Чому дитина обманює?

Adoption

Date: 19:00, 22.10.2013 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

3905 Переглядів

Нерідко у дитячої брехні є чітка мета, вона відповідає психологічним потребам дитини. Інтерпретуючи світ, діти вчаться розуміти його закономірності та нюанси. Змінюючи реальність, вони несвідомо захищають себе від конфліктів і тривожних ситуацій. Однак батьків має насторожити, якщо брехня увійшла у звичку.

Дитина може казати неправду, щоб звернути на себе увагу дорослих. Ми постійно зайняті, мало часу проводимо з дітьми, зате негайно реагуємо на їхні негативні вчинки. Дитина, яка сказала неправду, стане об’єктом уваги батьків на весь вечір. Ви не припускаєте, що вона, можливо, тільки цього й хотіла – щоб її нарешті помітили.

Діти у віці від 5 до 6 років починають розвивати вже чіткіше уявлення про різницю між фантазією і реальністю, і у меншій мірі наполягають на реальному існуванні того, що вони придумали. Приблизно в цьому віці дитина починає усвідомлювати, що певна поведінка може не сподобатися батькам, дитина вже починає переживати почуття провини за вчинки. У такому віці, передусім, дитина може обдурити для того, щоб уникнути покарання і несхвалення, або з метою притягнути до себе увагу оточуючих.

До 7-8 років більшість дітей обманюють, щоб не робити того, що не подобається (приміром, коли дитина не любить викидати сміття або прибирати). У цьому віці діти також можуть швидко схоплювати таке поняття, як ввічлива соціальна брехня (приміром, діти можуть прикинутися, що їм подобаються шкарпетки, які зв'язала їх бабуся, тоді як насправді вони їх терпіти не можуть). Брехня в цьому віці також може бути розцінена, як крик про допомогу (приміром, якщо у дітей велике навантаження в школі, брехня може розглядатися, як спроба ухилитися від нього).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Критика: як реагувати?

Як боротись?

В першу чергу, батьки повинні вчити дитину бути чесною. У деяких сім'ях батьки самі сприяють тому, щоб діти навчилися обманювати (приміром, коли вони просять дитину відповісти по телефону і сказати, що батьків немає).

Якщо Ви раптом виявили, що дитина збрехала вам, не варто тут же кричати на дитину. У таких випадках немає нічого кращого, ніж спокійна і розсудлива розмова без підвищених тонів. Адже, якщо на дитину почати кричати, то, швидше за все, можна добитися протилежного: чадо ще більше почне обманювати, аби тільки уникнути вашого осуду і покарання. У разі обману, не робіть вигляд, що ви повірили, а спокійно поясніть, що ваша дитина вигадує і це очевидно.

Говоріть з дитиною як з дорослою людиною. Спробуйте знайти вірне рішення, дайте ділову пораду. Зробіть так, щоб дитина переконалась у вашій щирості. Допоможіть дитині побачити в вас не тільки суворих вихователів, але й друзів, які дійсно зацікавлені в тому, щоб ситуація вирішилася в її користь.

Для того, щоб досягти позитивного результату, потрібно дуже багато терпіння, часу і сил. Пам'ятайте, що якщо дитина побачить у вас знову строгих і прискіпливих вихователів, то все повернеться на свої місця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: