Як перестати заїдати стрес?

Насправді заїдання стресу – це не слабка воля, а цілком собі нормальна біологічна реакція організму. Будь-яка негативна емоція чи переживання посилюють вироблення глюкокортикоїдних гормонів (найвідоміший з них – так званий гормон стресу кортизол). Ті, своєю чергою, посилають у мозок сигнал про мобілізацію енергетичних ресурсів. Через це й підвищується апетит. Адже головне джерело енергії для нас – це їжа.

З погляду психології також усе пояснюється просто. Випробовуючи стрес, ми підсвідомо шукаємо можливість себе винагородити чи втішити. Тому порада «замінити перекушування присіданнями», незважаючи на правильний посил, працює дуже погано. Яка тут нагорода, якщо треба ще й напружитись. І до речі, саме у пошуках «розради» ми найчастіше вибираємо не корисне яблуко. Щоб відчути себе краще, організм вимагає те, що свідомо вважається шкідливим. Гостра, солона, жирна, солодка - підходить будь-яка їжа з яскраво вираженим смаком. Причому чим шкідливіше, тим краще. Спрацьовує механізм самовиправдання: "я ж не просто так, а тому що мені погано".

Проте вже за кілька годин, вгамувавши свої глюкокортикоїди, людина починає відчувати каяття. І привід для цього є. Після стресу у нашому організмі підвищується рівень інсуліну. А це означає, що з'їдена «винагорода» осідає на животі і перетворюється на черевний жир. Чим більше такого жиру, тим вище у найближчій перспективі ризик метаболічних та серцево-судинних захворювань. Тобто, незважаючи на всі біологічні та психологічні виправдання, звичку заїдати стрес треба брати під контроль.

Тяга до шкідливих продуктів у періоди стресу можна пояснити біологічно і фізіологічно. Організму потрібно мобілізувати енергію, а це найшвидше зробити за допомогою вуглеводів. Тому в тривозі добре «заходять» чіпси, шоколадки, булочки та бургери, тістечка та торти. Як би не кричав ваш мозок про те, що він не хоче яблуко, а хоче еклер зі згущеним молоком, постарайтеся плавно змістити звичку в бік корисніших продуктів. Заїдайте стрес фруктами та овочами (вони піднімають настрій та покращують мікрофлору кишечника), білковою їжею (вона швидко насичує та надовго залишає почуття ситості) або пожуйте м'ятну жуйку (запах м'яти знижує апетит, а жування створить відчуття, що ви перекусили).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Науковці пояснили, чому в дитинстві нам здавалось, що день довший, а час йде повільніше

Психологія | 22:30, 08.12.2025

Професорка з Ірландії Тереза Маккормак пояснює, що діти сприймають час через емоції, а не – лінійність подій. У дітей окремо від сприйняття тривалості розвивається здатність оцінювати швидкоплинність часу.

Чому важливо хвалити підлітків?

Школярі | 21:30, 08.12.2025

Науковці запевняють, що соціальні зв’язки та стосунки, сформовані в ранньому підлітковому віці, відіграють вирішальну роль у формуванні психічного та фізичного здоров’я у майбутньому.

45 уроків, які змінили мільйони життів

Психологія | 19:30, 05.12.2025

Цей текст став культовим у всьому світі. Його перепощували сотні разів, перекладали десятками мов і цитували навіть ті, хто ніколи не чув імені його авторки.

Відчуваєш тривогу? Холодний компрес допоможе заспокоїтись за лічені секунди

Здоров'я | 06:30, 05.12.2025

Нове дослідження підтверджує: стимуляція блукаючого нерва (vagus nerve) за допомогою холоду — ефективний спосіб миттєво зменшити симптоми тривожності.

Які хвороби в старості чекають на любителів солодкого?

Хвороби | 00:30, 03.12.2025

Дослідження проведене співробітниками Університету Альберти. В ході наукової роботи експерти встановили, що цукор призводить до підвищеного ризику розвитку запальних процесів в кишечнику і стимулює розвиток хвороботворних мікробів.

Чому плакати корисно для здоров'я?

Здоров'я | 20:30, 02.12.2025

Японські вчені визнали плач безпечною альтернативою медичним препаратам, призначеним для боротьби з депресією. З його допомогою організм людини, знижує нервову напругу після сварок. Під час ридань зменшується частота пульсу, настає розслаблення і вир

У якому віці людина відчуває себе найбільш нещасною?

Психологія | 19:30, 02.12.2025

Британський вчений з Дартмутського коледжу Девід Бланчфлауер переконує, що "вік страждань" настає у 47,2 роки – час, коли людина почувається найбільш нещасливою у житті і матеріальне благополуччя на це не впливає.