Емоційний стан жінки під час вагітності

Adoption

Date: 22:20, 08.01.2014 | Категорія: Вагітність та пологи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

10668 Переглядів

При вагітності у жінки змінюється психіка, її ставлення до оточуючих, вагітна по-особливому реагує на зовнішні і внутрішні подразники. Психіка вагітної жінки заповнена своїми власними відчуттями, вона впливає на функцію нейрогуморальної системи, нейротрофічний метаболізм, а також на синтез ферментів і інші біохімічні показники. Значною мірою змінюється реактивність всього організму жінки, включаючи і психічну форму.

Криза першої вагітності на суб'єктивному рівні може супроводжуватися негативними емоційними станами. У їх число входять дратівливість, емоційна нестійкість, особлива чутливість до стресогенних факторів, неясність життєвої перспективи, відчуття самотності. Зіткнувшись з цією кризою, нерідко жінка намагається не помічати, як змінилося її життєва ситуація, хоча при цьому може відчувати себе нещасною, відчувати депресію і розчарування. Повна відсутність негативних емоцій, безтурботне переживання вагітності може бути симптомом відмови від зусиль з подолання кризи. Жінки, які ігнорували труднощі, перебільшуючи позитивні почуття під час вагітності, згодом не вірили в себе як в матір, у них погіршилися подружні відносини, важче протікали пологи, вони більш негативно ставилися до годівлі грудьми, їхні діти були гірше розвинуті, ніж інші.

На першому етапі найчастіше випробовується афект усвідомлення себе вагітною. У рамках цього симптому, як правило, виявляється наступна відмінність: чим вище у вагітної жінки соціальний та інтелектуальний рівень, чим більш вона незалежна і професійно успішна, тим більше питань про сенс дітонародження буде поставлено нею перед собою, тим важче їй буде наважитися стати матір'ю.

Наступним етапом розвитку синдрому вагітності є рефлексивне прийняття нового власного образу: "Я - в положенні". Цей етап характеризується визнанням фізіологічних змін у своєму організмі. Реальні біологічні та нейроендокринні зміни, що супроводжують вагітність, можуть робити глибокий психологічний вплив на очікують матерів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ-7 життєвих кредо

Ці зміни носять інтенсивний характер на початку вагітності, і потрібен якийсь час для адаптації до них, ймовірно, що емоційні переживання жінки протягом першого стресу, характеризується такими проявами, як нудота, блювання, запаморочення, головний біль і порушення апетиту.

Особливої уваги заслуговує симптом емоційної лабільності, який, в тій чи іншій мірі властивий для всього періоду вагітності. Під цим симптомом мається на увазі емоційна дезадаптивність, яка проявляється у коливаннях фону настрою. У деяких жінок зростає пасивність і з'являється відчуття вищої задоволеності і насолоди. У інших в цей час настає легка депресія і посилюється фізична активність, можливо, тому що вагітна намагається заперечувати нове відчуття власної пасивності. Коливання настрої можуть виражатися в різному ступені внутрішньої напруги: у відчуттях нудьги, в повільності, у зростаючому невдоволенні собою, в вербалізованих почуттях пригніченості.

Тому всім, хто знаходиться поряд з вагітною, варто розуміти, що її поведінка - не просто поганий характер, а результат впливу різних гормонів, варто лояльніше до неї ставитися і підтримувати її, адже вагітною вона буде не все життя, а лише 9 місяців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: