Любов батька важливіша

Дослідники з Університету Коннектикуту переконані, що любов батька грає важливу роль у формуванні особистості дитини.

Психологи зробили аналіз, як на людині позначається недолік батьківської уваги. Статистика дослідження враховувала дані більш ніж 10 тис. осіб, різних за статтю та етнічною приналежністю.

Інтуїтивно кожен розуміє, що дитина, покинута батьками, може вирости невпевненою у собі, ворожою і навіть агресивною по відношенню до інших. Такий характер залишиться у людини до кінця його днів, що, природно, ускладнить життя в соціумі.

Виявляється, на фізичний та емоційний біль, що виникає через батьківську байдужість, реагують одні й ті ж ділянки мозку. Емоційний біль можна придушити, він може тліти роками, і наслідки цього майже непоправні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чоловіки хочуть дітей більше, ніж жінки

Коли ж психологи спробували оцінити, хто з батьків важливіше, виявилося, що брак батьківської любові дитина переживає важче, ніж материнську неувагу. До такого висновку прийшли автори більш ніж 500 робіт; слід знову нагадати, що ні стать, ні культурні відмінності на такий перекіс у бік батьківської любові не впливали. В перекладі на практичну, сімейну мову це означає, що батько не повинен захоплюватися "чоловічими" методами виховання, тобто строгістю, суворістю, небагатослівністю і т. п., якщо, звичайно, він не хоче перетворити дитину в морального виродка.

Що ж до причин того, чому батьківська любов виявляється для дитини важливіше, то психологи вказують тут на соціальний статус батьків. Чоловік вважається главою сім’ї, його положення більш статусне, престижне, він володіє більшим авторитетом – це загальна риса безлічі культур і народів. Дитина розуміє важливість особистості батька, і батьківська любов стає більш бажаною, як любов більш могутнього і сильного.

Однак, поки що такі висновки - не більше, ніж гіпотеза, яка вимагає підтвердження – наприклад, у дослідженні культур, де і суспільне, і внутрішньосімейне становище жінки не нижче, ніж у чоловіка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому дитячий мозок тягнеться до солодкого?

Дитяче харчування | 21:30, 24.01.2026

Діти ростуть швидко, їхній організм постійно потребує енергії. Солодке є найпростішим і найшвидшим джерелом глюкози, тому мозок інстинктивно сприймає солодкий смак як «корисний» і безпечний.

Чому вірус грипу стає особливо небезпечним для дитячого організму?

Хвороби | 23:30, 23.01.2026

Дитячий організм значно вразливіший до грипу, ніж дорослий. Це не перебільшення: вірус може спричинити серйозні ускладнення, які розвиваються швидко та інколи непомітно для батьків.

Чому підлітки насправді ведуть себе агресивно?

Дитина | 22:30, 23.01.2026

У підлітковому віці агресія часто стає способом заявити про себе або захистити власні межі. Різкі слова, протестні дії чи замкненість нерідко є реакцією на внутрішні переживання, які складно пояснити словами.

Про вплив фізичних покарань на розвиток дитини

Розвиток дитини | 21:30, 23.01.2026

Коли дитину карають фізично, вона не засвоює, чому її поведінка була неправильною. Вона засвоює інше: дорослий може завдати болю. Це створює модель уникнення, а не усвідомленої поведінки. Дитина буде коритися через страх, а не через розуміння наслідк

Коли новонароджений починає агукати і що це означає?

Немовля | 23:30, 22.01.2026

Агукання — це перші усвідомлені звуки, які видає немовля у відповідь на голоси, емоції та контакт з дорослими. Зазвичай це поєднання голосних і м’яких приголосних на кшталт «а», «у», «гу», «агу». Це не випадкові звуки, а важливий етап мовленнєвого ро

Про дружбу батьків з дітьми: де межа?

Сімейні справи | 22:30, 22.01.2026

Багато батьків хочуть бути для дитини максимально близькими: щоб вона довіряла, ділилася переживаннями та не боялася говорити правду. Саме звідси й з’являється ідея «бути другом». Але дружба і батьківство — не тотожні ролі, і змішування їх без усвідо

5 порад від психологів, як батькам краще зрозуміти дитину

Сімейні справи | 21:30, 22.01.2026

Психологи наголошують: ефективне батьківство не зводиться до контролю чи постійних заборон. Воно будується на довірі, уважності та щирому контакті з дитиною.