
Незважаючи на твердження про те, що дитинство кожного з нас є унікальним, ми можемо зробити цілком точні і надійні висновки щодо того, який ефект воно чинить на все наше подальше життя. Ці висновки допомагають зрозуміти, як дитинство сформувало вашу особистість і шаблони поведінки.
1. Невміння довіряти
Для розвитку вміння довіряти на індивідуальному рівні необхідне стабільне позитивне оточення. Саме тому вкрай важливо, щоб дітей оточували хоча б відносно впевнені та врівноважені люди. Істерики, крики і часта зміна обстановки негативно впливають на розвиток почуття довіри. Діти повинні відчувати себе в безпеці і отримувати позитивне емоційне підживлення від рідних та близьких.
Якщо у наших дітей не буде стабільного і сприятливого емоційного оточення (в першу чергу в сім’ї), то ймовірно, їм буде складно довіряти іншим. А це, в свою чергу, гарантує труднощі в особистих стосунках.
2. Низький емоційний інтелект
Діти навчаються інтерпретувати емоції в основному через слова і жести. І те, і інше відіграє важливу роль в розвитку дитини. Слова і жести допомагають висловлювати свої почуття, контролювати страх, розуміти негативні емоції і виробляти стійкість до емоційного тиску.
Без здатності коректно інтерпретувати свій емоційний стан, дитина може повноцінно не розвинути важливу для життя якість – емоційний інтелект.
3. Сильний страх за помилки
У дітей, що виростають у байдужому до них оточенні, існують серйозні проблеми з розвитком почуття власної гідності. При цьому, мотивувальне і любляче оточення сприяють розвитку витривалості і впевненості в собі.
Дитина, яку недолюбили в дитинстві, напевно, буде відчувати брак впевненості в собі, коли виросте. Як правило, це проявляється у вигляді надмірної боязливості зробити помилку. Багато успішних людей виявляються нездатними до реалізації свого повного потенціалу лише «завдяки» тому, що в дитинстві отримували недостатньо батьківської любові і турботи. Вони просто бояться, що у них нічого не вдасться.
4. Схильність до токсичних особистих стосунків
Дорослішання людського мозку проходить в основному через асоціації та розпізнання образів. У психології та когнітивній нейробіології останнє визначається, як «когнітивний процес, що зіставляє інформацію, отриману із зовнішнього світу з інформацією, отриманою з пам’яті».
Що стосується особистих стосунків – дитина, яка страждала від нестачі любові, коли виросте, буде прагнути до того, що для неї звично, тобто, до токсичних людей.
5. Відчуття небезпеки та прив‘язаності
Практично будь-який фахівець, що працює у сфері психіатрії, погодиться, що позитивне оточення за межами сім’ї здатне компенсувати негативну атмосферу в сім’ї.
Однак у реальному житті все набагато складніше.
Адже якщо дитина не може довіритися людям, які допомогли їй з’явитися на світ і які повинні відповідати за її безпеку, як вона змусить себе довіряти взагалі комусь?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: недолюблена дитина, психологія, щастя

Цікаво також:
Новини по темі

Заборони для батьків, які хочуть побудувати довірчі стосунки з дитиною
Сімейні справи | 12:10, 29.06.2025

Запитання, які допоможуть дізнатися, що дитина думає про маму
Психологія | 10:30, 29.06.2025

Науковці назвали вік, коли люди почуваються найщасливішими
Психологія | 06:20, 29.06.2025

Які фрази мріє почути кожен чоловік від коханої жінки?
Тато | 01:30, 29.06.2025

Як частина обличчя визначає, чи подобаєтеся ви іншій людині?
Психологія | 00:30, 29.06.2025

Як припинити суперництво між дітьми в сім'ї?
Сімейні справи | 14:50, 28.06.2025

Памятка для батьків: що діти хочуть сказати нам?
Сімейні справи | 11:20, 28.06.2025