Вчені: Мозок використовує сигнали тіла, щоб регулювати страх

Страх необхідний для виживання, але його необхідно добре регулювати, щоб уникнути шкідливої поведінки, як-от панічних атак або надмірного ризику. Зараз вчені продемонстрували на мишах, що мозок покладається на зворотний зв’язок тіла, щоб регулювати страх. Острівкова кора головного мозку сильно реагує на подразники, що сигналізують про небезпеку. Однак, коли тіло завмирає у відповідь на страх, серцебиття сповільнюється, що призводить до ослаблення активності острівної кори. Обробка цих протилежних сигналів допомагає інсулярній корі головного мозку підтримувати страх у рівновазі. Таким чином, реакції організму активно використовуються для регулювання емоцій і є набагато більшими, ніж пасивні емоційні реакції.

Зазвичай ми відчуваємо страх як надзвичайно неприємний. Тим не менш, ця емоція виконує важливу функцію: вона заважає нам брати участь у занадто ризикованій поведінці. Однак це працює лише в тому випадку, якщо страх зберігається в межах здорового діапазону. Занадто інтенсивний страх може серйозно погіршити наше повсякденне життя, як у випадку тривожних розладів або панічних атак. Отже, як страх утримати в рівновазі? Здається очевидним, що тілесні сигнали можуть відігравати вирішальну роль, оскільки страх викликає помітні зміни в нашому тілі: серце б’ється швидше або дихання стає поверхневим. Однак, як саме мозок обробляє цю інформацію, щоб остаточно регулювати такі емоції, як страх, досі майже невідомо.

Вчені з дослідницької групи Надін Гоголли тепер отримали важливе нове уявлення про вплив взаємодії тіла та мозку на регуляцію емоцій. Вони зосередилися на інсулярній корі, області мозку, яка обробляє як позитивні, так і негативні емоції. Крім того, вона отримує інформацію від тіла, наприклад від серця або легенів. Дослідники відтворили мишам тон і поєднали його з неприємним подразником. Через деякий час миші почали боятися цього тону, який виражався через «завмирання» — типову поведінку страху, яку поділяють люди та багато інших видів. Коли тон більше не поєднувався з неприємним подразником, миші поступово навчилися більше його не боятися.

Щоб дослідити роль інсулярної кори головного мозку в регуляції страху, вчені дезактивували інсулярну кору головного мозку під час цього «відучення від страху». «Результат став для нас справжнім сюрпризом», — каже Олександра Кляйн, перший автор дослідження. «Ми спостерігали велику різницю в поведінці мишей, залежно від того, наскільки вони були налякані на початку. Дуже боязливі миші відучувалися від страху повільніше, ніж миші з нормальною активністю острівної кори головного мозку, тоді як менш лякливі миші розучувалися набагато швидше». Результати показали, що острівна кора підтримує рівень страху в певному діапазоні. У дуже лякливих тварин він допомагає відучити пам’ять про страх.

Щоб дізнатися більше про основні процеси, дослідники вивчали активність інсулярної кори у мишей з різними рівнями страху. У менш лякливих мишей активність інсулярної кори збільшилася, як тільки вони піддалися впливу звуку, що викликає страх. Навпаки, страшні тварини демонстрували зниження активності острівної кори, коли чули звук. Вражаюче те, що Олександра Кляйн помітила, що як тільки миша демонструвала викликану страхом поведінку завмирання, її серцевий ритм зменшувався, а також активність інсулярної кори головного мозку. Лякливі миші завмирали значно частіше і довше, коли чули сигнал, що могло пояснити спостережувану дезактивацію їх острівцевої кори.

Зворотній зв'язок з тілом

Щоб перевірити зв'язок між частотою серцевих скорочень і активністю острівної кори, вчені втрутилися в потік інформації між тілом і мозком через блукаючий нерв. Цікаво, що при порушенні обміну між серцем і мозком активність інсулярної кори залишалася стабільною і не знижувалася під час заморожування. Таким чином, дослідження демонструє, що інсулярна кора потребує зворотного зв’язку від тіла, щоб підтримувати страх на належному рівні. Крім того, це надає докази того, що тілесні зміни, які відбуваються під час заморожування, є важливою частиною регуляції емоцій і що заморожування є набагато більшим, ніж пасивна емоційна реакція.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Пари, які сплять разом голими, - щасливіші у шлюбі

Сімейні справи | 01:20, 29.04.2026

Спільний сон, зокрема голяка, дійсно може позитивно впливати на стосунки, але твердження, що це єдиний шлях до щастя, не є абсолютним. Дослідження показують, що сон у ліжку з партнером часто покращує якість відпочинку, створює відчуття безпеки та бли

Бажання лінуватися разом із вашим партнером є ознакою здорових стосунків

Сімейні справи | 00:30, 29.04.2026

Психологи зазначають: одним із найсильніших показників здорових стосунків є здатність просто бути разом і нічого не робити.

Пари, які жартують один з одного, схильні бути більш щасливими - дослідження

Сімейні справи | 08:30, 28.04.2026

Дані, опубліковані в Journal of Research in Personality, а також дослідження, проведені вченими з University of Kansas, показують - гумор всередині пари напряму пов’язаний з вищим рівнем задоволеності стосунками і емоційної близькості, особливо коли

Витрачання грошей на свою кохану покращує здоров'я чоловіків і продовжує їм життя

Сімейні справи | 01:20, 28.04.2026

Це звучить несподівано, але дослідження показують - справа не в самих грошах, а в тому, як це впливає на нервову систему і внутрішній стан.

Які пари найчастіше розлучаються?

Сімейні справи | 06:30, 26.04.2026

Науковці визначили критерії, через які у майбутньому у пари можуть виникнути проблеми, що спричинять розлучення.

Вчені дослідили, від якого сексу люди втрачають здоровий глузд

Секс | 00:30, 23.04.2026

Від жорсткого сексу та БДСМ тупіють.

5 секретів від психолога, як отримати користь зі стресу

Психологія | 08:30, 19.04.2026

Професор університету Вірджинії, який також є автором книги The Mind-Body Mood Solution Джеффрі Россмен поділився секретами, як обдурити стрес і використовувати його собі на благо.