Чи нормально перестати реагувати на повітряні тривоги?

З початку повномасштабної війни росії проти України, ми чуємо сирену майже щодня. Інколи, кілька разів на день Але що, якщо людина перестає відчувати страх і не реагує більше на звук сирени. Чи це нормально? Пояснює лікарка-психіатр, Наталя Підкалюк.

"Нервова система людини має вроджений механізм – нейроцепцію. Це ніби датчик, який ідентифікує, що відбувається навколо. За його допомогою ми поступово вивчаємо, чого маємо остерігатися. Наприклад, які змії отруйні та який звук небезпечний", – говорить Наталя Підкалюк.

Від 24 лютого ми чуємо сирену і в нас виникає страх, паніка, переляк та інші тривожні емоції. Проте, такі переживання бувають не у всіх.

"Це – не універсальний механізм. Страх у відповідь на повітряну тривогу виникає не у всіх. Є люди, які від природи відчувають менше страху або мають межові розлади – безстрашність. Зазвичай такі люди люблять ризик та адреналін", – додає лікарка.

Коли виснаження від війни та переживань досягає піку, настає момент байдужості й ігнорування сирени. Ви розумієте, що можете бути у небезпеці, але психіка робить усе, щоб ви могли витримати цей страх. Таким чином активується захисний механізм – відсторонення від емоцій або блокування доступу до емоційного компонента.

"Перший місяць ви спускались у сховище і сіпались від звуку тривоги. На четвертий місяць війни підсвідомо розумієте, що ігнорувати сирену не можна, але постійно тривожитись уже немає сил", – каже пані Наталія.

"Якщо ж відчуття тривоги стає постійним і заважає вам – зверніться до психолога. Зараз працює багато безплатних платформ, наприклад, "Розкажи мені" й "Лікарі онлайн". Іноді достатньо однієї кризової консультації у гострому стані, щоб відновитись і продовжити боротьбу", – радить Підкалюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Як брак сну впливає на розвиток дитини?
  
• 5 дій, які ніколи не можна робити з дитиною
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

6 токсичних моделей поведінки, яких не усвідомлюють батьки

Сімейні справи | 11:20, 09.05.2024

Батьки у своєму прагненні виховати дитину достойною дорослою людиною, припускаються багатьох помилок. У більшості з них немає нічого смертельного, адже усі ми живі і досвід батьківства приходить методом спроб і помилок. Та є кілька токсичних дій, які

Гіперопіка батьків робить дітей нещасними - психологи

Сімейні справи | 10:30, 08.05.2024

Батьки турбуються про те, аби їхян дитина була здорова і щаслива, щоби у неї було все необхідне, прагнуть захистити її від будь-яких проблем та тривог, від побутових травм і таке інше. Та часом це переходить межі і є сенс говорити про гіперопіку. А в

Чи справді діти є відображенням своїх батьків?

Сімейні справи | 09:30, 08.05.2024

Як тільки дитина починає усвідомлювати, що вона - окрема особистість, їй одразу ж хочеться вести себе, як дорослі І не будь-які, а ті, які перебувають поряд з нею. А це - мама, тато, бабуся і дідусь, старші брати чи сестри, няня... Тож дуже важливо п

Якщо в дитини з'явився уявний друг

Сімейні справи | 08:30, 04.05.2024

Якщо ви думаєте, що уявний друг - це симптом психічного розладу у дитини, то дуже помиляєтеся. Так дитина може рятуватися від сумної реальності. Причин появи уявного друга багато. Давайте разом дізнаватися, як батькам діяти.

Як допомогти дитині пережити смерть домашнього улюбленця?

Дитина | 01:20, 04.05.2024

Діти швидко звикають до домашніх улюбленців і часто вони для юних чад стають майже як друзі. Тож їхня смерть - це біль і справжній стрес для дитини.

Як стати супермамою для своїх дітей?

Мама | 00:30, 03.05.2024

Бути ідеальною мамою не означає усе встигати, робити усе самій і дбати про всіх, забуваючи про себе. Так далеко не заїдеш. Тож давайте дізнаватися, як стати супермамою, не нашкодивши самій собі.

Зміни настрою у підлітковому віці: причини

Школярі | 01:20, 02.05.2024

Багато батьків, особливо ті, котрі стикаються з цим вперше (мова про першу/старшу дитину), не знають, як реагувати і контактувати з підлітком. В цьому віці діти дуже вразливі та емоційні. Тож мамі і татові потрібно набратися терпіння.

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: