Що робити, якщо малюку дали образливе прізвисько

Якщо ваш малюк вже активно спілкується з іншими дітками на гральному майданчику або ходить до садку, варто очікувати неприємностей із образливими прізвиськами (особливо якщо ім'я дитини римується із звиклими словами). Що ж робити батькам і як заспокоїти дитину? Повідомляє сайт Наша мама.

Часто діти обзиваються, не маючи наміру образити, і подібні дражнилки швидко забуваються. Але буває, що образливе прізвисько “прилипає“ до людини надовго (наприклад, до закінчення школи), і тоді батьки повинні підключитися і допомогти дитині впоратися зі своїми почуттями.

Необхідно вчити дитину правильно реагувати на обзивання. Очевидно, що неприємне прізвисько “прилипло“ з певною метою – образити і тим самим зробити людині боляче. При цьому ображатися – це саме нерозумне, що в такому разі можна зробити, так як кривдники швидко зрозуміють, що мета досягнута, і будуть продовжувати гнути свою лінію.

Батьки повинні постаратися пояснити дитині, що, відреагувавши на образу сльозами або образою, вона дарує кривдникам “важіль“, на який вони будуть тиснути при кожному зручному випадку.

Найважче і найефективніше – зовсім не показувати свої емоції і повністю ігнорувати глузування. Це не завжди під силу навіть дорослій людині, але дитина повинна заручитися вашою підтримкою та порадами, і їй вже буде простіше впоратися з непростою ситуацією.

Діти, які обзиваються, самостверджуються таким чином. Вони хочуть бути вищими не власними зусиллями, а за рахунок інших. Висновок – вони не вміють бути вищими “по-чесному“ і використовують тільки заборонені прийоми. А в цьому випадку краще не ображатися, а просто не звертати уваги.

Звичайно, 4-5 річному малюку такі поради можуть бути занадто важкі для розуміння, але навчити його не реагувати на подібні речі і просто проходити повз вже можна. Якщо ж його намагаються кликати, називаючи образливою кличкою, потрібно ігнорувати й далі, до тих пір, поки не покличуть по імені.

Дайте дитині чітку словесну формулу, якою він може користуватися: “Кого ти кличеш? Мене? Мене звати Іван. Коли я тобі знадоблюся – звертайся до мене по імені“.

Екстрені заходи
Якщо кривдники не залишають у спокої і докучають дитині день за днем, є сенс прорепетирувати вдома, як давати відсіч. Це буває особливо ефективно, коли дитина, яка довго мовчала, раптом починає відповідати. Її образ різко змінюється в очах невдалих товаришів, і обзивання швидко припиняються. На сайті Наша мама ви знайдете завжди цікаві та корисні новини для матусь та дітей.

Джерело: Ivona

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як делікатно вказати бабусі на кордони у вихованні вашої дитини?

Сімейні справи | 08:30, 16.06.2026

Поява онуків часто пробуджує у старшого покоління надмірне бажання керувати процесом виховання, що стає причиною сварок із молодими батьками.

Роль батька у період адаптації старшої дитини до появи другої

Тато | 06:30, 16.06.2026

Коли мама повністю занурена в догляд за новонародженим, саме батько стає головною опорою та гарантом безпеки для старшої дитини.

Регрес у поведінці старшої дитини: чому «дорослий» первісток знову просить пустушку?

Дитина | 01:20, 16.06.2026

Після появи в домі немовляти старша дитина раптово може почати пісятися в ліжко, просити суміш із пляшечки або розмовляти дитячим лепетом.

Пастка дитячих ревнощів: як запобігти суперництву між старшою та молодшою дитиною?

Дитина | 00:30, 16.06.2026

Поява немовляти неминуче зміщує фокус уваги батьків, що часто провокує у старшої дитини гострі напади ревнощів та образи.

Коли родина руйнується: як повідомити дитині про розлучення батьків?

Сімейні справи | 07:30, 14.06.2026

Розлучення батьків — це крах звичного світу для дитини, проте правильний підхід дорослих може мінімізувати психологічну травму.

Підлітковий бунт: як зберегти контакт з дитиною, яка раптово віддалилася?

Сімейні справи | 06:30, 14.06.2026

Перетворення вчорашнього слухняного малюка на колючого, замкненого та критичного підлітка — одне з найскладніших випробувань для батьківства.

Чому дитина стала тривожною?

Дитина | 08:30, 11.06.2026

Дитячі тривожні стани можуть виникати раптово й лякати не лише саму дитину, а й батьків. У такі моменти дорослі часто губляться і не знають, як правильно діяти. Психологиня Вікторія Сандуляк пояснила, чому головне – не намагатися "зупинити" стан, а б