За що діти люблять своїх батьків?

Adoption

Date: 00:30, 18.10.2024 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

283 Переглядів

Відомо багато чого, за що підлітки своїм батькам дорікають, чому дратуються, на що зляться, за що ненавидять. І цілком зрозуміло, чому батьки, дивлячись на уїдливу, похмуру, свою дитину, що постійно огризається, зі смутком думають, що втратили її любов безповоротно. Стосунки батьків із підростаючими дітьми у розпал пубертату завжди непрості. Підлітки люблять своїх батьків! Просто дещо витончено, законспіровано та тихо… Тож поговоримо, за що ж.

6834_0.jpg (26.99 Kb)

За щирість та людяність
Найпоширеніша скарга у підлітків: «вони мені говорять одне, а самі роблять інше – отже, брешуть». До того ж охолола маска «Батька», на думку тінейджерів, зовсім не має в своєму розпорядженні щирих задушевних розмов, до яких так апелюють батьки («Він мені нічого не говорить!», «Вона днями безперервно мовчить – нічого не розповідає!»). А ще це нашаровується на одночасне розширення світогляду дітей та розуміння того, що «не все так, як мені говорили», «світ жорстокий, а не прекрасний – мені збрехали», «є зрада та обман». У своїй категоричності підлітки починають бути підозрілими, потайливими і озлобленими, бо тепер доводиться покладатися тільки на себе і відкривати світ заново, тому що «всі брешуть» і нікому довіряти не можна. І коли в цьому повному недомовках і несподіванок світі з’являється людина, яка щиро говорить про свої почуття, про свої болі та страхи, для тінейджерів це як ковток свіжого повітря, коли можна розслабитися хоч ненадовго і не думати про те, що треба бути напоготові.

За вміння бути щасливими
Підлітки приносять чимало клопоту, а іноді й страждань. Але саме страждаючими та нещасними своїх батьків бачити вони ніяк не хочуть. Якщо коріння чахне, то дерево не проросте міцним і здоровим? Вміння бути щасливими людьми (і навіть, але не на першому місці — батьками) – дар, що передається у спадок. Це означає, що, будучи щасливими, нам легше ощасливити і наших дітей, легше прищепити їм оптимістичний погляд на життя, витягти з «сумки». Коли я запитую підлітків, що вони хотіли б побажати своїм батькам, вони в один голос стверджують: зайнятися собою. І це не так про «не чіпай мене і не лізь у моє життя», як «налагодь своє життя і відчувай щастя від нього!». Ось вам і доказ витонченості підліткової любові: зізнатися в ній так, щоб явно не було видно зізнання. Простежте, щоб у вашому житті були не тільки діти, а й хобі, друзі, подорожі, релакс та справи для душі. Тоді ваш підліток зітхне з полегшенням і піде влаштовувати своє життя, а не «рятувати» матір та батька своєю присутністю чи добрими оцінками.

Звичайно, це не означає, що треба веселитися, навіть якщо дитина сумує. Здорова частка співчуття та підтримки у складних ситуаціях – це те, за що підлітки будуть вам вдячні. Про це є наступний пункт.

За розуміння
Скільки б разів ви не попереджали про небезпеку і не вчили, як чинити правильно, підліток все одно зробить по-своєму і напевно помилиться. Іноді нам так складно спостерігати за тим, як бурхливий потік подій несе нашу дитину до невідворотної прірви розчарувань, розпачу, втрат та болю, і найприродніше — кинутися рятувати, поки ще можна. Іронія полягає в тому, що врятований так і не зрозуміє, від чого його врятували і, ймовірно, навіть виллє на вас всю накопичену злість за зірваний вояж. Спостерігати зі стійкістю і терпимістю за фатальним потоком, а потім опинитися поряд у момент падіння, допомагати зализувати рани та розділити горе – ось нелегка доля батьків, яку підлітки називають «розумінням». І не здумайте сказати «адже я тобі говорив(а)». Падати боляче, неприємно і прикро, у момент падіння уроки засвоюються із нищівною чіткістю, тому додатково вчити не варто. А ось що варто – поспівчувати та погорювати разом. Бути в моменти слабкості, але потім про цю слабкість не нагадувати і не чекати подяки за свою допомогу. Це мовчазний договір, невимовний секрет, який спільною, прожитою колись реальністю, просто залишиться між вами. Тоді, по закінченні років, дорослий юнак зможе сам сказати: «Мама мала рацію». І скаже це із любов’ю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: