За що діти люблять своїх батьків?

Відомо багато чого, за що підлітки своїм батькам дорікають, чому дратуються, на що зляться, за що ненавидять. І цілком зрозуміло, чому батьки, дивлячись на уїдливу, похмуру, свою дитину, що постійно огризається, зі смутком думають, що втратили її любов безповоротно. Стосунки батьків із підростаючими дітьми у розпал пубертату завжди непрості. Підлітки люблять своїх батьків! Просто дещо витончено, законспіровано та тихо… Тож поговоримо, за що ж.

За щирість та людяність
Найпоширеніша скарга у підлітків: «вони мені говорять одне, а самі роблять інше – отже, брешуть». До того ж охолола маска «Батька», на думку тінейджерів, зовсім не має в своєму розпорядженні щирих задушевних розмов, до яких так апелюють батьки («Він мені нічого не говорить!», «Вона днями безперервно мовчить – нічого не розповідає!»). А ще це нашаровується на одночасне розширення світогляду дітей та розуміння того, що «не все так, як мені говорили», «світ жорстокий, а не прекрасний – мені збрехали», «є зрада та обман». У своїй категоричності підлітки починають бути підозрілими, потайливими і озлобленими, бо тепер доводиться покладатися тільки на себе і відкривати світ заново, тому що «всі брешуть» і нікому довіряти не можна. І коли в цьому повному недомовках і несподіванок світі з’являється людина, яка щиро говорить про свої почуття, про свої болі та страхи, для тінейджерів це як ковток свіжого повітря, коли можна розслабитися хоч ненадовго і не думати про те, що треба бути напоготові.

За вміння бути щасливими
Підлітки приносять чимало клопоту, а іноді й страждань. Але саме страждаючими та нещасними своїх батьків бачити вони ніяк не хочуть. Якщо коріння чахне, то дерево не проросте міцним і здоровим? Вміння бути щасливими людьми (і навіть, але не на першому місці — батьками) – дар, що передається у спадок. Це означає, що, будучи щасливими, нам легше ощасливити і наших дітей, легше прищепити їм оптимістичний погляд на життя, витягти з «сумки». Коли я запитую підлітків, що вони хотіли б побажати своїм батькам, вони в один голос стверджують: зайнятися собою. І це не так про «не чіпай мене і не лізь у моє життя», як «налагодь своє життя і відчувай щастя від нього!». Ось вам і доказ витонченості підліткової любові: зізнатися в ній так, щоб явно не було видно зізнання. Простежте, щоб у вашому житті були не тільки діти, а й хобі, друзі, подорожі, релакс та справи для душі. Тоді ваш підліток зітхне з полегшенням і піде влаштовувати своє життя, а не «рятувати» матір та батька своєю присутністю чи добрими оцінками.

Звичайно, це не означає, що треба веселитися, навіть якщо дитина сумує. Здорова частка співчуття та підтримки у складних ситуаціях – це те, за що підлітки будуть вам вдячні. Про це є наступний пункт.

За розуміння
Скільки б разів ви не попереджали про небезпеку і не вчили, як чинити правильно, підліток все одно зробить по-своєму і напевно помилиться. Іноді нам так складно спостерігати за тим, як бурхливий потік подій несе нашу дитину до невідворотної прірви розчарувань, розпачу, втрат та болю, і найприродніше — кинутися рятувати, поки ще можна. Іронія полягає в тому, що врятований так і не зрозуміє, від чого його врятували і, ймовірно, навіть виллє на вас всю накопичену злість за зірваний вояж. Спостерігати зі стійкістю і терпимістю за фатальним потоком, а потім опинитися поряд у момент падіння, допомагати зализувати рани та розділити горе – ось нелегка доля батьків, яку підлітки називають «розумінням». І не здумайте сказати «адже я тобі говорив(а)». Падати боляче, неприємно і прикро, у момент падіння уроки засвоюються із нищівною чіткістю, тому додатково вчити не варто. А ось що варто – поспівчувати та погорювати разом. Бути в моменти слабкості, але потім про цю слабкість не нагадувати і не чекати подяки за свою допомогу. Це мовчазний договір, невимовний секрет, який спільною, прожитою колись реальністю, просто залишиться між вами. Тоді, по закінченні років, дорослий юнак зможе сам сказати: «Мама мала рацію». І скаже це із любов’ю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Батьки, обережно, - синдром опіки

Сімейні справи | 23:30, 10.11.2025

Наші малюки – сенс всього життя, і ми готові віддати їм абсолютно все та навіть більше, аби вони завжди були здоровими й щасливими. Чи може бути любові та турботи занадто багато? Виявляється може, і зветься це – гіперопіка. Що це за стан, та які насл

Що робити татам у післяпологовий період?

Тато | 07:30, 10.11.2025

Ось і настав той момент, коли ваша пара перетворилася на справжню родину з трьох або більше людей. Це надзвичайно важливий період для всіх її членів — для мами, тата та дітей. І якщо у жінок процес адаптації багато в чому корегується фізіологією, інс

Що робити батькам з закоханим підлітком?

Сімейні справи | 06:30, 10.11.2025

Деяким дорослим з висоти прожитих років перше кохання видається чимось несерйозним і тимчасовим. Імовірно, воно закінчиться так само раптово, як і почалося. Але це не дає права батькам висміювати почуття власної дитини або зовсім не зважати на цей фа

Як налагодити стосунки дитини з вітчимом?

Дитина | 00:30, 10.11.2025

Коли дитинка ще зовсім маленька і нічого не розуміє, у жінки, що будує нові відносини, може утворитись цілком логічне питання: чи варто розповідати малюку про те, що тато не рідний. Звичайно, набагато легше у такій ситуації залишити усе як є, і нехай

5 міфів про батьківство, які давно треба забути

Сімейні справи | 23:30, 09.11.2025

Народження дитини — приємна і важлива подія в житті будь-якого подружжя. Але разом із радощами на пару очікують труднощі. Спочатку це важкий період адаптації до нового ритму, налагодження побуту, задоволення потреб малюка, а потім безліч питань, як с

Як мамі побороти почуття провини?

Мама | 08:30, 09.11.2025

Почуття провини — це чи не найперша емоція, яка з’являється у мами з появою дитини. Так, звичайно, поруч з вами будуть любов, ніжність і захоплення маленьким чудом, але наразі тиск суспільства настільки сильний, що мама, навіть не усвідомлюючи, почин

10 золотих правил хорошого тата

Тато | 06:30, 09.11.2025

Щоб стати справді хорошим татом, мало бути ним лише формально. Статистика шокує: в середньому батько витрачає на виховання дитини приблизно 5 хвилин на день! Решта часу відведена на вирішення побутових питань. Чомусь тато, хоч і є важливою частиною р