Обов'язки по дому роблять дитину щасливою і відповідальною - психологія

Adoption
Date
  • 2378 Переглядів
Щасливі діти виконують свою частину роботи по дому із задоволенням. Про це розповіла блогер, автор книги "Як стати щасливим батьком" Кей Джей ДеллАнтонія.

6671_284-620x385.jpg (45.8 Kb)

Діти повинні мати домашні обов'язки і виконувати їх. Деякі батьки з цим не згодні. Дехто скаже, що "робота" дітей – це навчання, або що діти дуже завантажені в школі/на гуртках/секціях/курсах і не варто їх напружувати зайвий раз. Але більшість з нас вірить в домашні обов'язки, делегує їх дітям, вважає їх виконання важливим педагогічним моментом, але чому догляд за власною кімнатою для дітей тягар? Давайте розберемося, що насправді означає допомога по дому.

Наукові дослідження про те, як виконання домашньої роботи в дитинстві впливає на успішність в майбутньому, існують. Вони досить компактні і доводять те, що ми і так з вами знаємо. Лонгитюдне дослідження проводилося впродовж 25 років і показало, що передбачити успішність людини у віці 20-30 років можна по тому, як вона залучалась в допомогу по дому у віці 3-4 років. Ті, хто рано навчився розділяти відповідальність за чистоту в будинку, навчилися бути відповідальними за своє життя. Також щоденна рутина ведення домашнього господарства допомагає дітям розвинути сприйнятливість до потреб інших і, одночасно, відчувати себе потрібними родині, надійно до неї прив'язаними емоційно, а цей міцний зв'язок з родиною допомагає їм вистояти в стресові періоди, іншими словами – допомагає їм бути щасливими. Навіть якщо ця їхня допомога по дому зроблена не за вашими високими стандартами, вона допомагає і батькам бути щасливішим.

Незважаючи на ці викладки, більшість дітей по будинку роблять мало або зовсім нічого. У дослідженні, в якому брали участь 1000 дорослих американців, 75% респондентів заявили, що регулярна допомога по дому робить дітей "більш відповідальними", а 63% визнали, що такі обов'язки "дають дітям важливі уроки життя". І хоча 82% сказали, що в дитинстві мали домашні обов'язки, тільки 56% батьків зізналися, що їхні діти виконують певну роботу по дому регулярно.

Виходить, що ми усвідомлюємо важливість допомоги дітей по господарству, але коли дивимося на те, хто ж все таки миє посуд і витирає пил, то бачимо, що домогтися вкладу дітей в ці процеси дуже нелегко.

У 2001-2005 роках група дослідників з Центру вивчення життя американських родин при Каліфорнійському університеті Лос-Анджелеса відстежила 1540 годин в 32 сім'ях середнього класу, в яких двоє працюючих батьків і, як мінімум, двоє дітей. Виявилося, що левову частку домашньої роботи роблять батьки, а якщо у дітей щось не виходить – поспішають зробити за них. Діти в 22 родинах ігнорували або чинили опір проханню батьків допомогти по дому. У восьми родинах батьки взагалі нічого не просили дітей зробити в будинку. В останніх двох сім'ях діти дійсно істотно допомагали з домашніми справами.

Я особисто опитала 1050 батьків на предмет того, що їм подобається в справі виховання найменше. Найпоширеніша відповідь: підтримувати дисципліну, що включає і необхідність наполягати на виконанні дітьми домашніх обов'язків. Тобто ми дуже підтримуємо ідею про корисність домашніх обов'язків для дітей, але ми не дуже-то наполягаємо на тому, щоб вони ними займалися.

Дослідники з Каліфорнійського університету теж запитували батьків, які якості вони хотіли б виховати у дітей, і майже всі відповіли, що хотіли б виростити дбайливих, порядних людей, що це важливіше, ніж хороші оцінки або зоряна кар'єра. Але насправді більшість дітей отримують зовсім не той посил.

Річард Вайссбурд, психолог з Гарварду, опитав 10 тисяч студентів із 33 середніх і старших шкіл по всій країні: 80% дітей сказали, що ставлять своє власне щастя вище за турботу про інших. І більшість була переконана, що батьки згодні з такою установкою. Вайссбурд зазначає: "За нашими спостереженнями, кількість повторень установки на відмінне навчання і особисте благополуччя, яку батьки кажуть дітям, значно перевищує кількість нагадувань про те, що з потребами інших людей потрібно рахуватися".

Винесене сміття або помитий посуд здаються дрібницею, але ось вимагати цього від дитини – зовсім не дрібниця. Якщо ви просите старшокласника спочатку допомогти підтримувати порядок у всьому домі, а потім йти робити уроки, ви показуєте цінність його вкладу в життя родини.

Наша мета – не виростити дітей, яких можна прилаштувати до університетів "ліги плюща", а виховати дорослих, які можуть знайти баланс між роллю піклуватися про благополуччя родини і суспільства людини, і будь-якими особистими цілями. Домашні обов'язки вчать цьому балансу. Це не просто пилосос і ганчірка – це життєві навички.

