Помилки у вихованні в дуже дбайливих батьків

Adoption

Date: 10:00, 18.05.2021 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

819 Переглядів

З кількістю турботи, хороших порад і любові теж не можна перестаратись. Далі представлені дев'ять поширених помилок дбайливих батьків, прочитайте їх, і ви, можливо, знайдете відповідь на своє запитання.

9014_13.jpg (25.23 Kb)

1. Розповідати своїй дитині про все

Пояснення устрою світу є одним з найважливіших батьківських завдань. Однак є такі речі, про які діти зовсім не хочуть знати. Ви розповідаєте малюку, куди поділись динозаври, що на роботі у вас був поганий день і у вас болить голова… Але дитина не повинна чути, що батько не любить свою тещу (в очах дитини бабуся є дуже важливою та улюбленою), що батьки свою сусідку між собою називають «Її Величність Ліда» (одного разу дитина може вжити це прізвисько в її присутності). Також вашого малюка можуть налякати розмови про чуже нещастя, хвороби. Якщо виникає запитання про смерть, не відповідайте з подробицями. Люди потрапляють на небо або залишаються в нашій пам'яті – підберіть відповідь у відповідності до індивідуальної чутливості вашої дитини.

2. Суворо дотримуватися схеми у харчуванні

Годувати краще за все з розумом, але при цьому беручи до уваги рекомендації фахівців. Різні довідкові матеріали, а також схеми харчування – це цінна допомога для батьків. Але не кожна дитина може з'їсти стільки, скільки від неї вимагає книжкова норма. Не кожна досягає такої ваги, яку показують відповідні віку центилі (центильні таблиці). Якщо ви вже вкотре хвилюєтеся, що ваша дитина не хоче їсти капусту, але із задоволенням їсть інші зелені овочі, на деякий час викресліть її з меню. У вас теж є страви і продукти, які вам не дуже подобаються, – ваша дитина має право мати власну думку про те, що їй пропонується на обід. Звісно, фаст-фуду, газованим напоям з великою кількістю цукру та іншій нездоровій їжі в маленькому віці ми кажемо рішуче «ні».

3. Намагатися, щоб дитина нічого не пропустила

Чергова лялька, кубики, іграшковий телефон, справжня клітка, планшет... – ви намагаєтеся задовольняти всі прохання дитини? У вас цього не було, хай буде в неї. Однак потреби малюків постійно зростають. Тим часом не сучасні ґаджети, а саме старі добрі іграшки найкраще впливають на розвиток. Причому незалежно від того, стара іграшка чи нова, діти охоче грають тоді, коли до їхніх веселощів приєднуються батьки. Гра з татом на килимі може запросто виграти конкуренцію навіть із Play Station. Надлишок іграшок не принесе такої радості, яку здатний подарувати той час, який батьки присвячують прогулянкам, читанню книг або просто витівкам.

4. Робити ставку на невідповідний віку розвиток дитини

Трирічний малюк, який знає літери, – це, безумовно, привід для батьківської гордості. Однак для дитини в дошкільному віці краще добре справлятися з малюванням, ліпленням із пластиліну або нанизуванням намистин на шнурок (в якості введення у вивчення шнурування взуття), думати над своєю поведінкою та покращувати її, якщо необхідно. Ці навички допоможуть досягти успіху у школі, в якій і так рано чи пізно всі діти оволодівають навичками читання.

5. Прикидатися, що батько (або мати) знає все

Для дитини ви є Майстром, бо ходите й не падаєте, їздите на велосипеді, керуєте автомобілем, берете гарячу кружку й не обпалюєте пальці. Тому вам не треба турбуватись, коли ваша дитина зловить вас на тому, що ви чогось не знаєте, наприклад, звідки береться блискавка або скільки кілометрів від Землі до Місяця. Просто це можливість показати своїй дитині, як вирішити подібну проблему – разом заглянути в Інтернет або переглянути відповідну сторінку в енциклопедії.

6. Віддавати іншим іграшки, з яких дитина «виросла»

Важливо віддавати тільки ті іграшки, які дитина погодиться віддати сама. Діти надають велике значення своїй власності й мають право мати улюблені іграшки, навіть ті, які, на вашу думку, більше підходять для зовсім маленьких дітей. Не примушуйте дитину віддавати комусь свої дитячі книжечки, якщо вони для неї коштовні. Учіть дитину бачити потреби інших людей. Хваліть, коли вона пригощає когось шоколадкою, коли дарує бабусі 8 березня листівку-сердечко або з нагоди власного дня народження готує для запрошених гостей невеликі подарунки. Тому що це відмінний спосіб відчути, що дарувати – це теж дуже приємно.

7. Допомагати дитині в усьому

Часто допомагати означає виручати. А це найпростіший спосіб навчити дитину безпорадності. Ви хочете їй допомогти? Допоможіть отримати впевненість у собі, усвідомити те, що дитина може самостійно справлятися з багатьма речами, навіть якщо це важко, і вам не доведеться кілька разів повертатись до одного і того самого. Звісно, не варто кидати дитину напризволяще. Найкраще підходить метод маленьких кроків: спочатку навчіть малюка одягати шорти, а коли дитина буде справлятися з цим, навчіть її, як одягти сорочку. І якщо вона це вже вміє, не виручайте її, якщо, на вашу думку, вона забарилась і возиться вже дуже довго. Терпляче чекайте та хваліть її за старання. Якомога частіше обмежуйте допомогу, будучи поруч, і заохочуйте самостійність. Якщо ви хочете, щоб у дитини був порядок у кімнаті, винагороджуйте будь-яку поведінку, яка до цього призводить, а не тільки кінцевий результат.

8. Стежити за тим, щоб дитина була завжди чистою

Щасливі діти – це брудні діти, у цьому відношенні нічого не змінюється вже багато-багато років. Якщо ви хочете, щоб малюк зосередився на грі, а не на тому, щоби стежити, чи не засипався в його рукав пісок, то не звертайте увагу на те, як він виглядає. Коли він грає у м'яч, не сваріть, що він впав на коліна, – подивіться, як, виходячи зі стадіону, виглядають професійні футболісти. Забудьте про гасла «Обережно – забруднишся», «Як ти виглядаєш?», «Що ти із собою зробив?». Брудний костюмчик – це лише доказ того, що малюк відмінно пограв і повеселився.

9. Не застосовувати жодних покарань

Стояти в кутку на колінах на горосі, отримувати по сідничках, не кажучи вже про інші більш жорсткі методи виховання – усе це в минулому. Існує інше мудре покарання. Таке, яке змусить замислитись над поведінкою. Замість того щоб казати дитині: «Ти штовхаєш друга, тому ми повертаємось додому», «Ти кидаєш кубиками в телевізор, тому не будеш дивитись мультики», варто чітко визначити, у чому причина покарання: «Ніхто не повинен штовхатися, штовхання приносить біль», «Телевізор може зіпсуватись, якщо ти потрапиш в нього своїм твердим кубиком». На думку психологів, найкраще покарання полягає в позбавленні дитини привілею чи нагороди. Завдяки цьому малюк легше запам'ятає, що і чому він зробив неправильно, а в майбутньому (не обов'язково відразу) почне уникати подібних помилок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: