Як зробити підлітковий вік менш екстремальним? Поради батькам

Adoption

Date: 09:00, 26.02.2022 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

3531 Переглядів

Кажуть, до підліткового віку своєї дитини неможливо підготуватися — одного разу він просто настане, і нам доведеться виживати в нових умовах під акомпанемент дверей, що хлопають, і очей, що постійно закочуються.

8222_py.jpg (23.29 Kb)

Діти перетворюються на підлітків не раптово — на те, якими вони будуть у свої 13-15 років, багато в чому впливає їхній попередній досвід і ті навички, здібності та риси характеру, які ви встигли в них розвинути за цей час. «Коли ви проводите час зі своєю дворічкою, ви закладаєте базу для розвитку, яка проявить себе років через десять – коли дитині буде 12, або навіть пізніше – коли буде 22», – каже професор Інституту дитячого розвитку при Університеті Міннесоти Стефані Карлсон.

Експерти рекомендують виховувати у дітях певні якості та вміння вже сьогодні, щоб вони (і ви!) зіткнулися з меншою кількістю труднощів у підлітковому віці. Ось що вони рекомендують робити.

Вибудуйте ієрархію правил
Маленькі діти здебільшого переконані в тому, що маму та тату треба слухатися (навіть якщо не хочеться) — це важливо для їхнього виживання. Однак завдання підлітків полягає в тому, щоб здобути незалежність від батьків, а тому їм властиво піддавати погляди батьків сумніву і навіть заперечувати деякі з них. У цьому немає нічого поганого, проте при цьому у вас повинні залишатися якісь обов'язкові речі, які не обговорюються та допомагають підліткам триматись у певних рамках.

Поки ваші діти ще маленькі, поясніть їм, що правила щодо здоров'я та безпеки не підлягають обговоренню. Тоддлер повинен сидіти в автокріслі, коли їде машиною, мити руки і отримувати щеплення. А ось інші питання цілком можна обговорити.

Повірте - вони вас чують

Ідея того, що опинившись у дитячому колективі підліток відразу забуде про всю вкладену в нього батьківську мудрість і почне тупо слідувати за натовпом однолітків, не зовсім коректна, хоча й поширена. «Найбільше на світі підлітки потребують хоча б одного дорослого, який вірить у них безумовно, але й багато чого від них очікує», — стверджує педіатр та директор Центру комунікації між підлітками та батьками Кеннет Гінзбург. — «Вони нас слухають, і їм важливим є те, що ми думаємо і говоримо».

Дітям цікаво заводити нових друзів та досліджувати світ за межами батьківського будинку, але це не означає, що вони замінять вас на когось. Якщо хтось із однокласників вашої дочки каже: «Ми не граємо з дівчатами», скажіть їй, що ви вважаєте, що грати всім разом набагато веселіше. Коли ваша дочка виросте, вона сама розбереться, чия думка для неї важливіша. І якщо протягом усього цього часу ви показували їй, що вірите в неї, і висували високі вимоги, можете бути впевнені, що ваша думка виявиться вгорі цього рейтингу.

Навчіть їх справлятися зі стресом

Те, як ми зараз взаємодіємо з тоддлерами, допоможе їм чинити опір стресові в майбутньому. Професор психології Крістін Басс провела довгострокове дослідження, в рамках якого вона поміщала двохрічок у незвичні ситуації — наприклад, показувала їм шоу маріонеток чи радіокерованого павука. Ті діти, яких лякало те, що відбувалося, виявилися більш тривожними і в підлітковому віці. Якщо ваша дитина плаче на лялькових виставах, вам передбачувано хочеться забрати її зі стресової ситуації. Однак Басс стверджує, що так батьки тільки посилюють дитячу тривожність. Натомість вона рекомендує заспокоїти дитину, взяти її за руку і повернутися назад у ситуацію, яка її налякала, зі словами: «Ти впораєшся».

Підтримуйте позитивний погляд на життя

Підлітки часто здаються занадто драматичними, сприймаючи будь-яку дрібницю як кінець світу. Але діти, які з ранніх років вміють думати на перспективу, не так легко ламаються перед труднощами. Сьюзан МакКартан з Арізони, мати двох дочок, почала грати з ними в «краще-гірше», коли дівчатка були зовсім маленькими. У грі їм щодня пропонувалося згадати та описати найкращий та найгірший момент свого дня. Зараз їм 16 і 18 років, і МакКартан вважає, що саме ця вправа допомогла їм навчитися відкрито говорити про свої розчарування та помічати позитивні моменти.

Будьте терплячі

Нейронні зв'язки тоддлерів виникають з разючою швидкістю, проте доктор Карлсон зазначає, що у дітей швидкість, з якою сигнал проходить цими нейронами, вкрай мала порівняно з дорослими. Якщо ви хочете розвинути у своїх дітях почуття автономності, яке надзвичайно стане у нагоді їм у підлітковому віці, важливо дати їм рухатися з комфортною швидкістю, навіть якщо вам вона здається дуже повільною. "Прийміть той факт, що тоддлерам треба дуже багато часу для того, щоб обробити інформацію, і не підганяйте їх", - радить вона. Так, ви хочете якнайшвидше сісти в машину, але вашому тоддлеру важливо взутися самому. Дайте йому це зробити, навіть якщо це займе втричі довше, ніж у вас.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: