Математика відносин або правило ідеальної пари

При всьому багатстві вибору (нас уже понад сім мільярдів на цій планеті) знайти свою половинку вдається не всім. Кількість спроб варіюється від нуля до нескінченності, а відносини створюються і розпадаються з запаморочливою швидкістю.

«Бабусині» формули типу «слухай своє серце», «має проскочити іскра», «любов – це хімія», «від долі не втечеш», звичайно, ніхто не скасовував. І все ж таки ... Життя одне, час летить стрімко. Хотілося б чіткіших алгоритмів, рецептів, правил. Як розпізнати свою людину серед багатьох інших? Як знайти саме того, з ким складеться ідеальна пара?

«Мама» соціоніки Аушра Аугустинавічуте говорила: «Людині потрібне не «ах, кохання», а такі форми симпатії люблячого, які є прийнятними та переконливими, задовольняють психіку». Іншими словами, у кожного з нас є своя ідеальна пара, людина, яка захистить наші слабкі місця та якій потрібні сильні сторони нашої особистості. Комусь ми обов'язково знадобимося такими, які ми є.

Відносини повного психологічного доповнення найбільш оптимальні для партнерства. Такого партнерства, в якому кожен отримує саме те, що йому потрібно. Це найзручніші стосунки, і в них майже не потрібно пристосовуватися один до одного, кожен залишається самим собою.
Поділ обов'язків у таких відносинах відбувається природним чином, і кожен у парі виконує ту роль, яка для нього є природнішою, отримуючи можливість займатися посильною для себе справою. У таких парах конфлікти рідкісні, вихід із них легко і безболісно. Партнери підходять один одному як дві половинки одного цілого.

Весь парадокс у тому, що, зустрівши таку людину, її не відразу можна виділити серед інших людей. Це відбувається через відсутність внутрішньої напруги, через те, що взаєморозуміння виникає одразу. Така людина здається простою і зрозумілою. А отже – нецікавою. Така позиція часто властива екстравертам. Інтроверт подумає: він такий класний ... дуже хороший для мене. Я навряд чи зможу сподобатися йому.

Як «розглянути» і не пройти повз свій дуал (так у соціоніці називається найбільш підходящий для вас психологічний тип)?

Спочатку згадайте: хто такі логіки, етики, сенсорики, інтуїти; раціонали-ірраціонали; екстраверти-інтроверти.

Почнемо із відчуттів. Під час спілкування з дуалом спочатку, швидше за все, ви не відчуєте особливого комфорту. Все якось буденно і особливих емоцій не викликає. Дуал сприймається як природна частина вашого життя. І тому нічого не означає. Розуміння того, наскільки ця людина потрібна і важлива, приходить тільки після розлучення з нею. Ось тоді виникають і гострі переживання, і усвідомлення того, що присутність цієї людини заспокоювала, даючи почуття захищеності.

Не пропустити свою половинку дозволить освоєння та використання правила ідеальної пари, що базується на визначенні дуальності соціонічних психотипів. Для його застосування спочатку необхідно визначити свій психотип.

Правило ідеальної пари включає одночасне виконання 3-х принципів.

Принцип 1. У екстраверта Дуал завжди інтроверт. Інтроверт – екстраверт. Погодьтеся, для виживання ця необхідна умова.

Принцип 2. У раціонала Дуал завжди раціонал. У ірраціонала – ірраціонал. Взагалі, раціональність/ірраціональність – «непримиренна» шкала нашої психіки. Підлаштуватись раціоналу під ірраціонала вкрай складно.

Принцип 3. Логіки (раціональні за визначенням) завжди дуальні етики. Сенсорики (ірраціональні за визначенням) завжди дуальні інтуїтам. І навпаки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато