Потрібно згідно з віком дитини пояснити їй, що між вами відбувається. Наприклад, сказати: «Можливо, ти помічаєш, що між нами за татом розлад – це справді так. Ми думаємо над тим, щоби пожити окремо». Це створює екологічний простір для того, щоби дитина внесла свої переживання у процес розставання. Важливо не ізолювати дитину від того, що відбувається, оскільки вона є безпосереднім учасником розпаду сім’ї та має право знати це.

Також важливо пояснити дитині, що розлучення не вплине на вашу любов до неї. Ми часто шукаємо складні способи, але насправді дітям достатньо простих пояснень. Наприклад: «Ми з мамою розлучаємося, але ти маєш пам’ятати, що ми тебе любимо і завжди будемо для тебе батьками. Ти в нас на першому місці, й ніщо на це не вплине». Дитині буде достатньо цього запевнення. Але важливо, щоб це не були просто слова, бо якщо ви не стримаєте обіцянку, для дитини це означатиме зраду.

Ставтеся до емоцій дитини з розумінням
Батьки мають розуміти, що дитина може переживати їхнє розлучення будь-яким способом і реагувати різними емоціями. Дитина не повинна бути зручною. Не треба казати: «Маленький, нам зараз складно, тому веди себе добре». Дитина, як і ви, переживає розпад сім’ї, в неї теж горе, адже її світ змінюється: дві найближчі людини в її житті більше не живуть разом.

Діти можуть по-різному реагувати на розлучення батьків. У когось погіршується навчання або поведінка. Потрібно розуміти, що це відбувається не на зло батькам. У такий спосіб дитина намагається впоратися зі стресом.

Розлучення батьків означає для дитини, що одна з найдорожчих в її житті людина відділяється від сім’ї. З точки зору теорії прив’язаності це створює рану. Дитина може почати тестувати фігуру прив’язаності поганою поведінкою, поганим навчанням або вибриками. У такий спосіб дитина перевіряє: «Чи залишишся ти зі мною?, Чи можу я на тебе покластися?». Це складний період, і його треба витримати, щоб залишитися авторитетною фігурою прив’язаності для своєї дитини та зберегти її психічне здоров’я.

Завдання батьків – закласти додатковий рівень підтримки для дитини. Звісно, що розлучення – складний період в житті, але потрібно розуміти, що вам необхідно мати психоемоційний ресурс на дитину. Бо навіть підліток не зможе емоційно попіклуватися про себе.

Не втягуйте дитину в дорослий конфлікт
У вас можуть бути будь-які стосунки з партнером або партнеркою, але ні в якому разі не треба витягувати дитину в розв’язання дорослих стосунків. Не можна налаштовувати дитину проти мами або тата, використовувати дитину, як важіль упливу, маніпулювати нею. Кожного разу, коли ви пропонуєте дитині стати на чийсь бік, ви б’єте по її ментальному здоров’ю. Батькам важливо пам’ятати, що вони дорослі люди та партнери.

Якщо дитина стала свідком конфлікту, важливо надати їй підтримку. Вибачтесь перед нею, проговоріть її переживання. Це потрібно для того, щоб надати дитині ресурс для адаптації й емоційного метаболізму.

Позбавте дитину зайвих подробиць розставання
Важливо ділитися з дитиною інформацією, яку вона може осягнути за віком. Навіть у підлітковому віці свідомість і розвиток дитини не дорівнюють свідомості та розвитку дорослого. По-перше, в дитини не завершені всі фізіологічні процеси: лобна кора мозку не до кінця сформована. По-друге, не всі емоційні навички розвинені. Тому діти не можуть сприйняти деякі зрозумілі для дорослих речі.

Розповідаючи дитині всі подробиці та причини розлучення, ви можете травмувати її. Дитяче свідомість не зможе обійтися з цією інформацією. Коли дорослі так роблять, вони використовують дитину як емоційний контейнер. Дитина не розрахована на це, у цьому немає її згоди. Це психологічне насилля, яке може впливати на свідомість, когнітивні функції та соціальну адаптацію дитини.

Долучіть дитину до обговорень
Якщо батьки хочуть іти етичним шляхом, вони мають сісти та разом із дитиною обговорити всі важливі моменти. Наприклад, запитайте в дитини: «Що ти думаєш із приводу того, щоб жити з мамою (або татом)?» чи «Що ти думаєш із приводу того, що ми оформимо спільну опіку, ти будеш жити тиждень із мамою, тиждень – із татом?». Так ви дозволяєте дитині відреагувати на можливі варіанти та проявити свої емоції. В результаті ви маєте дійти до спільної згоди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н