Виховуємо дитячий егоїзм: поради психолога

Напевно кожен спостерігав хоча б раз таку ситуацію: мама гуляє на вулиці з маленькою дитиною. Малятко відчайдушно вередує, закочує істерику, майже валяється на землі. Не хоче йти туди, куди треба мамі. Мама спокійно умовляє, пояснює важливість походу саме у те місце, куди їй (мамі) треба. А дитина вже розійшлася на повну силу. Зрештою, мама вмовляє своє маленьке чадо: «Ми підемо туди, а я тобі куплю твою улюблену ляльку/машинку/іграшку/солодощі». Дитя миттю встає з землі та зі спокійною душею йде з мамою!

Що це, спитаєте ви? А це - яскравий приклад маніпуляції батьками. Або ще, наприклад: мама розповідає, що дозволяє своїй дитині все, що вона захоче, але при цьому дивується, чому ж чадо не бажає її слухатися. Вам знайомі такі ситуації? У такому разі - знайомтеся, перед вами маленький егоїст. Іншими словами – маніпулятор.

Зрозуміло, ми всі хочемо виростити своїх дітей добрими, чуйними, з повагою до батьків і взагалі дорослих. Ще ми хочемо, щоб наші діти могли ладнати з однолітками і завжди вміли знаходити спільну мову з іншими людьми. Але бажаючи цього, ми зазвичай забуваємо, що таку людину треба виховувати вже якнайшвидше, а не постійно відкладаючи на потім процес виховання, бо чадо замале. І вже до 3 - 4 років життя малюків, ми стикаємося з прикладами, описаними вище.

Подібна поведінка дитина не вигадує сама, вона бере приклад з когось із близьких чи дорослих. Згадайте, що ми самі іноді починаємо маніпулювати дітьми. Ти з'їси цю кашу, а я тобі дозволю подивитися мультики. Дитина з'їдає запропоноване, а потім вимагає обіцяне. Коли ми вмовляємо свого малюка піти до садка, обіцяємо йому золоті гори. І раніше прийти, і іграшку купити, і гидкою кашею не годувати. А врешті-решт? Мама, закатована після роботи, вертається до саду, забувши всі обіцянки дані вранці, а малюк вимагає виконання обіцяного. Мама починає злитися і навіть може покарати. І знову дитина винна.

Начебто це зазвичай і не страшно. Але це так, лише за умови, якщо мама пояснює причину забудькуватості, якщо дитина бачить приклад батьків, коли вони виконують свої обіцянки. Але якщо ваша дитина вже егоїст, то вам буде непереливки.

Егоїстичні риси характеру виявляються у дитини тоді, коли її капризи та забаганки виконуються беззаперечно. Коли ми оточуємо малюка гіперопікою, не даючи йому самостійності. Перші спроби маніпулювати людьми у дитини виглядають мило та безневинно. Пізніше все гіршає.

Маніпуляції, яких найчастіше вдаються діти

Вмираючий лебідь. Він завжди погано почувається. Завжди пересувається ледве-ледь. Може провалятися в ліжку цілий день, змусивши вас виконувати всі його обов'язки по дому. Якщо дитина побачила результативність своєї поведінки, вона продовжуватиме так чинити. Така поведінка притаманна розумним і дуже хитрим дітям.

Диктатор. Така дитина йде напролом. Тисне, і домагається свого впертістю, тупотом ніг, істериками та непослухом. Це виглядає негарно. І ви, аби припинити подібну поведінку, готові виконати всі вимоги вашого диктатора.

Тиран. Така дитина найчастіше застосовує насильство. Вона буде битися, обзиватися, плюватися, штовхатися і сваритися. Найчастіше такі діти люблять зброю та чітко розуміють, що застосування сили, залякування та ненависті дають можливість маніпулювати людьми.

Відмінник. Така дитина сприйматиме всіх (і дітей, і дорослих) виключно як конкурентів. Для неї пріоритетом є перемагати завжди та скрізь. Але коли у всіх інших сферах (школа, гуртки і так далі) усіх подолає або ж навпаки, не зможе перемогти, дитина переключиться на сім'ю. І вже вдома долатиме нові «висоти». Постійний стрес викликають ті, хто добре вчиться, має спортивні досягнення, всі, хто здатний її «обігнати».

Що ж робити?

За такої поведінки не можна йти на поводу у своїх чад. Саме з таких дітей виростають егоїсти! Вони не зважатимуть на чужу думку і будуть упертими людьми.

Якщо ваш малюк вже навчився вами маніпулювати, то продовжуватиме це робити і в дорослому житті. Він всіляко ставитиме оточуючих людей у скрутні становища. Внаслідок такого агресивного маніпулювання оточуючі люди втрачають можливість контролювати ситуацію. І як результат, почуваються ущемленими.

