Чи важливо просити пробачення у дитини?

Ми, дорослі, навіть внутрішньо розуміючи, що не праві, боїмося вибачитися перед власною дитиною. Якщо не праві, якщо помилилися, якщо зірвалися і образили - потрібно вибачитися. Давайте разом з "Нашою мамою" обговоримо це питання.

Якщо погортати спеціалізовану літературу, то можна дізнатися, що приблизно в 2-3 роки дітки здатні відчувати сором і якоюсь мірою усвідомлювати почуття провини . Саме в цьому віці у малюків з'являється необхідність, потреба виконувати все правильно, вони починають відчувати почуття власної гідності, а також відповідальність за свої вчинки.

В 4 роки дитина вчиться вибачатися за неправильні дії, в її словниковому запасі крім слова "вибач" з'являється пояснення до вибачення, тобто маля починає аналізувати свої вчинки, емоції, вчиться контролювати їх, а також озвучувати їх іншим людям.

Образа на батьків у дитини виникає найчастіше за нереалізовані, не виконані обіцянки. Парадокс, але малюки можуть пам'ятати такі обіцянки довгий час. Швидше за все, у цьому віці вони живуть у світі своїх почуттів, представляють нас дорослими-суперменами. Уявіть, що відчувають діти, коли ми не виконуємо своїх обіцянок (зовсім не важливо, з якої причини) і не пояснюємо дитинці, не вибачаємося...

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бити чи не бити: психологія тілесних покарань

Наша безвідповідальність, коротка пам'ять на обіцянки можуть призвести до того, що ми, самі того не підозрюючи, будемо руйнувати довіру дитини до нас. І може наступити такий момент, коли дитина просто перестане вірити нашому слову, ми перестанемо бути для неї авторитетом. Щоб цього не сталося, потрібно навчитися говорити з дитиною, вибачатися за свої вчинки, в яких ми неправі стосовно дитини.

Якщо ви щиро, від усієї душі, попросите у дитини вибачення за свою неправоту - вона, звичайно ж, простить вас. Більше того, це зблизить вас на емоційному рівні. Але не забудьте подякувати їй за розуміння. Дуже важливо, щоб ви разом винесли урок із ситуації для того, щоб більше не здійснювати подібних помилок.

Діти - це ті люди, від яких ми хочемо набагато більше, ніж від самих себе. Покладаючи на них свої надії, ми мріємо і плануємо їх майбутнє. Ми - батьки, відповідаємо за своїх дітей, за те, хто з них виросте, якими вони будуть у майбутньому. І вже точно ніхто з нас не прагне виростити несамостійну і затюкану людину.

Діти - це наше дзеркало і в наших силах зробити так, щоб наше відображення було краще нас самих!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н