Дитяче суперництво: Як мамі з татом подружити братиків і сестричок?

Adoption
Date
  • 1093 Переглядів
Рости одному в сім'ї - дуже скучно, а ось мати брата чи сестру - це весело, адже завжди є з ким погратися. І посваритися теж! Це у дорослому віці брати і сестри дружать і допомагають один одному, а ось в дитинстві часто сперечаються і навіть б'ються. Як зупинити це дитяче суперництво?

3920_13.jpg (62.21 Kb)


Для початку, потрібно з’ясувати, чому діти сваряться? Адже нам, дорослим, інколи здається, що ці сварки виникають абсолютно безпричинно, просто самі по собі.

Особливості темпераменту різних людей стають причинами суперечок не лише в дитячому, а й в дорослому віці. Якості характеру, риси, продиктовані темпераментом, визначають те, наскільки людям легко знайти спільну мову і досягнути взаєморозуміння. Також, існують певні вікові особливості, потреби, на які слід зважати, щоби уникнути непотрібних сварок. Наприклад, зовсім ще малюки найчастіше сперечаються, намагаючись відстояти щось своє (іграшку, територію, маму ;), не бажаючи ні з ким ділити цю власність. А школярики мають загострене відчуття справедливості, тому дуже ображаються, коли відчувають, що до молодшого братика чи сестрички більш лояльне ставлення, для нього більше уваги і турботи. Підлітки ж найперше прагнуть до визнання їхньої індивідуальності, бажають, аби з їхньою думкою рахувалися. Тож у дітей різного віку – свої бажання і особливі риси, які диктують і класичні сценарії сварок та суперечок.

Як бути батькам?
Сварки між дітьми ранять батьківське серце, звісно, залишатись осторонь не варто, але як допомогти своїм чадам налагодити стосунки? Щоразу втручатись і вирішувати суперечку на свій розсуд – м’яко кажучи не найкращий варіант. Діти мають вчитись вирішувати конфлікти самостійно, нехай навіть «неправильно» на ваш погляд. Втручатись дорослим варто у крайніх випадках, коли суперечка справді заходить в тупик. Звісно, дорослий швидко може залагодити сварку, але чи справді це допомога?

Як дітям навчитись вирішувати конфлікти, як налагоджувати комунікацію?
Ваше постійне втручання в дитячі суперечки може призвести до того, що чада надалі просто пасивно чекатимуть, що прийде мама (тато) і врятує ситуацію, не намагаючись залагодити сварку, а така модель поведінки (прийде ХТОСЬ і все вирішить) може залишитись на все життя. До того ж, в таких ситуація завжди існує ризик, що одна дитина буде вважати іншу «захищеною», а це може призвести до ще більшої образи й конфронтації. Адже дорослі, зазвичай, не надто вникають в суть дитячих суперечок, особливо, якщо вони виникають часто, природно – стають на захист молодшої, слабшої дитини. Якщо ж ви все-таки втручаєтесь, намагайтесь не брати на себе роль «судді», який все вирішує, а допоможіть дітям розібратись самостійно, просто наштовхуючи їх запитаннями на ті висновки, що допоможуть швидше вирішити конфліктну ситуацію. Втручаючись у дитячі суперечки, намагайтесь вирішувати їх разом з чадами, а не замість них.

Власний приклад – найкращий вчитель
Ну і вкотре хочеться поговорити про важливість того, щоби діти бачили ефективні моделі поведінки у власній сім’ї, а не лише чули їх в теорії зі слів старших. Бо ж часто буває: мама навчає дітей поводись по-одному, а вже за кілька хвилин демонструє зовсім іншу поведінку, спілкуючись, наприклад, з татом. Мабуть, ви й не раз самі спостерігали, що діти наслідують вас і це стосується не лише якихось побутових звичок чи манер, а й більш глобальних моментів – діти беруть від дорослих ключові моделі поведінки, які потім переносять у своє доросле життя. Хочете навчити дітей ефективно вирішувати конфлікти – продемонструйте їм цю майстерність в щоденному житті, замість довгих лекцій про те, як потрібно поводитись. Якщо у вашій сім’ї сварки вирішуються продуктивним способом, а не за допомогою агресії, - зростає ймовірність того, що ваші діти використовуватимуть подібну тактику під час вирішення проблем у взаєминах один з одним. Але коли діти бачать, що батьки постійно підвищують голос одне на одного чи на дітей, голосно сперечаються, гримають дверима й демонстративно показують свій негатив – вони, імовірно, наслідуватимуть ті ж звички.

Можливо дітям просто потрібно більше особистого простору?
Адже кожному інколи треба залишитись на одинці з собою. Так і дітям, які ростуть в одному домі, безперечно часом потрібно побути окремо один від одного. Спробуйте організувати час для кожного без брата або сестри чи окремі заняття, ігри для кожної дитини. І коли настане час для усамітненої гри однієї дитини, проведіть час з іншою. Бо часто причина спалаху чергової сварки – банальне бажання отримати увагу від мами і тата.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: дитина, діти, брати, сестри, дитяче суперництво


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настіль

    3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

    Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

    Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

    У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради

    Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

    Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

    У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

    Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути голо

    Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

    Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

    Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

    Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або прост

    Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

    Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

    Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

    Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто

    Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

    Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

    Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

    Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою п

    Секрети мирного діалогу з підлітком

    Школярі | 08:30, 11.02.2026

    Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

    Зовнішність, вік, навіть наявність серйозної роботи — ще не гарантія того, що перед вами емоційно зрілий партнер. Деякі чоловіки, попри свій статус, з

    Ознаки, що ваш чоловік — ще дитина

    Сімейні справи | 06:30, 11.02.2026

    Зовнішність, вік, навіть наявність серйозної роботи — ще не гарантія того, що перед вами емоційно зрілий партнер. Деякі чоловіки, попри свій статус, залишаються у психологічному віці підлітків. Вони можуть здаватися милими, безтурботними та «душею ко

    Коментарі до новини