Всі новини про: дитина і батьки

Ми почали ставити занадто багато запитань дитині і дивуємося, чому вона не хоче нічого нам розповідати. Дошкільнята вдають, що не чують, ігнорують, відповідають односкладно, а у підлітків мамині «чому і як» викликають роздратування, бо розцінюються не як турбота, а як контроль і тиск, що їм зовсім не потрібно. Чому за звичними, на перший погляд, словами криється зовсім інший зміст? І як дитина розшифровує послання дорослих, психолог пояснює конкретні приклади.

Краще і не знати, хто такі токсичні люди, проте більшість з нас з ними стикаються чи не кожен день. Ці особистості своїми словами здатні буквально "отруїти" душу. Напевно, найгірша ситуація, коли у людини були токсичні батьки. У такому разі людина з самого дитинства могла бути "напхана" неправильними установками. Видання HackSpirit назвало згубні слова з боку батьків, які могли почути діти. Ми вирішили вибрати для вас головні з них.

У дитинстві ми часто даємо собі обіцянку не говорити батьківськими фразами, коли станемо дорослими. Але найчастіше ми забуваємо про це. Хоча психологи сходяться на думці про те, що словом можна поранити дитину досить сильно. Ми зібрали фрази, від яких фахівці рекомендують відмовитись.

Батькам хочеться, щоб дитина ділилася своїми радощами і проблемами, хочеться знати коло її спілкування і відчувати її душу. Особливо в складному підлітковому віці. Однак часто буває так, що на тлі, здавалося б, тісної дружби з батьками у дитини зникає шанобливе ставлення до них, і дружба переходить в панібратське ставлення, а це зовсім не те, до чого прагнули тата-мами. Чому так відбувається і в чому небезпека панібратських взаємин батьків і дітей? Про це розповіла житомирська психологиня Наталя Сідорьонок

Стосунки з дитиною не надто складаються? Бракує взаєморозуміння та поваги? Часто виникають конфлікти? Психологиня дала поради, як покращити стосунки з дитиною.

Сварок між батьками практично не уникнути, але при цьому часто виникає ситуація, що татові чи мамі хочеться виговоритися і «мішенню» для таких розмов стає саме дитина, яка перебуває поруч.

Психологи стверджують, що безпечна прихильність дитини до батьків допомагає їй уникнути депресії і тривожності. Виявляючи емпатію, ви формуєте у неї таку прихильність до вас. Емпатія включає в себе чотири компоненти.

Не всім і не завжди вдається одразу налагодити довірчі стосунки з дитиною. Часто батькам для цього потрібно докладати чимало зусиль. Сьогодні ми поговоримо про те, як стати дитині другом.

Дуже важливо слідкувати за тим, що ви говорите дитині. Іноді, сказані вами слова під час злості чи втоми, можуть назавжди осісти в серці дитини і навіть призвести до психологічної травми.

Багато батьків народжують дітей лише тому, щоб отримати фінансову допомогу. Це дуже прикро і сумно. А потім поводяться з дітьми, як з прислугою, адже "ти маєш бути вдячним мені за те, що я дала(в) тобі життя!" Ну і на старості чекають, що діти будуть їх обслуговувати і дбати про них. Але запитайте себе: "Чому, власне, дитина вам щось винна?" Вона на світ не просилася! Зачати її - було вашим рішенням. Народити її - було ваше рішення! Лише ви несете за нього відповідальність. Не перекладайте її на плечі дітей.

Часто батьки роблять у вихованні дітей такі помилки, а потім скаржаться на погану поведінку свого чада.

Життя - складна штука і, на жаль, не рідко доводиться розлучатися з тими, з ким ми раніше уявляли, як зістаримося і помремо в один день. Кажуть, що від любові до ненависті - один крок і ось, коли любові вже не залишилося і двоє людей прийняли рішення розлучитися, варто подбати про фізичне і моральне здоров'я ваших дітей, аби вони не постраждали через те, що мама з татом тепер не разом. І якщо дитина залишається з матір'ю, і мама не дає батькові спілкуватися з дитиною (хоча він нічого протизаконного не вчиняв), він має повне право добиватися зустрічей з чадом за допомогою суду.