Але, на жаль, списку лайфхаків "як переконати дітей з радістю братися за ваші доручення" у мене немає. Не тому, що послідовних кроків всього два: наполягати і ... ще раз наполягати, поки доручення не буде виконаним. Хоча є декілька порад.

Не приймайте відмовок. Не переживайте, якщо доведеться повторювати сказане знову і знову. Так, ви витратите більше часу на те, щоб переконати дитину зробити те, що ви просите, ніж на те, щоб зробити це самим, але це нормально. Домогтися того, щоб діти виконували роботу по дому із задоволенням – це зовсім окрема місія. Зараз головне – виконання.

Не застосовуйте матеріальну винагороду. Ви ж вчите дитину розділяти відповідальність за домівку, гроші тут ні до чого. Вам же ніхто не платить за те, що ви миєте тарілку, з якої їли.

Гарні новини – це те, що в родинах, які покладають на дітей домашні обов'язки, діти їх роблять. Є в передмістях 7-річки, які завантажують і розвантажують пральні машини, в Амазонії 5-річні діти допомагають збирати урожай папайї. У моєму будинку діти миють посуд, годують тварин, прибирають зі столу і викидають сміття. Так, я б не сказала, що вони весело наспівують при цьому, майже завжди їм потрібно нагадувати про обов'язки, результат їх роботи не дотягне до вашого ще кілька років, але діти здатні і будуть виконувати роботу, яку ви від них вимагаєте. І через 20 років вони можуть навіть подякувати вам за це.

Джерело: ukr.segodnya.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: психологія, стосунки, тато, мама, дитина, діти, прибирання, робота, освіта, відповідальність


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Дитяче хамство — це не просто невинна пустощі чи спроба привернути увагу. У багатьох випадках грубість і зухвала поведінка вказують на глибші проблеми

    Що робити батькам, якщо дитина забуває про повагу?

    Сімейні справи | 09:30, 18.09.2025

    Дитяче хамство — це не просто невинна пустощі чи спроба привернути увагу. У багатьох випадках грубість і зухвала поведінка вказують на глибші проблеми: дефіцит емоційного контакту, відсутність меж, нехтування прикладом дорослих. Батькам важливо не ли

    Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи

    Як виростити хлопчика чоловіком без присутності батька?

    Виховання | 06:20, 18.09.2025

    Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до

    Розпещеність дитини — не питання характеру, а наслідок стилю виховання. Психологи наголошують: розпещеність формується тоді, коли дитині не встановлюю

    Що робити батькам, якщо дитина поводиться так, ніби їй все можна?

    Дитина | 01:20, 18.09.2025

    Розпещеність дитини — не питання характеру, а наслідок стилю виховання. Психологи наголошують: розпещеність формується тоді, коли дитині не встановлюють чітких меж, надмірно поступаються її бажанням, або ж намагаються “відкупитися” подарунками заміст

    Коли маленька дитина б’є маму — це не свідчення жорстокості чи поганого виховання. Це сигнал: дитина ще не вміє інакше висловлювати свої сильні почутт

    Як навчити дитину висловлювати емоції без агресії?

    Дитина | 00:30, 18.09.2025

    Коли маленька дитина б’є маму — це не свідчення жорстокості чи поганого виховання. Це сигнал: дитина ще не вміє інакше висловлювати свої сильні почуття — розчарування, страх, гнів, втому. Важливо не ігнорувати такі ситуації, але й не карати суворо —

    Сон дитини — це час, коли її організм відпочиває, росте і відновлюється. Та іноді нічний спокій порушує незвичне явище — дитина скрегоче зубами. Для б

    Що може означати скрегіт зубами у дитини вночі?

    Дитина | 14:50, 17.09.2025

    Сон дитини — це час, коли її організм відпочиває, росте і відновлюється. Та іноді нічний спокій порушує незвичне явище — дитина скрегоче зубами. Для багатьох батьків це лякає або викликає занепокоєння. Чи справді варто турбуватись і що стоїть за цим

    Звільнення дитини від підгузків — важливий етап у її розвитку та водночас виклик для батьків. Щоб процес пройшов спокійно та без примусу, важливо дотр

    Як легко перейти від підгузків до горщика без стресу для дитини?

    Дошкільнята | 12:10, 17.09.2025

    Звільнення дитини від підгузків — важливий етап у її розвитку та водночас виклик для батьків. Щоб процес пройшов спокійно та без примусу, важливо дотримуватись природного ритму малюка й зважати на готовність, а не на вік.

    Діти з перших років життя уважно вбирають усе, що відбувається навколо. Вони ще не розуміють, що таке «тривожність», але чудово відчувають, коли мама

    Як батьківські страхи формують емоційний світ дитини?

    Сімейні справи | 11:20, 17.09.2025

    Діти з перших років життя уважно вбирають усе, що відбувається навколо. Вони ще не розуміють, що таке «тривожність», але чудово відчувають, коли мама чи тато постійно напружені, метушливі або стривожені. Батьківські хвилювання, навіть якщо вони не оз

    Коментарі до новини