• Дитину треба виховувати відповідно до віку. Показувати і прищепивати поняття «добре» і «погано». Навчитися говорити вчасно «ні». Якщо ви щось не дозволяєте дитині, то аргументуйте свою відмову. Але, в той же час, не треба абсолютно все забороняти вашому малюкові. Якщо у вас є час, бажання або гроші, купіть іграшку, про яку малюк давно мріяв.

• Якщо покупка заповітної ляльки або машинки неможлива, спокійно поясніть, чому ви не зможете купити іграшку або повести на платний захід. Нехай дитина змалку навчитися розуміти матеріальну цінність речей.

• Не відмовляйте вашій дитині в бажанні допомогти вам. Навіть якщо від допомоги буде більше втрат. Нехай дитина зрозуміє, як це не просто, підтримувати чистоту в будинку.

• Не забувайте завжди хвалити та заохочувати вашу дитину за виконану роботу.

• Добре, якщо у вас вдома з'явиться домашній улюбленець. Навчіть малюка азам догляду за твариною. Закріпіть за дитиною обов'язок стежити за вихованцем.

• Позначте межі дозволеного та чітко дотримуйтесь цих рамок.

• Не забувайте і не лінуйтеся обдаровувати дитину саме позитивними емоціями. Малюк життєво потребує тактильного відчуття вашої любові. Цілуйте дитину, обіймайте, шкодуйте.

• Запишіть до якоїсь секції. Це подарує дитині нове хобі, друзів, навчить систематичності та обов'язковості у виконанні завдань.

• Навіть якщо ви незадоволені поведінкою або вчинком дитини, постарайтеся поговорити з нею спокійним тоном. Тим самим показуючи, що ви її любите, але вам не подобається її вчинок.

Нехай ваша дитина згадує своє дитинство, як найщасливіший період у його житті. Даруйте свою любов і ласку, станьте мудрим наставником та ангелом-охоронцем.

Якщо ж ви просто потуратимете вимогам вашого маленького маніпулятора, це не замінить йому вашу батьківську турботу, тільки розбалує. Збережіть поняття "сюрприз" для вашого малюка. Сюрприз повинен залишатися сюрпризом, а не буденною покупкою. Виховання духовних якостей та самостійності – головна цінність, яку можуть подарувати батьки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Ходунці для немовлят: чи дійсно вони потрібні?

Дитина | 01:20, 18.01.2026

Одним із популярних подарунків на народження, хрестини чи інші свята часто стають дитячі ходунці. На перший погляд здається, що це ідеальний варіант: малюк рухається, вивчає простір, а батьки можуть на кілька хвилин перепочити. Але чи дійсно ходунці

7 найпоширеніших нездорових наративів для дітей

Дитина | 00:30, 18.01.2026

Уявіть, що у кожного з нас від дитинства в голові лунає певна історія про себе: «Я добрий і сильний» чи навпаки — «Я завжди винен», «Мене не можна любити». Ці внутрішні наративи формуються дуже рано — до 7 років — і часто залишаються з нами на все жи

Як реагувати, коли коли ваша дитина-підліток починає займатися сексом?

Виховання | 19:30, 17.01.2026

Говорити про сексуальність підлітків — складно. Це одна з тем, яка часто викликає паніку, страх і цілий спектр емоцій у батьків. Та чи справді все настільки страшно, як здається?

Дитина не тримає сечу під час сміху: чому?

Дитина | 18:28, 17.01.2026

Сміхова інконтиненція — це ненавмисне сечовипускання під час сміху, яке не супроводжується іншими порушеннями функцій сечової системи. Найчастіше така проблема виявляється у дітей віком 5–10 років, переважно у дівчат, хоча хлопчики також можуть бути

Навіщо вводити у прикорм дитини алергени і як це правильно робити?

Дитяче харчування | 08:30, 17.01.2026

Педіатриня Вікторія Хоменко наголошує, що правильне та поступове введення алергенів допоможе сформувати у малюка толерантність і знизити ризик розвитку харчової алергії у майбутньому.

Як запобігти розвитку алергії у дитини?

Алергія | 07:30, 17.01.2026

Педіатриня Вікторія Хоменко поділилася порадами, як правильно діяти майбутнім мамам, батькам немовлят і сім’ям, де є діти з групи ризику.

Діагностика пневмонії у дітей: що краще робити — УЗД чи рентген?

Хвороби | 06:30, 17.01.2026

Для батьків це завжди тривожний діагноз: підвищена температура, кашель, часте дихання та зміни за прослуховування легень змушують негайно звертатися до лікаря. Але яким методом краще підтвердити діагноз — ультразвуковим дослідженням чи рентгеном.